Постанова

від 05.04.2007 по справі 15/404-06-11039а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/404-06-11039А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" квітня 2007 р. Справа № 15/404-06-11039А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді: Туренко В.Б.

суддів: Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання  Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Кремльова А.Ю., Веровський О.В.

від відповідача –Волканов Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2006р.

у справі № 15/404-06-11039А

за позовом ТОВ „Телерадіокомпанія Одеської національної юридичної академії „Академія”

до ДПІ у Приморському районі м. Одеси

про  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -  

       рішення

                                                        встановив:

           ДПІ у Приморському районі м. Одеси здійснена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ телерадіокомпанія „Академія” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2003р. по 1.04.2006р., за результатами якої складено акт від 10.07.2006р. № 2107/23-7022/31765102. За висновками ДПІ, товариством, зокрема, порушені вимоги п.13.2. ст.13, п.16.13. ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині не нарахування та сплати податку на доходи нерезидентів в сумі 3600.24грн., в т.ч.: за 2003 рік –1202.09грн., 2004 рік –2398.15грн. (а.с.33).

На підставі вказаного акту, ДПІ у Приморському районі м. Одеси 18.07.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001212200/0 про визначення податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток  нерезидентів в сумі 3600.24грн. та штрафної санкції по цьому податку в сумі 7200.48грн., нарахованої відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 (а.с.35).

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось платником податків в адміністративному порядку, однак, рішеннями ДПІ у Приморському р-ні  м. Одеси від 15.08.2006р. № 18825/10/25-0012, Державної податкової адміністрації в Одеській області від 9.10.2006р.  № 28413/10/25-0007 залишено без змін (а.с.43-52).

19 жовтня 2006 року ТОВ ТРК „Академія” звернулась з адміністративним позовом про визнання протиправним та нечинним вищевказаного податкового повідомлення-рішення з підстав його невідповідності вимогам діючого законодавства (а.с.2-5).

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив спірне податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати       (а.с.65-66).

         Заперечуючи проти задоволення позову, ДПІ вказала про обґрунтованість визначення податкового зобов'язання і застосування штрафної санкції     (а.с.56-58).

        Постановою господарського суду Одеської області від 18.12.2006р. (суддя Петров В.С.), повний текст якої складено відповідно до ст.160 КАС України 22.01.2007р. позов задоволено з мотивів неправомірного нарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з податку на прибуток нерезидентів та застосування штрафної (фінансової) санкції по цьому податку.

       Не погодившись із постановою суду, ДПІ 25.12.2006р. звернулась із заявою про апеляційне оскарження, а 12.02.2007р. –із апеляційною скаргою, в якій просила постанову скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Одночасно скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження з причини отримання повного тексту постанови лише 31.01.2007р., тобто по закінченню строку на її оскарження.  Зазначене клопотання задоволено судовою колегією, згідно ст.102 КАС України, про що прийнята відповідна ухвала від 5.03.2007р.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що вважає оскаржувану постанову відповідаючою діючому законодавству, у зв'язку з чим просив скаргу  залишити без задоволення.

     Відповідно до  п.п.2.3.2. п.2.3., п.п.2.4.1. п.2.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації  України від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, описова частина акту перевірки повинна містити відображення кожного факту порушення податкового законодавства. У разі виявлення розбіжностей слід чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених  порушень. У розділі висновку акта відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень з посиланням на нормативно-правові акти.

          Акт перевірки від 10.07.06р. містить лише опис порушення п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4, п.п.11.3.5. п.11.3. ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, тоді як оспореним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання визначалось зі сплати податку на прибуток нерезидентів та застосування штрафної санкції за порушення п.13.2. ст.13, п.16.13. ст.16 означеного Закону, про яке вказано лише у розділі висновків акту перевірки. (а.с.16-20, 33, 35).

        Детальний опис позиції органу ДПС з приводу порушення позивачем п.13.2. ст.13, п.16.13.ст.16 вказаного Закону наведений у рішеннях ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДПА в Одеській області, які приймались в порядку адміністративного оскарження (а.с.43-52).

         Однак, такі рішення не підміняють акт перевірки саме на підставі якого органом ДПС приймаються податкові повідомлення-рішення. Посадові особи, що здійснювали процедуру адміністративного оскарження не мали тих повноважень, які надаються особам податкового органу, що здійснюють перевірку фінансово-господарської діяльності перевіряємого суб'єкта.

         Отже, акт в цій частині оформлений із порушенням вищевказаного Порядку № 327, а відтак прийняття на підставі такого акту податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

         Крім того, як зазначено у спірному податковому повідомленні-рішенні, податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток нерезидентів визначена в сумі 3600.24грн., штрафна (фінансова) санкція –у розмірі 7200.48грн., яка нарахована відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону  № 2181.

       Між тим, згідно п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. ”б” п.п.4.2.2. п.4.2.ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

         Отже, розмір штрафної санкції визначений у оспореному податковому повідомленні-рішенні не відповідає розміру, встановленому п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону № 2181.

         Щодо наявності порушення п.13.2 .ст.13, п.16.13. ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” по взаємостосункам із ТОВ „Максимум Радио”, то розглядаючи спір в цій частині суд першої інстанції ретельно дослідив умови ліцензійного договору № 28-РЛД від 9.04.2003р., укладеного між позивачем (ліцензіат) та ТОВ „Максимум Радио”, Росія (ліцензіар) про надання для щоденної радіотрансляції програм „Максимум Радио” у режимі реального часу, додатки до цього договору                       (а.с.36-42, 71-79), надав правовий  аналіз положенням  п.1.30., п.1.31, п.13.1.,13.2. ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємст”,ст.8, п.5 ст.15, ст.35 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, ст.418, 433, 449 ЦК України і дійшов висновків, що платежі за використання (ретрансляцію) програм організації мовлення не можуть вважатися „роялті”, оскільки вони є платежами за використання об'єкту суміжних прав, тим більш, що у п.3.1.5. акту перевірки (Податок на додану вартість), органом ДПС зазначено, що виплати по ліцензійному договору відносяться до платежів за послуги. Тобто виплати, що здійснювались позивачем на користь ТОВ „Максимум Радио” не є роялті, а згідно п.п.”й” п.13.1.ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ці платежі відносяться до доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у т.ч. вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, у  зв'язку з чим такі виплати не є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України в розумінні ст.13 вказаного Закону.  Відтак, посилання ДПІ на необхідність надання позивачем довідки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.2001р. № 470 „Про затвердження порядку звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України згідно міжнародних договорів України про  уникнення подвійного оподаткування” є  необґрунтованими.

         Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають наведеним нормам чинного законодавства. Будь-які інші заперечення з цього приводу представником ДПІ не наведені.

     Таким чином, судове рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

  Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

                                          ухвалив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2006р. у справі № 15/404-06-11039А –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

 Головуючий суддя                                                    Туренко  В.Б.

 Суддя                                                                        Бандура Л.І.

      Суддя                                                                        Поліщук Л.В.