40/471-06
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2007 р. Справа № 40/471-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Івакіна В.О., судді Сіверін В.І., Лакіза В.В.
при секретарі П*янова Я.В.
за участю представників сторін:
позивача - Бондарев М.В.
1-го відповідача –не з'явився.
2-го відповідача –не з'явився.
3-го відповідача –Ніколенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 896Х/107) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2007 р. по справі № 40/471-06
за позовом ТОВ фірма "КОММЕРС", м. Харків
про визнання права власності
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання права власності на нежитлові приміщення - торгівельні павільйони.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2007 р. по справі №40/471-06 (суддя Хотенець П.В.) змінено процесуальне становище Харківської міської ради з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача на третього відповідача. В задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №40/471-06 від 14.02.2007 р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
1-й відповідач, Виконавчий комітет Московської районної ради м. Харкова, відзиву на апеляційну скаргу не надав. На адресу Харківського апеляційного господарського суду від 1-го відповідача надійшла заява, в якій він просить суд апеляційної інстанції розглядати справу без участі представника виконкому.
2-й відповідач, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився та про причини своєї неявки апеляційному суду не повідомив.
3-й відповідач, Харківська міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його цілком обґрунтованим та законним, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи і в рішенні немає ніяких порушень матеріального чи процесуального права, настоює на правомірності рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника через таке.
Як стверджує позивач, спірні нежитлові приміщення зареєстровані в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова №184/2 від 18 серпня 1998 року. Позивач зазначає, що будівництво нежитлових приміщень здійснювалося ним згідно рішень міськвиконкому на земельній ділянці, наданій в користування для обслуговування торговельного майданчика. Договір оренди землі по вул. Блюхера, 21 було укладено 01 серпня 2005 року і зареєстровано у центрі державного земельного кадастру за №75179/05 та №75180/05. Будівництво нежитлових приміщень - торгівельних павільйонів, на думку позивача, підтверджується технічними паспортами, складеними Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", актом прийняття в експлуатацію торгівельного майданчика, що затверджений рішенням Московської районної ради м. Харкова №184/2 від 18 серпня 1998 року.
Відповідно до пп. 1 п. б) ч. 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року до відання виконавчих органів міських ради належать самоврядні та делеговані повноваження, серед яких прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законом.
На час прийняття спірних об'єктів до експлуатації діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" з подальшими змінами та доповненнями.
Розпорядження Представника Президента України в Харківській області від 02 листопада 1992 року "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення", на підставі якого було прийнято Розпорядження Харківської обласної адміністрації від 05 серпня 1999 року № 650 "Про затверджено Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, в Харківській області" встановлює порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від їх форм власності та призначення, способів проведення будівельних робіт і поширюється на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів-будівель, споруд, приміщень для фізичних осіб та підприємств, їх об'єднань, установ, організацій, окремих черг, пускових комплексів.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку закінчені будівництвом та підготовлені до експлуатації об'єкти, які не включені до державного замовлення, підлягають прийняттю державними приймальними або державними технічними комісіями.
Пунктом 2.20. Порядку встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів тимчасових павільйонів (торгівлі, побутового обслуговування населення, очікування міського пасажирського транспорту) та сезонних майданчиків і тому подібних здійснюється у такому порядку. Закінчений будівництвом і підготовлений до експлуатації об'єкт підлягає прийняттю державною технічною комісією (пп. 2.20.1). До складу державної технічної комісії включаються: представники замовника (забудовника), підрядника (якщо будівництво здійснювалося підрядним способом), проектувальника, місцевої інспекції Держархбудконтролю, санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду, виконкомів місцевих рад та інспекції з енергозбереження (пп.. 2.20.2.). Державна технічна комісія зобов'язана перевірити: наявність дозволу інспекції Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт; відповідність об'єкта затвердженій (погодженій) технічній документації; відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт заходам по забезпеченню пожежо-, вибухобезпеки, будівельним, санітарним нормам; окремі конструкції і вузли будівель і споруд; наявність виконавчої технічної документації, а також дозволів відповідних служб на підключення об'єкта до мереж водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації, енергозабезпечення, теплових, газових та інших мереж (пп.,2.20.5.). Акт державної технічної комісії, що оформляється за встановленою формою, затверджується органом, яким вона призначалася. Згідно з п. 2.22. Порядку затвердження актів прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію проводиться після проходження їх реєстрації в службі містобудівного кадастру згідно з ДБН Б. 1-1-93 "Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів".
Відповідно до додатку до пункту 2.20.6 Порядку "Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації" в акті має бути зазначено: назву та належність об'єкта, область, район, населений пункт, мікрорайон, квартал, вулиця, номер будинку, корпус; підставу здійснення будівництва (рішення, наказ, постанова), назва органу, який виніс рішення; посилання на дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт, назва органу Держархбудконтролю, який видав дозвіл; показник об'єкта (потужність, площа і т.і.); висновок чи відповідають будівельно-монтажні роботи державним будівельним нормам, чи не встановлено порушень вимог органів державного архітектурно-будівельного контролю, державного санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду при будівництві.
Аналіз наданого позивачем до суду акту прийому в експлуатацію торгової площадки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Коммерс" по вул. Блюхера, 21, дає підстави для висновку, що він не відповідає вимогам Порядку про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення. Наданий акт не містить необхідної інформації щодо об'єкта, його площі, назви, відповідних дозволів, показників об'єкта, висновків щодо відповідності чинним будівельним нормам та правилам.
Крім того, посилання позивача на договір оренди землі від 01 серпня 2005 року зареєстрований у ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" в книзі записів (книга №4) від 01 серпня 2005 року за №75179/05 та договір оренди землі від 01 серпня 2005 року, зареєстрований у ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" в книзі записів (книга №4) від 01 серпня 2005 року за № 75180/05 як на підставу для здійснення будівництва не приймається судом до уваги через таке.
Згідно договору оренди землі від 01 серпня 2005 року № 75179/05 Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Коммерс" надано в оренду земельну ділянку "А" площею 0,2638 га. по вул. Блюхера, 21 в м. Харкові з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном по продажу м'яса.
Відповідно до пункту 26 договору на орендовану земельну ділянку площею 0,0862 га. встановлено обмеження (обтяження) такого характеру: санітарно-захисні зони інженерно-технічних споруд і комунікацій. Пунктом 17 договору оренди землі прямо заборонена самовільна забудова земельної ділянки. Будь-яке будівництво нежитлових приміщень не передбачено на вказаній земельній ділянці.
Відповідно до договору оренди землі від 01 серпня 2006 року №75180/05 Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Коммерс" надано в оренду земельну ділянку "Б" площею 0,1915 га. та земельну ділянку "В" площею 0,0055 га строком до 01 жовтня 2014 року (але не пізніше початку реконструкції вул. академіка Павлова та вул. Блюхера) з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном по продажу м'яса. Пунктом 26 цього договору встановлено на орендовану земельну ділянку площею 0,0454 га обмеження (обтяження) такого характеру: санітарно-захисні зони інженерно-технічних споруд і комунікацій. Пунктом 17 вказаного договору оренди землі заборонено самовільну забудову земельної ділянки.
Будь-яке будівництво нежитлових приміщень не передбачено на вказаній земельній ділянці. Так як згідно з вимогами статті 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється. Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" встановлено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови. Позивач не надав доказів наявності у нього дозволу на будівництво тих нежитлових приміщень (торгівельна площадка, що складається з 74-х контейнерів для торгівлі товарами народного споживання, приміщення для ветеринарної служби, туалет), які були прийняті в експлуатацію.
Законом встановлено пряму заборону на будівництво в межах санітарно-захисних зон. Відповідно до статті 114 Земельного кодексу України у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
Відповідно до пункту 3 договору оренди землі від 01 серпня 2005 року № 75180/05 на земельній ділянці немає об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури. Пунктом 8 договору оренди встановлено строк дії договору та вказано, що договір укладено строком до 01 жовтня 2014 року, але не пізніше початку реконструкції вул. Академіка Павлова та вул. Блюхера. Згідно плану земельної ділянки кадастровий № 6310137500:10:001:0103 - ділянка Б, кадастровий №6310137500:10:001:0104 - ділянка В, ділянка Б та В повністю знаходяться в межах червоних ліній. Відповідно до статті 1 Закону України "Про планування та забудову територій" червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Статтею 14 Закону України "Про планування та забудову територій" встановлено, що план червоних ліній є складовою частиною генерального плану населеного пункту (детального плану території) або може бути окремою містобудівною документацією. Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень: встановлюють межі земель загального користування населених пунктів; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок, встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження використання земель, визначених для містобудівних потреб; визначають технічні умови для розміщення та утримання інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї цілі, або без належного вирішення та належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм та правил. Спірні нежитлові приміщення по вул. Блюхера, 21 в м. Харкові є самочинним будівництвом.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу встановлено, в разі якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснює самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає зносу особою, що здійснив самочинне будівництво. Власником земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.. 61), ст. 12 Земельного кодексу України. Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад. Харківська міська рада як власник земельної ділянки, на якій було самочинно споруджено спірні нежитлові приміщення, заперечує проти визнання права власності на вказані нежитлові приміщення, таке право власності не може бути визнано.
З огляду на викладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2007 р. по справі №40/471-06 прийняте у відповідності до вимог законодавства та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2007 р. по справі №40/471-06 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Івакіна В.О.
Суддя Сіверін В.І.
Суддя Лакіза В.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 559894 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Сіверін В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні