Постанова

від 12.07.2007 по справі 40/471-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/471-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 липня 2007 р.                                                                                   № 40/471-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого, судді Дерепи В.І. –доповідача,

суддів :Грека Б.М.,Стратієнко Л.В.,

за  участю  повноважних  представників :

від  позивача

від  відповідачівАвраменка С.В., Тараненка І.М.,

розглянувши  у відкритому засіданні касаційну скаргуна рішення ТзОВ фірма "Коммерс"

від 14 лютого 2007 року господарського суду Харківської області

та  постановувід 3 квітня 2007 року Харківського апеляційного господарського суду

у справі   за    позовомТзОВ фірма "Коммерс"

до

Виконавчого комітету Московської районної ради м.Харкова, Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та Харківської міської ради

провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів про визнання права власності на нежитлові приміщення - торгівельні павільйони: №1 площею 25,3 кв.м., №2 площею 2,9 кв.м., всього 28,2 кв.м. в літ «Ф»; №1 площею 5,1 кв.м., №2 площею 5,1 кв.м., №3 площею 5,1 кв.м., №4 площею 10,2 кв.м., №6 площею 15,3 кв.м., №9 площею 5,1 кв.м., №10 площею 5,1 кв.м., №11 площею 5,1 кв.м., №12 площею 5,1 кв.м., всього 61,2 кв.м. в літ. «Ж-1»; №1 площею 12,4 кв.м., №2 площею 12,3 кв.м., №3 площею 6,3 кв.м., №4 площею 6,2 кв.м., №5 площею 12,5 кв.м., №7 площею 6,2 кв.м., всього 55,9 кв.м. в літ. «К-1»; №1 площею 5,1 кв.м., №2 площею 10,2 кв.м., №3 площею 5,1 кв.м., №4 площею 5,1 кв.м., №5 площею 11,0 кв.м., №7 площею 5,8 кв.м., №8 площею 5,1 кв.м., №9 площею 10,2 кв.м., №14 площею 5,1 кв.м., №15 площею 5,1 кв.м., №16 площею 5,1 кв.м., №17 площею 21,9 кв.м., №19 площею 10,2 кв.м., №21 площею 5,1 кв.м., №22 площею 5,1 кв.м., всього 115,2 кв.м. в літ. «И-1»; №1 площею 10,4 кв.м., №2 площею 15,2 кв.м., №4 площею 10,1 кв.м., №5 площею 5,1 кв.м., №6 площею 5,1 кв.м., №7 площею 15,3 кв.м., №10 площею 5,1 кв.м., №11 площею 10,2 кв.м., №13 площею 5,1 кв.м., №14 площею 15,1 кв.м., №16 площею 5,1 кв.м., №17 площею 5,1 кв.м., №18 площею 5,1 кв.м., всього 112,0 кв.м. в літ. «3-1»; №1 площею 19,0 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., всього 38,4 кв.м. в літ. «Л-1»; №1 площею 7,1 кв.м. в літ. «М-1»; №1 площею 9,9 кв.м.; №2 площею 17,8 кв.м., №3 площею 9,8 кв.м., всього 37,5 кв.м. в літ. «Н-1»; №1 площею 3,8 кв.м., №2 площею 13,9 кв.м., №3 площею 6,8 кв.м., №4 площею 1,6 кв.м., №5 площею 2,2 кв.м., всього по 1 поверху - 28,3 кв.м.; №6 площею 3,8 кв.м., №7 площею 13,3 кв.м., всього по II поверху 17,1 кв.м.; загальною площею 45,4 кв.м. в літ. «О-2»за адресою вул. Блюхера, 21 у м.Харкові та про зобов'язання КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" здійснити державну реєстрацію права власності на вказані нежитлові приміщення - торгівельні павільйони.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 лютого 2007 року (суддя Хотенець П.В.) в позові відмовлено. Змінено процесуальне становище Харківської міської ради з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача на третього відповідача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 3 квітня 2007 року рішення господарського суду залишене без змін.

У касаційній скарзі ТзОВ фірма "Коммерс" просить скасувати вказані судові рішення, як прийняті  з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши  матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши  правильність застосування господарськими судами, при прийнятті  оскаржуваних судових рішень, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга   не  підлягає  задоволенню з таких підстав.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вважав, що спірні нежитлові приміщення зареєстровані в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради м.Харкова №184/2 від 18 серпня 1998 року. Будівництво нежитлових приміщень здійснювалося ним згідно рішень міськвиконкому на земельній ділянці, наданій в користування для обслуговування торговельного майданчика. Договір оренди землі по вул.Блюхера, 21 було укладено 1 серпня 2005 року і зареєстровано в центрі державного земельного кадастру за №75179/05 та №75180/05. Будівництво нежитлових приміщень - торгівельних павільйонів підтверджується технічними паспортами, складеними Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", актом прийняття в експлуатацію торгівельного майданчика, що затверджений рішенням Московської районної ради м. Харкова №184/2 від 18 серпня 1998 року.

Як правильно встановлено судами, відповідно до пп.1 п. б) ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року, до відання виконавчих органів міських ради належать самоврядні та делеговані повноваження, серед яких прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законом.

На час прийняття спірних об'єктів до експлуатації діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" з подальшими змінами та доповненнями.

Розпорядження Представника Президента України в Харківській області від 2 листопада 1992 року "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення", на підставі якого було прийнято Розпорядження Харківської обласної адміністрації від 5 серпня 1999 року № 650 "Про затвердження Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, в Харківській області" встановлює порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від їх форм власності та призначення, способів проведення будівельних робіт і поширюється на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів-будівель, споруд, приміщень для фізичних осіб та підприємств, їх об'єднань, установ, організацій, окремих черг, пускових комплексів.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, закінчені будівництвом та підготовлені до експлуатації об'єкти, які не включені до державного замовлення, підлягають прийняттю державними приймальними або державними технічними комісіями.

Пунктом 2.20 Порядку встановлений порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів тимчасових павільйонів (торгівлі, побутового обслуговування населення, очікування міського пасажирського транспорту) та сезонних майданчиків. Закінчений будівництвом і підготовлений до експлуатації об'єкт підлягає прийняттю державною технічною комісією (пп. 2.20.1). Державна технічна комісія зобов'язана перевірити: наявність дозволу інспекції Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт; відповідність об'єкта затвердженій (погодженій) технічній документації; відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт заходам по забезпеченню пожежо-, вибухобезпеки, будівельним, санітарним нормам; окремі конструкції і вузли будівель і споруд; наявність виконавчої технічної документації, а також дозволів відповідних служб на підключення об'єкта до мереж водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації, енергозабезпечення, теплових, газових та інших мереж (пп.,2.20.5.). Акт державної технічної комісії, що оформляється за встановленою формою, затверджується органом, яким вона призначалася. Згідно з п. 2.22. Порядку затвердження актів прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію проводиться після проходження їх реєстрації в службі містобудівного кадастру згідно з ДБН Б.1-1-93 "Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів".

Відповідно до додатку до пункту 2.20.6 Порядку в акті має бути зазначено: назву та належність об'єкта, область, район, населений пункт, мікрорайон, квартал, вулиця, номер будинку, корпус; підставу здійснення будівництва (рішення, наказ, постанова), назва органу, який виніс рішення; посилання на дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт, назва органу Держархбудконтролю, який видав дозвіл; показник об'єкта (потужність, площа і т.і.); висновок чи відповідають будівельно-монтажні роботи державним будівельним нормам, чи не встановлено порушень вимог органів державного архітектурно-будівельного контролю, державного санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду при будівництві.

Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що акт прийому в експлуатацію торгової площадки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Коммерс" по вул.Блюхера, 21, не відповідає вимогам Порядку про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, оскільки не містить необхідної інформації щодо об'єкта, його площі, назви, відповідних дозволів, показників об'єкта, висновків щодо відповідності чинним будівельним нормам та правилам.

Згідно ст.33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи судами правильно були визнані безпідставними посилання позивача на договір оренди землі від 1 серпня 2005 року, зареєстрований у ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" в книзі записів (книга №4) від 1 серпня 2005 року за №75179/05 та договір оренди землі від 1 серпня 2005 року, зареєстрований у ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" в книзі записів (книга №4) від 1 серпня 2005 року за № 75180/05 як на підставу для здійснення будівництва.

Згідно договору оренди землі від 1 серпня 2005 року №75179/05 Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Коммерс" було надано в оренду земельну ділянку "А" площею 0,2638 га. по вул. Блюхера, 21 в м.Харкові з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном по продажу м'яса.

Відповідно до пункту 26 вказаного договору, на орендовану земельну ділянку площею 0,0862 га встановлено обмеження (обтяження) такого характеру: санітарно-захисні зони інженерно-технічних споруд і комунікацій.

Пунктом 17 цього договору оренди землі прямо заборонена самовільна забудова земельної ділянки. Будь-яке будівництво нежитлових приміщень не передбачено на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до умов договору оренди землі від 1 серпня 2006 року №75180/05 Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Коммерс" було надано в оренду земельну ділянку "Б" площею 0,1915 га та земельну ділянку "В" площею 0,0055 га строком до 1 жовтня 2014 року (але не пізніше початку реконструкції вул.академіка Павлова та вул. Блюхера) з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном по продажу м'яса.

Пунктом 26 цього договору встановлено на орендовану земельну ділянку площею 0,0454 га обмеження (обтяження) такого характеру: санітарно-захисні зони інженерно-технічних споруд і комунікацій.

Пунктом 17 вказаного договору оренди землі заборонено самовільну забудову земельної ділянки.

Будь-яке будівництво нежитлових приміщень на вказаній земельній ділянці не передбачено. У відповідності до ст.18 Закону України "Про основи містобудування", будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" встановлено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача дозволу на будівництво тих нежитлових приміщень (торговельна площадка, що складається з 74х контейнерів для торгівлі товарами народного споживання, приміщення для ветеринарної служби, туалет), які були прийняті в експлуатацію.

Відповідно до статті 114 Земельного кодексу України у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Пунктом 3 вказаного договору оренди землі від 1 серпня 2005 року №75180/05 передбачається відсутність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури.

Згідно п.8 договору оренди, строк його дії встановлений до 1 жовтня 2014 року, але не пізніше початку реконструкції вул.Академіка Павлова та вул. Блюхера.

Згідно плану земельної ділянки кадастровий № 6310137500:10:001:0103 - ділянка Б, кадастровий №6310137500:10:001:0104 - ділянка В, ділянка Б та В повністю знаходяться в межах червоних ліній. Відповідно до статті 1 Закону України "Про планування та забудову територій" червоні лінії визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

Статтею 14 Закону України "Про планування та забудову територій" встановлено, що план червоних ліній є складовою частиною генерального плану населеного пункту (детального плану території) або може бути окремою містобудівною документацією. Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень: встановлюють межі земель загального користування населених пунктів; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок, встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження використання земель, визначених для містобудівних потреб; визначають технічні умови для розміщення та утримання інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно ч.1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що спірні нежитлові приміщення, розташовані по вул.Блюхера, 21 в м.Харкові є самочинним будівництвом.

На підставі ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Як правильно встановлено судами при розгляді справи, власником земельної ділянки є територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради, відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Харківська міська рада, як власник земельної ділянки, на якій було самочинно споруджено спірні нежитлові приміщення, заперечує проти визнання права власності на вказані нежитлові приміщення.  

Виходячи з викладеного, суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про відмову позивачеві в позові.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірили всі обставини справи, дали  належну правову оцінку зібраним по справі доказам та прийняли  законні і обґрунтовані судові рішення, які відповідають матеріалам справи та вимогам закону, що регулює дані правовідносини, тому їх необхідно залишити  без змін.

Доводи, викладені в касаційній скарзі позивачем, суд вважає не обґрунтованими, оскільки  вони спростовуються зібраними в справі доказами і не відповідають нормам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Харківської області від 14 лютого 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 3 квітня 2007 року залишити без  змін, а касаційну  скаргу ТзОВ фірма "Коммерс" - без  задоволення.

Головуючий, суддя                                                                В.Дерепа                                                 

С у д д і                                                                                     Б.Грек

                                                                                                  Л.Стратієнко