Постанова

від 16.02.2007 по справі 37/394-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/394-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 12” лютого  2007 р.                                                                    Справа № 37/394-06

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:           головуючого судді  Карбань І.С., (доповідач) судді Бабакової Л.М., судді  Шутенко І.А.

при секретарі –Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

прокурора – Присяжнюк О.О. за посвідченням № 161 від 22.04.2003р.,

позивача –Котляр О.В. за довіреністю № 12/139-22 від 09.01.07р.,

відповідача -  не прибув,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у  приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  (вх. № 4773Х/2-4 )  Комунального  виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова на рішення господарського суду Харківської області від   06.12.2006  р.  по справі № 37/394-06

за позовом  Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області, м. Харків

до Комунального  виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова

про стягнення 926,74 грн., -

встановила:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області, подав позов  до господарського суду,  в якому просив стягнути з  Комунального  виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова  підвищену плату за неефективне використання енергетичних ресурсів у розмірі 926,74 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2006 року   по справі № 37/394-06 (суддя Доленчук Д.О.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнено з  Комунального  виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова  на користь Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області  підвищену плату за неефективне використання енергетичних ресурсів у розмірі 926,74 грн. Стягнено з Комунального  виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова  на користь державного бюджету 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат за надання інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Відповідач, не погодившись з  рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою в якої просить рішення господарського суду Харківської області від  06.12.2006р. по справі  № 37/394-06  скасувати, оскільки  Комунальне  виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1 Київського району м. Харкова є неналежним відповідачем по справі, у зв'язку з чим провадження по справі необхідно припинити,  посилаючись на порушення норм  чинного законодавства.

У відповідності до  Закону України»Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.04р. № 1875-IV відповідач  є балансодержателем  житлового фонду, переданого йому у повне господарське введення. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 24 Закону, балансодержатель зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або  укладати договір з юридичними особами на управління майном. Між відповідачем та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством №2 Київського району м. Харкова, як самостійними уставними суб'єктами господарської діяльності у відповідності до ст.ст. 62, 67 ГК України було укладено договір № 2 на утримання житлових домів и при домовій території від 01.02.05г.

Враховуючи те, що  КЖЕП № 2 у відповідності до ст.ст. 24,25 Закону та ст.ст. 509, 526 ЦК України брало на себе визначені зобов'язання  передбачені Договором, то на думку  відповідача, відповідальність за  відшкодування збитків (неефективне використання  енергетичних ресурсів), передбачених ст.ст. 610, 611, 623 ЦК  повинна покладатися  на особу, яка порушила зобов'язання встановлені Договором.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважав рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2006 р.  по справі № 37/394-06 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, у зв'язку з чим просив рішення господарського суду  залишити без змін, а скаргу без задоволення. Обґрунтовуючи свої доводи позивач вказував про те, що відповідач вводить суд в оману, стверджуючи, що не несе відповідальності за забезпечення належного утримання житлових будинків та прибудинкових територій. Саме Статутом відповідача зокрема передбачено, що мета діяльності та обов'язок Підприємства є забезпечення належного утримання житлового фонду, що знаходиться у повному господарчому віданні відповідача. Предметом діяльності Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова є: здійснення контролю за якістю житлових послуг та за виконанням договірних зобов'язань підприємствами, з якими укладено договори на утримання житлового фонду, здійснення технічного контролю за станом житлового фонду, за своєчасним проведенням та якістю чергових та позачергових оглядів, поточного та капітального ремонтів житлового фонду.

Таким чином, на думку позивача твердження відповідача не узгоджуються з його Статутом, до того ж посилання відповідача на те, що ним укладено договори на утримання житлового фонду з іншими юридичними особами, не звільняє його від відповідальності за неналежний технічний стан житлового фонду, переданого йому в повне господарче відання, та відповідальності за виявлене при комплексній перевірці нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Всі матеріали комплексної перевірки відповідача, у тому числі і Постанова про застосування підвищеної плати, були складені у відповідності до „Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях   та   усунення   фактів   їх   неефективного   використання",   затвердженого   Наказом Держкомітету України з енергозбереження 04.08.00р. № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.00р. за № 653/4874, яким визначений механізм накладення  та стягнення підвищеної плати.

Позивач зазначав, що акт комплексної перевіркии відповідачем не оскаржувався відповідно до п.п. 12, 18  вказаного Прядку.  У відповідності до п. 16 даного Порядку підприємство повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови, але незважаючи на це, відповідач, яким були допущені втрати ПЕР, до цього часу так і не сплатив суму 926,74 грн., що відповідно до п. «ж»ст. 27 Закону України «Про енергозбереження»є порушення законодавства з енергозбереження.

Представник апелянта в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду апелянт належним чином був повідомлений, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представника апелянта в судове засідання суд не повідомлено. Враховуючи, що неприбуття  представників апелянта у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора,  дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що 30.03.2006 р. позивачем було проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві відповідача, в ході якої встановлено факти нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно до ст. 27 п."є" Закону України "Про енергозбереження" є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.

Згідно зі ст. 11 п "є" Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Постановою про застосування підвищеної плати за нераціональне використання теплової енергії від 30.03.2006 р. № 18/20-984 на підставі акту комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів у житлово-комунальному секторі № 18/20-984 від 30.03.2006 р. відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів до Комунально-виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова застосовано подвійну плату у розмірі 926,74 грн. за виявлені перевитрати ПЕР (теплової енергії) у об'ємі 5,87 Гкал/рік.

Розрахунок підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів базується на підставі "Порядку проведення державними інспекторами з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2000 р. за № 653/4874.

Відповідно до постанови КМ України від 29.06.2000 р. № 1039 "Питання Державної інспекції з енергозбереження" з подальшими змінами і доповненнями Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, яка відповідно до законодавства виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

Право Інспекції: застосовувати економічні заходи до підприємств, організацій у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного їх використання, визначено в абз. 13 п. 4 "Положення про Державну інспекцію з енергозбереження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 р. № 1039 "Питання Державної інспекції з енергозбереження".

Постановою КМ України № 699 від 2.09.1993р. "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" (із змінами, внесеними з Постановами КМ 1308 від 28.10.96; № 1071 від 07.07.2000р.), розділу 2 додатку до Постанови визначено, що за  перевитрати  газу  та інших    паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його  використання виявлені органами  Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена платаю, споживач сплачує за річний обсяг   перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них пені. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією.

Відповідач повинен був внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. Однак, станом на 06.05.2006р., вищезазначена плата не була внесена відповідачем.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства,  а за  відсутності таких умов та  вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи видно, що сума подвійної плати у розмірі 926,74 грн. за виявлені перевитрати ПЕР (теплової енергії) відповідачем не сплачена. Ваховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 926,74 грн.

Апелянт вказував, що він є балансоутримувачем житлового фонду, переданого йому у повне господарче відання у відповідності з договором про передачу майна у повне господарче відання № 809 від 28 травня 1997 року.

Зі Статуту Комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова, перереєстрованому у Виконавчому комітеті Київської районної ради м. Харкова 27.03.2001 року та зареєстрованому у ДПІ Київського району м. Харкова 30.03.2001р. вказано, що метою діяльності Підприємства є забезпечення належного утримання житлового фонду, що знаходиться в повному господарчому віданні Підприємства, створення сприятливих умов для проживання, забезпечення безперебійної роботи технічного обладнання житлових будинків, забезпечення підготовки житлового фонду до експлуатації в весняно-літній та осінньо-зимовий періоди, а предметом діяльності Підприємства є: здійснення контролю за якістю житлових послуг та за виконанням договірних зобов'язань підприємствами, з якими укладено договори на утримання житлового фонду, здійснення технічного контролю за станом житлового фонду, здійснення контролю за своєчасним проведенням та якістю чергових та позачергових оглядів, поточного та капітального ремонтів житлового фонду, а також на Підприємство покладено обов'язок забезпечувати належне обслуговування житлового фонду, переданого йому в повне господарче відання.

На підставі вищевикладеного, заперечення апелянта про те, що він не брав на себе зобов'язання по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, не узгоджується зі Статутом підприємства, до того ж посилання апелянта на те, що ним укладені договори на утримання житлового фонду з декількома юридичними особами, не звільняє відповідача від відповідальності за неналежний технічний стан житлового фонду, переданого йому у повне господарче відання, та відповідальності за виявлене при проведенні комплексної перевірки нераціональне витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Крім того, відповідачем не виконується також контроль за технічним станом житлового фонду, який передано йому у повне господарче відання, та контроль за виконанням договірних зобов'язань підприємствами, з якими укладено договори на утримання житлового фонду.

На підставі викладеного,  рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2006 року по справі № 37/394-06 прийняте у  відповідності до  вимог чинного законодавства та матеріалів справи і підстави для її скасування відсутні. Заперечення заявника апеляційної скарги необґрунтовані  і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст. 99,101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2006року по справі № 37/394-06 залишити без змін.

  Головуючий суддя                                                                      І.С. Карбань.

                         Суддя                                                                 Л.М.  Бабакова.          

          Суддя                                                          І.А. Шутенко.