Постанова

від 15.02.2007 по справі 40/371-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/371-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2007 р.                                                           Справа № 40/371-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - представник, уповноважений належним чином, не з"явився

відповідача -  Пєліхова О.І., дов. б/н від 12.01.07 р.

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4743 Х/1-13) на рішення господарського суду Харківської області від 01.12.06 р. у справі № 40/371-06

за позовом державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (правонаступник ДПНДГ "Комуніст"), смт. Рогань,

3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство "Роганькомунпослуга", с. Комуніст

до сірійсько-іорданського товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кузал", м. Харків,

про стягнення 30308,10 грн.,

встановила:

Позивач - Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП "Роганькомунпослуга"), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до  сірійсько-іорданського товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кузал" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 30308,10 грн., що виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 13 від 15.07.05р. .

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2006 р. (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Скасовано заходи щодо забезпечення позову, вжиті ухвалою від 24.10.2006 року.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що договір оренди припинив свою дію не 23.05.2006 р., а закінчився відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 р. у справі №40/68-06, згідно з якою 06.10.2006 р. відповідача було виселено із частини займаних приміщень, які зазначені в чотирьох протоколах, а з іншої частини орендованих приміщень виселення досі не проведено, у зв"язку з чим фактичне користування ними відповідачем наносить шкоду позивачеві та державі, що примусило ДП НДГ "Докучаєвське" виставляти рахунки за користування відповідачем цими приміщеннями. Також вказує на те, що зі змісту статті 795 Цивільного кодексу України випливає, що договір найму припиняється з моменту оформлення відповідного документа (акта), яким здійснюється повернення наймачем  наймодавцю предмета найму і який підписується сторонами.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної заперечують, вважають оскаржуване позивачем рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилаються, зокрема, на те, що відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2006 р. у справі №11/46-06, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р., встановлено, що 23.05.2006 р. договір оренди  №13 від 15.07.2005 р. припинив свою дію у зв"язку із закінченням строку, на який його було укладено,  провадження у справі №11/46-06 в частині розірвання цього договору було припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а тому, на думку відповідача, жодних підстав для стягнення кредиторської заборгованості відповідно до договору №13 від 15.07.2006 р. як плати за користування приміщеннями за липень, серпень, вересень 2006 р. в розмірі 4 476,84 грн. немає. Також вказують на те, що акт обстеження від 01.08.2006 р., відповідно до якого позивач пред"явив до стягнення 20388,06 грн., не може бути підставою для стягненняи з відповідача плати за водопостачання, оскільки не містить даних про те, який саме об"єкт перевірявся, за якою адресою, де саме були виявлені неврахований забір та витік води та не підписувався представником відповідача.

Третя особа у судове засідання свого представника не направила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення їй 27.12.2006 р. копії  ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні (арк. справи №94), відзив на апеляційну скаргу, витребуваний ухвалою апеляційного господарського суду від 22.12.2006 р., не надала.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представників сторін, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 15.07.2005 р. між державним підприємством "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, орендодавецем, та сірійсько-іорданським товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Кузал", орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №13, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування споруди, перелічені в пункті 1.1 цього договору.  

Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено строк його дії до 23.05.2006 р.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2006 р. у справі №11/46-06, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р., було встановлено, що 23.05.2006 р. договір оренди №13 від 15.07.2005 р. припинив свою дію у зв"язку із закінченням строку, на який його було укладено і провадження у справі №11/46-06 в частині розірвання цього договору було припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, і цей факт відповідно до приписів частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не повинен доводитись знов при вирішенні даної справи.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а статею 14 цього Кодексу встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

А отже, оскільки термін дії договору оренди № 13  від 23.05.2006 р. закінчився 23.05.2006 р. та відповідно і зобов'язання сторін за вказаним договором припинилися також 23.05.2006 р., так як інше не було передбачене умовами даного договору, нарахування позивачем матеріальної шкоди в розмірі передбаченої цим договором орендної плати за липень, серпень, вересень 2006 р. в сумі 4 476,84 грн., є безпідставним.

А тому господарський суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про відсутність у відповідача обов"язку зі сплати 4476,84 грн. за користування  приміщеннями, нарахованих позивачем на підставі договору, умови якого не діяли у період, за який така плата нарахована.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.17 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. №65, факт самовільного приєднання до водопроводу виявляється представником Водоканалу за участю особи, яка користувалась цим вводом, про що складається акт відповідно до п. 12.15 цих Правил.

Згідно з приписами частини 2 пункту 2.15 вказаних Правил у разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 388,06 грн.  за водопостачання , позивач посилався на акт обстеження від 01.08.2006 р.

Проте, з наявної в матеріалах справи копії цього акту вбачається, що даний акт  складено представником комунального підприємства "Роганькомунпослуга" за участю лише представника позивача та за відсутності представника відповідача і він не містить даних про те, який саме об"єкт перевірявся, за якою адресою, де саме були виявлені неврахований забір та витік води, а тому господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що даний документ не може бути підставою для стягнення з відповідача плати за водопостачання .

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог та заперечень.

Однак позивач, пред"являючи позовну вимогу  про стягнення з відповідача 20388,06 грн. за водопостачання, не довів наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке б могло бути підставою для відшкодування шкоди і яке складається із сукупності елементів : шкоди, протиправної поведінки відповідача, вини, причинного зв"язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою).

Також місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про безпідставність  нарахування позивачем плати за воду за березень, квітень, травень 2006 р., оскільки в договором оренди №13 від 15.07.2005 р. така плата не передбачалась, і позивач не надав доказів сплати саме ним послуг водопостачання в орендованому об"єкті за вказаний період.

Таким чином, господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуальногго правва, а тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2006р. у справі №40/371-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                              (підпис)                             

                                 Судді                              (підпис)                             

                                                                         (підпис)