Постанова

від 06.04.2007 по справі 15/293-06-7799а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/293-06-7799А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" квітня 2007 р. Справа № 15/293-06-7799А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в засіданні суду 13.03.2007р.:

від ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” не з'явилися,

від Іноземної фірми „Ecohidrotechnika Llc” Яловенко К.Б., Влачига С.Р.,

від відповідача Фарващук С.П., Жирноклеєва М.О.,

за участю представників сторін в засіданні суду 03.04.2007р.:

від ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” не з'явилися,

від Іноземної фірми „Ecohidrotechnika Llc” Влачига С.Р.,

від відповідача Фарващук С.П., Жирноклеєва М.О.,

за участю представників сторін в засіданні суду 05.04.2007р., 06.04.2007р.:

від ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” Кица Д.Г.,

від Іноземної фірми „Ecohidrotechnika Llc” Влачига С.Р.,

від відповідача Фарващук С.П., Кондраков В.В.

розглянула апеляційну скаргу

ДПІ у м. Іллічівську

на постанову господарського суду Одеської області

від 09.10.2006р.

у справі № 15/293-06-7799А

за позовом ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів”, Іноземної фірми „Ecohidrotechnika Llc”

до ДПІ у м. Іллічівську

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ДПІ у м. Іллічівську.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 13.03.2007р.

Вказані ухвали надіслана сторонам 09.02.2007р., тобто останні повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду 13.03.2007р. розгляд справи відкладено на 03.04.2007р., в засіданні суду 03.04.2007р. –на 05.04.2007р., в засіданні суду 05.04.2007р. оголошено перерву до 06.04.2007р.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 06.04.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” та Іноземна фірма „Ecohidrotechnika Llc” звернулись до господарського суду Одеської області із доповненою позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Іллічівську від 29.03.2006р. № 0000712301/0, від 26.05.2006р. № 0000712301/1, від 07.08.2006р. № 0000712301/2.

Постановою місцевого господарського суду від 09.10.2006р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено, визнано нечинними названі вище акти ненормативного характеру.

Судове рішення вмотивоване тим, що:

-          за результатами спільної діяльності без порушення положень п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в 4-му кварталі 2004р. віднесено до валових витрат витрати на придбання миючих засобів, канцтоварів, переосвідоцтво рятувальних плотів з/с „Херсонес” з огляду на невстановлення вимогами зазначеного Закону України будь-яких обмежень щодо віднесення до складу валових вказаних витрат. При цьому, на думку господарського суду першої інстанції, обґрунтованими є доводи позивачів з посиланням на ст.ст.23,57,91 КТМ України про те, що у разі відсутності на судні миючих засобів знаходження на такому судні екіпажу, підтримання належного стану приміщень та обладнання будь-який тривалий час неможливо; в процесі роботи судна має бути підготовлена певна документація (судова книга, маніфести, акти, запроси, відповіді) із використанням в значній кількості канцелярських матеріалів, зокрема, заправок для картриджів, фарби тощо, за відсутності яких унеможливиться контроль за станом та управлінням судном; переосвідоцтво рятувальних плотів, які є одним із основних елементів рятувального обладнання судна та забезпечують безпеку мореплавства та охорону життя на морі, полягає в приведенні їх в належний для використання стан, підтвердження такого стану регістром судноплавства та допуску плоту до використання протягом року до наступного переосвідоцтва;

-          твердження органу ДПС відносно того, що вказані вище витрати не можуть бути віднесені до складу валових витрат, оскільки вони понесені в рамках інвестиційної діяльності в 4-му кварталі 2004 року, а передачу судна в тайм-чартер в рамках цієї ж діяльності здійснено тільки 31.03.2005р. відповідно до акту передачі в тайм-чартер, не приймаються до уваги, т.я. тайм-чартерна угода укладена на підставі договору про іноземні інвестиції та є лише одним з його елементів, а саме угодою, на підставі якої отримуються доходи в рамках інвестиційної діяльності;

-          місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необґрунтованості посилань відповідача на те, що витрати на придбання миючих засобів, канцтоварів та переосвідоцтво плотів не можуть бути віднесені до витрат окремого податкового обліку спільної діяльності, т.я. судно „Херсонес” обліковується на балансі Управління „Чоразморшлях”, оскільки положення бухгалтерського обліку не передбачають обов'язкового створення окремого балансу як засобу обліку результатів спільної діяльності суб'єктів господарювання. Всі активи, включаючи основні засоби, які використовуються в спільній діяльності, та операції в рамках спільної діяльності відображаються в одному бухгалтерському обліку платника податків, уповноваженого обліковувати спільну діяльність за умовами договору (в даному випадку ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів”), на одному балансі, проте в окремих регістрах (на окремих субрахунках), що без порушень діючого законодавства здійснено резидентом;

-          доводи контролюючого органу про те, що договір не мав своїх активів, критично сприйняті господарським судом першої інстанції у зв'язку з тим, що згідно із приписами ст.1130 ЦК України сторони по договору про спільну діяльність діють спільно без створення юридичної особи. Враховуючи нестворення позивачами юридичної особи, такий договір не може мати окремих та самостійних прав на будь-які активи чи майно. Крім того, відповідно до вимог ст.1134 ЦК України внесене учасниками майно, виготовлена продукція, отримані доходи, є спільною частковою власністю учасників, тому все, що використовується чи отримано в результаті спільної діяльності, є власністю учасників, які є юридичними особами та мають відповідні права та обов'язки по договору;

-          господарський суд Одеської області визнав безпідставними вказівки відповідача на непередбачення договором про іноземні інвестиції відшкодування зазначених витрат, т.я. за змістом норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначальною ознакою віднесення таких витрат до валових є зв'язок витрат зі спільною господарською діяльністю. Згідно умов угоди спільна господарська діяльність пов'язана з проведенням ремонту та наступною експлуатацією судна „Херсонес”, всі витрати понесені за рахунок коштів іноземної інвестиції, оплачені безпосередньо з рахунку спільної інвестиційної діяльності, оплата витрат здійснена по контракту, укладеному між Компанією „Beta Marine Pte. Ltd” (постачальник) та Управлінням „Чоразморшлях” і інвестором „Ecohidrotechnika Llc.” (замовники);

-          в акті перевірки неправильно зазначено про порушення Управлінням „Чоразморшлях” приписів п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” шляхом віднесення до складу валових витрат спільної діяльності в 3-му кварталі 2005 року витрат на страхування судна „Херсонес”, оскільки основним та визначальним фактором є відділення результатів спільної діяльності та відповідно витрат по майну, що використовується в такій діяльності, від результатів основної діяльності уповноваженого платника податків. При цьому, в рамках основної діяльності Управлінням „Чоразморшлях” витрати по страхуванню судна не включено до валових витрат основної діяльності, що підтверджується довідкою від 04.08.2006 р. № 042/231, перерахування коштів здійснено з рахунку спільної діяльності. Окрім цього, судом відзначено, що відповідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” включення до складу валових витрат страхування не залежить від виведення або введення із експлуатації основних засобів або наявності наказу про таке виведення. До того ж з акту перевірки вбачається, що витрати по страхуванню понесені після виходу судна з ремонту та початку його роботи, а саме: витрати по страхуванню сплачені 21.09.2005р. та 03.10.2005р., тоді як судно передано в тайм-чартер згідно акту від 31.03.2005р. Посилання органу ДПС на непередбачення договором про іноземні інвестиції віднесення до валових витрат страхування спростовуються умовою тайм-чартерної угоди, згідно якої обов'язок страхування судна покладено на судновласника;

-          помилковим є висновок суб'єкта владних повноважень відносно порушення в рамках спільної діяльності п.п.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок зайвого включення до валових витрат амортизаційних відрахувань з вартості ремонту судна „Херсонес” в 1-3 кварталах 2005 року, т.я вказана вимога Закону України не відноситься до порядку ведення обліку та відображення витрат спільної діяльності у зв'язку з тим, що цим підпунктом врегульовано тільки порядок проведення орендарем амортизації вартості ремонтів орендованих основних засобів, що здійснюються орендарем за його рахунок, проте таких операцій позивачами не здійснювалось. Враховуючи те, що ремонт судна виконано безпосередньо в рамках спільної діяльності та оплата ремонту здійснена з банківського рахунку спільної діяльності коштами, які були отримані як іноземна інвестиція, використання судна „Херсонес” для отримання доходу, проведення ремонту з метою отримання сторонами по спільній діяльності економічних вигод, господарський суд першої інстанції погодився з позицією платника податків щодо того, що вартість ремонту підлягає амортизації відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” як витрати на проведення ремонтів, реконструкції та поліпшень основних засобів.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ДПІ у м. Іллічівську звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із доповненою апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що при винесені постанови судом не вірно застосовано положення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5, п.п.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р.   № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), які порушено позивачем. Договором про іноземні інвестиції від 05.04.2004р. визначено, що метою вказаної угоди являється отримання прибутку від спільного виробництва днопоглиблювальних робіт в Чорноморсько-Азовському басейні та за кордоном. Даним договором не передбачено відшкодування витрат на придбання миючих засобів, придбання канцтоварів, переосвідоцтво рятувальних плотів землесосу „Херсонес”, який, до речі, обліковується на балансі ДП „Чоразморшлях”, у зв'язку з чим зазначені витрати не можуть бути віднесені до складу валових. Крім того, передача судна в тайм-чартер відбулась тільки 31.03.2005р., а відповідні придбання здійснені в 4-му кварталі 2004 року. Також ДПІ наполягає на тому, що витрати зі страхування землесосу „Херсонес” безпідставно включені до складу валових витрат Договору про іноземні інвестиції від 05.04.2004р., оскільки угода, враховуючи мету її укладення, не передбачає відшкодування такого виду витрат. Окрім цього, згідно умов тайм-чартерної угоди від 03.05.2004р. судовласником являється Державне підприємство „Чоразморшлях”, яке повинно застрахувати корпус та обладнання від повної загибелі та пошкоджень, а також ризиків у відповідності з вимогами законодавства України. Додатково орган ДПС звертає увагу колегії суддів на ту обставину, що судно перебуває на балансі ДП „Чоразморшлях”, отже, підстави для зменшення валових доходів на суми амортизаційних відрахувань з вартості ремонтних робіт у спільної діяльності відсутні.

В доповнених запереченнях на апеляційну скаргу Іноземна фірма „Ecohidrotechnika Llc” просить залишити оскаржувану постанову без змін як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, колегія судів встановила наступне:

ДПІ у м. Іллічівську проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Управління „Чоразморшлях” по Договору про іноземні інвестиції від 05.04.2004р. за період з 03.06.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено акт від 16.03.2006р. № 834/375664510.

Зазначеним актом встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР в 4-му кварталі 2004 року, а саме неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання миючих засобів у сумі 5411,72 грн. (1018,85 дол. США), придбання канцтоварів у сумі 1786,82 грн. (336,4 дол. США), переосвідоцтво рятувальних плотів на з/с „Херсонес” у сумі 59 642,26 грн. (11 228,68 дол. США); порушення п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у 3-му кварталі 2005 року, а саме зайво віднесено до валових витрат витрати на страхування з/с „Херсонес” в сумі 66 013,58 грн.; порушення п.п.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у 1-3 кварталах 2005 року, а саме до складу валових витрат у зв'язку з проведенням спільної діяльності зайво включено суми амортизаційних відрахувань в розмірі 1 213 300 грн. Вказані порушення призвели до завищення збитків в 2004 році на суму 66 800 грн., а також до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2005 року на суму 336 500 грн.

На підставі акту перевірки, за вищеназвані порушення, згідно із п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями ДПІ у м. Іллічівську оформлено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2006р. № 0000712301/0, яким Договору про іноземні інвестиції від 05.04.2004р. Управління „Чоразморшлях” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 455 703 грн., у т.ч. 336 525 грн. основного платежу та 119 178 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із наведеним донарахуванням, Наглядова Рада сумісної діяльності позивачів неодноразово зверталась із скаргами в порядку адміністративного оскарження за правилами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до контролюючих органів різного рівня, рішеннями яких скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.03.2006р. № 0000712301/0 –без змін. За наслідками розгляду скарг відповідачем оформлено також податкові повідомлення-рішення від 26.05.2006р. № 0000712301/1, від 07.08.2006р. № 0000712301/2.

Вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення суперечать нормам податкового законодавства України, ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” та Іноземна фірма „Ecohidrotechnika Llc” звернулись до господарського суду Одеської області із доповненою позовною заявою про визнання їх нечинними, який задоволено з мотивів, викладених в описовій частині цієї ухвали.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об'єктивність дослідження наданих доказів, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке:

05.04.2004р. між Іноземною фірмою „Ecohidrotechnika Llc” (далі –нерезидент) та ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” (далі –резидент) укладено Договір про іноземні інвестиції (далі –Договір). Статтею 1 Договору встановлено, що його метою є отримання прибутку від сумісного виробництва днопоглиблювальних робіт в Чорноморсько-Азовському басейні та за кордоном. Мета угоди повинна бути досягнута шляхом інвестування до 2 млн. дол. США строком на 2 роки. Вказані кошти будуть використані для ремонту землесоса „Херсонес”. Підпунктом 1.2.3 Договору передбачено, що нерезидент отримує переважне право взяти землесос „Херсонес” в тайм-чартер на погоджених сторонами умовах для забезпечення повернення вкладених інвестицій. Реалізація договірного проекту полягає у виконанні ремонту судна та в подальшому погашенні боргових зобов'язань шляхом сумісного управління судном згідно Техніко-економічного обґрунтування (Додаток № 1), яке є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.3.2 Договору). Вся сумісна діяльність здійснюється через Наглядову Раду, повноваження якої визначаються згідно цього Договору у відповідності до діючого законодавства України (п.2.1 Договору). Наглядова Рада уповноважена на виконання наступних дій: контролювати господарську діяльність резидента в частині експлуатації судна „Херсонес”; приймати участь в щорічному плануванні господарської діяльності резидента на протязі строку дії цього Договору та аналізувати всю поточну інформацію про хід виробництва днопоглиблювальних робіт та приймати участь в їхньому успішному виконанні (п.п.2.2.2 Договору). Основною метою Наглядової Ради є прийняття одностайних рішень та належна організація поточної роботи та контроль за управлінням судна (п.п.2.4.1.1 Договору). Партнери приймають участь в розподілі прибутку у відповідності до норм, визначених в цьому Договорі (залишкова вартість землесоса „Херсонес” станом на 01.04.2004р. складає 7 080 416,13 грн. або 1 328 408,3 дол. США; розмір інвестиції складає 1 173 280 дол. США): резидент –53%, нерезидент –47% (п.п.5.1.1 Договору). Всю бухгалтерську документації про сумісну економічну діяльність резидент веде у відповідності до законодавства України (п.5.1.2). Угода укладена строком на 2 роки з моменту підписання та може бути автоматично продовжена (п.п.7.1,7.2 Договору). Даний Договір набирає чинності після його підписання та реєстрації Договору в Одеській обласній адміністрації та ДПІ у м. Іллічівську (п.10.1 Договору).

Техніко-економічне обґрунтування містить фінансовий план по поверненню інвестицій за ремонт землесосу „Херсонес”, який передбачає отримання доходу в рамках Договору виключно у вигляді фрахту за тайм-чартером.

Вказана угода оформлена із дотриманням вимог цивільного законодавства України, у тому числі підписана уповноваженими представниками контрагентів, скріплена печатками юридичних осіб, зареєстрована в Одеській обласній державній адміністрації 21.05.2004 р. за     № 1351-88 та взята на облік ДПІ у м. Іллічівську 03.06.2004р. за № 2216.

В подальшому між контрагентами підписані Доповнення та зміни до Договору про іноземні інвестиції від 05.04.2004р., якими, зокрема, викладено в новій редакції реквізити сторін та збільшена вартість внеску нерезидента до 2 230 000 дол. США.

Відтак, сторонами в розумінні українського зобов'язального права, а саме гл.77 ЦК України, укладеного договір про спільну діяльність без створення юридичної особи.

05.04.2004р., враховуючи значні фінансові проблеми ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” по з/с „Херсонес”, нерезидент на час дії тайм-чартера від 03.05.2004р. відмовився на користь резидента від частки прибутку по сумісній (інвестиційній) діяльності.

03.05.2004р. між Іноземною фірмою „Ecohidrotechnika Llc” (далі –фрахтувальник) та ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” (далі –судновласник) укладено тайм-чартерну угоду та Доповнення до неї (далі –Угода), згідно умов яких судновласник здає в тайм-чартер згідно акту приймання-передачі фрахтувальник судно „Херсонес” строком на 9+3 місяці та оплатою (фрахтом) 7 200 дол. США на добу. За вказаною Угодою судновласник зобов'язався застрахувати корпус та обладнання від повної загибелі та ушкодження. При цьому, судно під час передачі повинно знаходитись в технічно пригодному та морехідному стані, укомплектовано екіпажем, всім необхідним палубним обладнанням тощо. Тайм-чартерна угода набирала чинності з моменту передачі судна, тобто по акту приймання-передачі від 31.03.2005р.

В засіданні апеляційного господарського суду з'ясовано, що Угода підписана генеральним директором ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів”, який діяв від імені спільної діяльності на підставі відповідної довіреності від 05.04.2004р. до прийняття учасниками Договору про спільну діяльність рішення від 12.05.2004р. про створення Наглядової Ради.

Відтак, Тайм-чартерна угода укладена між учасниками спільної діяльності з одного боку та нерезидентом –з іншого.

ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів”, яке згідно Договору про іноземні інвестиції від 05.04.2004р. уповноважено вести бухгалтерську документацію, подавало до ДПІ у                 м. Іллічівську звіти про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

В зазначеній податковій звітності до складу валового доходу спільної діяльності включались суми фрахту, отримані на підставі тайм-чартерної угоди від 03.05.2004р., укладеної між сторонами за Договором про іноземні інвестиції, який, як зазначено вище, за своєю суттю є договором про спільну діяльність. В ході перевірки та розгляду справи по суті сторонами не надано будь-яких документів в підтвердження отримання в рамках спільної діяльності інших доходів, окрім фрахтової ставки.

Постановляючи оскаржуване судове рішення, господарський суд першої інстанції визнав нечинними податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у вигляді основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій, оскільки контролюючим органом всупереч приписів Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не враховано обґрунтованість включення до складу валових витрат сум, використаних сумісною діяльністю позивачів.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду. Доводи апелянта не спричиняють зміну чи скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вимогами КТМ України встановлено: а саме ст.23, що судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища; ст.57, що судновласник судна відповідно до правил, що затверджуються Міністерством транспорту України і Міністерством рибного господарства України (для риболовного судна), забезпечує: 1) безпечні умови і режим праці на судні; 2) охорону здоров'я членів екіпажу і обладнання  судна  всіма необхідними для цього засобами і устаткуванням; 3) постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості; 4) належні суднові приміщення; ст.91, що капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Отже, позивачами з урахуванням приписів п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та того, що витрати, понесені спільною діяльністю, у тому числі на придбання миючих засобів, канцтоварів, переосвідоцтво рятувальних плотів, страхування з/с „Херсонес”, підтверджені первинною бухгалтерською документацією, дійсно пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, оплачені зі спеціального рахунку спільної діяльності, угоди на придбання товарів та послуг укладені з боку замовників представниками нерезидента та резидента. Правомірним є також нарахування на підставі приписів п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” амортизації на вартість ремонту у складі спільної діяльності, у тому числі з огляду на надане ДПА в Одеській області податкове роз'яснення від 31.10.2005р. № 18916/31-0103.

Таким чином, мотиви, з яких подана скарга, не спростовують висновків місцевого господарського суду про відсутність в діях позивачів порушень вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5, п.п.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, у зв'язку з чим оскаржене судове рішення про задоволення позову підлягає залишенню без змін, оскільки постановлене при повному дотриманні норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.150,160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України,                        колегія суддів

        Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 09.10.2006р. зі справи № 15/293-06-7799А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач

В.Т. Пироговський

Судді

В.І. Картере

В.І. Жеков