15/260-06-6960
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2007 р. Справа № 15/260-06-6960
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Ліпчанської Н.В.
Суддів: Мацюри П.Ф.
Андрєєвої Е.І.
При секретарі Юзьковій І.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –Воронков В.О. паспорт серія КЕ №347761 від 23.07.96г.
від ВАТ „ЕК Одесаобленерго”- Ченкова Н.Я. по довіреності №3 від 03.01.2007р., Слободянюк О.Д. - по дов.№4 від 03.01.2007р.
від Національної комісії регулювання електроенергетики України –Старостін О.Л. по дов. №6 від 29.12.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”
на рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006р.
по справі № 15/260-06-6960
за позовом ПП „Центуріон”
до 1. ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”
2. Національної комісії регулювання електроенергетики України
про визнання дій щодо нарахування податку на додану вартість за спожиту електроенергію неправомірними та стягнення 57,18 грн.,
Встановив:
12.07.2006р. Приватне підприємство „Центуріон” (далі ПП „Центуріон”) звернулося з позовом до ВАТ „ЕК Одесаобленерго” (далі –Компанія) про визнання неправомірними дій щодо нарахування ПДВ за спожиту електроенергію та стягнення 57,18 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2006р. залучено у якості другого відповідача Національну комісію регулювання електроенергетики України.
Ухвалою від 25.12.2006р. місцевий суд на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в частині визнання дій ВАТ ЕК "Одесаобленерго" неправомірними.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.12.2006р.(суддя Петров В.С) позов про стягнення 57,18грн. задоволено. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача 57,18 грн. заборгованості, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті послуг на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з даним рішенням, Компанія звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити в частині стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 57,18 грн. та відмовити в позові у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення процесуальних норм та неправильне застосування матеріальних норм права.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та відповідність вимогам чинного законодавства прийнятого судом рішення, судова колегія вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, фізична особа Кулаковська О.Д. у період з 15.07.2003р. по 14.04.2006р. сплатила ВАТ ЕК “Одесаобленерго” грошові кошти за спожиту ним електроенергію, з яких 57,18 грн. становить 16,6% податку на додану вартість.(а.с. 11-15).
22.06.2006р. Кулаковська О.Д. уклала з ПП „Центуріон” договір уступки вимоги про стягнення заборгованості, відповідно до умов якого громадянка Кулаковська О.Д. уступила, а ПП „Центуріон” прийняв на себе право вимоги заборгованості за договорами електропостачання, водопостачання, газопостачання, укладених між громадянкою Кулаковською О.Д. та ВАТ ЕК “Одесаобленерго”, ВАТ „Одесагаз”, ТОВ „Інфоксводоканал”.(а.с. 9-10)
ПП „Центуріон”, пославшись на безпідставне стягнення ВАТ ЕК “Одесаобленерго” з Кулаковської О.Д. податку на додану вартість у розмірі 16,6%, який увійшов до складу плати за спожиту з 15.07.2003р. по 14.04.2006р. електроенергію, звернулося до суду з позовом про його відшкодування. Обґрунтовуючи позов ПП „Центуріон” посилається на п.1.2 ст.1, ст.2 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до яких фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, не є платниками ПДВ.
Задовольняючи позов в частині стягнення 57,18 грн. заборгованості, місцевий господарський суд виходив зі змісту положень Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до яких фізичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю, зокрема, населення, що здійснює оплату за спожиту електроенергію, не є платником податку на додану вартість, а тому не повинно його сплачувати.
Однак, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду з наступних підстав.
Відповідно до п.п.3.1.1.ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників з продажу товарів (робіт, послуг).Положення цього Закону поширюється на осіб, які згідно зі ст.2 Закону підпадають під категорію платників ПДВ та реєструються як такі платники.
Виходячи із норм Закону, платником ПДВ є суб'єкт підприємницької діяльності, або інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, яка здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг) і в якої обсяг оподаткованих операцій з продажу товарів протягом будь- якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищує 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Такий платник податку зобов'язаний здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
ПДВ –це податок на операції з продажу товарів (робіт,послуг) який є загальнодержавним податком (ст.9 Бюджетного Кодексу України). Оподаткуванню підлягають товари (роботи, послуги) незалежно від того, хто їх споживає (держава за рахунок бюджету, підприємство за рахунок прибутку прибутку, населення за рахунок власних коштів).
Законом України від 03.12.1999р. №1274- ХIV "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість " скасовано з 01.01.2000р. застосування нульової ставки ПДВ при здійснені операцій з продажу енергоносіїв, у тому числі електроенергії. Починаючи з цієї дати, операції продажу на митній території України енергоносіїв, незалежно від форми проведення розрахунків, категорії продавців та споживачів у тому числі і для населення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків на кожному стані їх продажу.
Таким чином, усі без винятку споживачі електроенергії, телефонних послуг та інших послуг (як юридичні так і фізичні особи) споживаючи такі послуги, компенсують їх вартість за цінами з урахуванням ПДВ, а суб'єкт підприємницької діяльності (в даному випадку Компанія) відповідно до п.1.3.ст.1Закону України "Про податок на додану вартість", здійснює утримання та внесення до бюджету цього податку.
Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. №575/97-ВР зазначено що державне регулювання діяльності в електроенергетики проводиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формуванні тарифної політики.
Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна Комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЄ)
Згідно зі ст.12 Закону України "Про електроенергетику" одним із основних завдань НКРЄ є забезпечення проведення цінової політики та тарифної політики в електроенергетиці.
Постановою НКРЄ №309 від 10.03.1999р. "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам ", зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України за №151/3444 від 10.03.1999р. затверджений тариф на електроенергію, що відпускається населенню в містах на рівні 0,13 грн. з 01.04.1999р..
В подальшому тариф на електроенергію з 01.01.2000р. був змінений і становив 0,156грн. (в т.ч.ПДВ - 0,026грн.) А починаючи з 01.05.2006р. тариф на електроенергію для населення в містах становить 0,195грн. (в т.ч. ПДВ 0,0325грн.).
Таким чином, населення сплачує вартість 1 квт.год., визначену як сума тарифу на електроенергію для населення, згідно з Постановою НКРЕ від 10.03.1999р. №309 зі (змінами) та ПДВ у розмірі 20% від тарифу на електроенергію.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ВАТ „ЕК Одесаобленерго” задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006р. у справі № 15/260-06-6960 скасувати та постановити нове, яким у позові ПП"Центуріон" відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Н.В. Ліпчанська
Судді: П.Ф. Мацюра
Е.І. Андрєєва
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 561030 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Ліпчанська Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні