Ухвала

від 24.02.2016 по справі 201/4215/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2398/16 Справа № 201/4215/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Батманова В.В. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Осіяна О.М.,

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб путешествий

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб путешествий про стягнення грошових сум,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових сум. В обґрунтування позовних вимог вона посилалась на те, що 18 грудня 2014 року між нею та відповідачем було укладено договір про організацію туристичного обслуговування. Згідно п. 1.1 Договору, предметом даного Договору є надання послуг по організації туристичного обслуговування, направлених на придбання Туристом туристичного продукту - комплексу туристичних і супутніх послуг, необхідних Туристу для здійснення ним та особами, що його супроводжують туристичної поїздки по вибраному туристичному маршруту. На виконання даного Договору відповідач зобов'язався по замовленню та за рахунок Туриста здійснити ряд юридичних та фактичних дій, необхідних для організації туристичного обслуговування, а саме - надати Туристу інформаційно-консультативні послуги, виконати пошук та підбір варіантів, замовленого туристичного продукту, укласти від імені Туриста та наступних із ним особами, угоди із особами, які безпосередньо надають туристичні та супутні послуги, в тому числі здійснити їх бронювання та оплату.

19 січня 2015 року Відповідач повідомив її про відміну виїзду. Відповідач відмовився повертати грошові кошти, оскільки гроші були перераховані на рахунок ТОВ Ньоз тревел , як туристичного оператора, якій несе відповідальність перед позивачем. 04 лютого 2015 року вона звернулася до відповідача з претензією, однак грошові кошти повернуто не було. 20 лютого 2015 року відповідач повернув позивачу грошові кошти в розмірі 1 283 грн. які були отримані відповідачем в якості винагороди Тому позивач просила стягнути із відповідача на її користь 23017 грн., 3 % річних у розмірі 681,05 грн., пеню в розмірі 3 % за кожний день прострочки - 248583,60 грн., моральної шкоду в розмірі 4500 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3150,00 грн. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2016 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнути із ТОВ Клуб путешествий на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 23017 гривень за договором про організацію туристичного обслуговування № 181214/3 від 18.12.2014 року, три відсотки річних в розмірі 681,05 гривень, пеню в розмірі 23017 гривень, а всього 46715,05 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 467,15 гривень.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині незадоволення позовних вимог про стягнення пені у повному розмірі, грошових сум на відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, та ухвалити нове рішення про задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Задовольняючи частково позов суд обґрунтовано зазначив про те, що 18 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Клуб путешествий" було укладено договір № 181214/3 про організацію туристичного обслуговування (а.с.7) . Суд врахував умови договору між сторонами, та зазначив, що відповідач діяв саме як Туроператор.

Пункт п.1.1 Договору передбачає, що предметом Договору є надання послуг відносно організації туристичного обслуговування, спрямованих на придбання ОСОБА_2 туристичного продукту. Відповідач зобов'язався на замовлення позивача та за його рахунок здійснити ряд юридичних та фактичних дій, необхідних для організації туристичного обслуговування, а саме надати ОСОБА_2 інформаційно - консультаційні послуги, здійснити пошук та підбір варіантів замовленого туристичного продукту, укласти від імені ОСОБА_2 угоди з особами, які безпосередньо надають туристичні та супутні послуги.

Конкретні характеристики та вимоги до туристичного продукту визначаються згідно із Заявкою на бронювання туристичного обслуговування, яка додається до договору. Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна сума туристичного обслуговування визначена в Додатку 1 до договору - Заявці. Відповідно до Заявки ціна послуг склала 24 300 гривень., які позивач сплатила в повному обсязі .

Відповідно до п. 3.5 Договору, надання Турфірмою послуг на умовах даного Договору вважаються виконаними з моменту передачі Туристу відповідних документів: туристичного ваучеру, авіаквитків, страхового полісу, програми туристичної поїздки. Надання Турфірмою вказаних документів є звітом про повне виконання всіх доручених послуг по організації туристичного обслуговування (акт виконаних робіт).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що у разі неможливості з боку сторони власника туристичного продукту надати заброньовані послуги або у разі зміни умов, які відбулись за виною власника туристичного продукту або внаслідок форс-мажорних обставин Турфірма зобов'язана негайно інформувати про це Туриста та має право запропонувати йому альтернативні послуги рівнозначного рівня. Турист зобов'язаний підтвердити прийняття альтернативи. У разі відмови Туриста від альтернативних послуг Турфірма зобов'язана повністю повернути йому суму оплати.

Того ж дня 18 грудня 2014 року ОСОБА_2 підписала Заявку, чим засвідчила свою згоду із запропонованим відповідачем турпродуктом від туроператора ТОВ "Клуб путешествий", отже Відповідач надав, а Позивач прийняв інформаційні послуги по Договору (а.с. 38).

18 грудня 2014 року та 24 грудня 2014 року позивач сплатила повну вартість послуг, що підтверджується квитанціями до прибуткового ордера (а.с. 9) та прибутковими касовими ордерами (а.с. 39).

03 березня 2011 року між ТОВ "Клуб путешествий" (який діє в якості Турагента) та ТОВ "Ньюз Тревел" (який діє як Туроператор) уклали агентський договір (а.с. 53-58). Відповідно до п. 2.1 даного Договору передбачено, що Турагент зобов'язується за дорученням та від імені Туроператора за винагороду здійснювати посередницьку діяльність по укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (Туристами). Пункт 2.2 Договору передбачає, що договір встановлює між Сторонами агентські відносини, передбачені главою 31 ГК України, при цьому Турагент діє в якості комерційного агенту в порядку, визначеному ст. 295 ГК України.

Листами від 16 січня 2015 року та 12 лютого 2015 року відповідач звернувся до ТОВ "Ньюз Тревел" про повернення позивачеві грошових коштів за ненаданні послуги, однак на даний час кошти не повернуто (а.с. 42-43).

20 лютого 2015 року відповідач повернув позивачу грошові кошти в розмірі 1 283 грн. які були отримані відповідачем в якості винагороди (а.с.45).

Судом встановлено, що Туроператор ТОВ "Клуб путешествий" отримавши повну оплату туристичних послуг від ОСОБА_2 не виконав умови договору. Жодного належного доказу того факту, що позивач був обізнаний про те, що туристичні послуги йому надає ТОВ Ньоз тревел відповідачем надано не було.

Відповідачем були надані суду як доказ рахунок фактура № SF - 284582 від 18 грудня 2014 року від постачальника турпродукта ТОВ "Ньюз Тревел", відповідно до якої відповідач платіжним дорученням здійснив бронювання і сплатив вартість турпродукта в розмірі 23 017 грн. (а.с. 40). 19 грудня 2014 року відповідач перерахував вказану грошову суму за вирахуванням винагороди ТОВ "Ньюз Тревел", що підтверджується платіжним дорученням № 674 (а.с. 41). Однак на думку суду це може свідчити лише про наявність певних договірних відносин між відповідачем та ТОВ "Ньюз Тревел", проте жодним чином не про обізнаність позивача про те, що саме ТОВ "Ньюз Тревел" надає йому послуги с туристичного обслуговування.

Задовольняючи частково позов суд обґрунтовано посилався на вимоги ст. 20, ч. 2 ст. 30, ст.32, ч. 1 ст. 33 Закону України „Про туризм", ч. 1 ст.906 ЦК України, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", та зазначив, що майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно із ч. 13 ст. 20 Закону України "Про туризм" права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

З огляду на наведене та заявлених позовних вимог, підстав, на які посилався позивач у позові, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі вартості туристичного продукту в сумі 23017 грн., трьох відсотків річних в сумі 681,05 грн., та пені, яка передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів в розмірі вартості туристичного продукту в сумі 23017,00 грн.

Вимоги щодо відшкодування позивачеві моральної шкоди суд вважав за необхідне залишити без задоволення, оскільки між сторонами по справі існували договірні правовідносини, а до таких правовідносин не можуть бути застосовані підстави відшкодування шкоди, передбачені ст. 1167 ЦК України, яка регулює позадоговірні (деліктні) відносини. Оскільки такого виду відповідальності, як відшкодування замовнику моральної шкоди, не передбачає між сторонами договір на реалізацію туристичних послуг, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Що стосується вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3150 грн., то зазначені вимоги суд не задовольнив, оскільки до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, відповідно до ст.ст.79,84 ЦПК України, належать, в тому числі і витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Повноваження особи, яка надає правову допомогу передбачені ст.56 цього Кодексу, повноваження представника в суді - ст.ст.27,44 ЦК України. Так, в ст.56 ЦПК України, міститься вичерпний перелік повноважень особи, яка надає правову допомогу. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії документів, долучених до справи, бути присутньою в судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до статті 88 ЦПК України судовий збір щодо пропорційно задоволених майнових вимог у розмірі 467,15 грн. суд стягнув із відповідача на користь держави.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги позивача про те, що не стягнуто у повному обсязі: пеню, а також відмовлено у стягненні грошової суми на відшкодування моральної шкоди та судових витрат.

Стягуючи пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , суд визначив її розмір рівним розміру вартості туристичного продукту в сумі 23017 грн. Таке визначення розміру пені не суперечить приписам частини 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стягнення такої суми пені не суперечить і засадам цивільного законодавства, а саме п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Також відсутні підстави і для стягнення грошової суми на відшкодування моральної шкоди, оскільки між сторонами по справі існували договірні правовідносини, а тому не можуть бути застосовані підстави відшкодування шкоди, передбачені ст. 1167 ЦК України, яка регулює позадоговірні (деліктні) відносини. Оскільки, такого виду відповідальності, як відшкодування замовнику моральної шкоди, не передбачає між сторонами договір на реалізацію туристичних послуг. А норми Закону України Про захист прав споживачів передбачають відшкодування моральної шкоди у випадках ушкодження здоров'я при наданні послуг, чого не встановлено при розгляді цієї справи.

Відсутні підстави і для стягнення витрат на правову допомогу, оскільки згідно зі ст. 84 ЦПК України це витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.

В матеріалах справи відсутні будь-які угоди позивача із адвокатом, а наявний лише договір між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та розрахунок суми гонорару. Відсутні належні та достовірні докази і про те, що ФОП ОСОБА_3 є адвокатом чи фахівцем у галузі права, а також і документи фінансової звітності про сплату грошової суми.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідачем повинно бути ТОВ "Ньюз Тревел".

Наявність агентського договору між ТОВ "Клуб путешествий" та ТОВ "Ньюз Тревел" не звільняє відповідача від відповідальності, оскільки всі угоди щодо надання туристичних послуг позивачу були укладені від імені відповідача, а ТОВ "Ньюз Тревел" не є стороною цього договору, та не приймало за ним ніяких обов'язків.

Судом встановлено, що Туроператор ТОВ "Клуб путешествий" отримавши повну оплату туристичних послуг від ОСОБА_2 не виконав умови договору. Жодного належного доказу того, що позивач був обізнаний про те, що туристичні послуги йому надає ТОВ Ньоз тревел , відповідачем надано не було.

Отже дії відповідача суперечать вимогам, ч. 1 ст.906 ЦК України, відповідно до якої збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про туризм" порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно із ч. 10 ст. 20 Закону України "Про туризм" якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Також ч. 1 ст. 33 Закону України "Про туризм" встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 32 Закону України "Про туризм" за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Встановлені обставини у справі, надані сторонами докази, та норми чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини сторін, свідчать про те, що саме ТОВ Клуб путешествий є стороною договору, а тому і повинне нести відповідальність.

Отже, наведені в апеляційних скаргах доводи висновків суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб путешествий відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: