Постанова

від 02.03.2016 по справі 910/15710/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 910/15710/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Літвінової А.І.,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015

у справі № 910/15710/15 господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індагро Груп"

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 337 911,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індагро Груп", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило зобов'язати виконати умови договору та стягнути 337 911,17 грн., а саме зобов'язати відповідача виконати зобов'язання в натурі - поставити та передати у власність ДП "Придніпровська залізниця" товар: папір газетний, щільністю 45 г/м.кв, шириною 840 мм, в рулонах, згідно специфікації (додаток 1 до договору) загальною кількістю 70 754 кг; стягнути штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару у розмірі 337 911,17 грн. (з яких: 130 871,56 грн. - пеня за неналежну поставку; 48813,81 грн. - штраф за прострочення поставки понад 30 днів, 158 225,80 грн. - штраф за постачання неякісного товару), 1 441,80 грн. витрат на відрядження.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.08.2015 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "Індагро Груп" виконати зобов'язання в натурі - поставити та передати у власність ДП "Придніпровська залізниця" товар: папір газетний, щільність 45 г/м.кв, ширина 840 мм, в рулонах, згідно специфікації загальною кількістю 70 754 кг. Стягнуто з ТОВ "Індагро Груп" на користь ДП "Придніпровська залізниця" 130 871,56 грн. - пені за неналежну поставку, 48 813,81 грн. - штрафу за прострочення поставки понад 30 днів, 158 225,80 грн. - штрафу за постачання неякісного товару, 1 322,84 грн. витрат на відрядження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 (колегія суддів у складі: суддя Рудченко С.Г. - головуючий, судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.) вказане рішення господарського від 25.08.2015 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 09.12.2015, а рішення господарського суду першої інстанції від 25.08.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 241, 526, 530, 546, 549, 610, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 43 ГПК України. Так, на думку скаржника, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору поставки.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що:

- 06.10.2014 ДП "Придніпровська залізниця" (покупець) та ТОВ "Індагро Груп" (постачальник) був укладений договір поставки № ПР/ДВЦ-14906/НЮ (далі - договір поставки), предметом якого є поставка постачальником покупцю паперу газетного (далі - товар) згідно з специфікацією № 1 (додаток № 1). Рік виготовлення 2014. Найменування, кількість товару зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1);.

- відповідно до п. 2.1. договору поставки якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ГОСТу 6445-74, який діє в Україні;

- п. 2.4. договору поставки передбачено, що дата виготовлення товару повинна відповідати даті, яка зазначена у сертифікаті (або паспорті) якості та повинна бути не раніше 01.01.2014;

- п. 4.1. договору поставки сторони передбачили, що товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару;

- датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної обома сторона договору та вручення товарно-транспортної накладної, оформленою належним чином (п. 4.2. договору);

- відповідно до п. 4.3. договору поставки товар постачається на склад покупця (м. Дніпропетровськ, вул. Лісопаркова, 14а) на умовах DDP (згідно з INCOTERMS 2010) у IV кварталі 2014 року;

- представник покупця під час прийняття товару зобов'язаний звірити його відповідність кількості товару, вказаним у рахунку-фактурі і/або накладній, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість товару згідно з умовами договору, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару (п. 4.4. договору поставки);

- згідно з п. 5.2. договору загальна сума договору складає 811 497,60 грн., в тому числі ПДВ 20% - 135 249,60 грн., та зазначається у звіті про результати здійснення процедури торгів;

- 13.10.2014 товар надійшов від відповідача до позивача, однак якість товару та кількість (77 922 кг) не відповідала вимогам договору поставки, про що складено акт № 1/10 (форма 1) приймання продукції по комплектності (кількості) та якості, відповідно до якого в поставленому товарі виявлено, що термін придатності паперу закінчився, а також не дотримання п.п. 1.3, 2.4, 2.5, 2.7 умов договору поставки. Зважаючи на виявлені дефекти товару, та відповідно до вимог Інструкцій П-6, П-7 для виклику представника постачальника та складання сумісного акта приймання на адресу постачальника був направлений лист від 14.10.2014 № 326/10;

- 13.10.2014 комісією складено і підписано акт № 1/10 (форма 3) приймання продукції по комплектності (кількості) та якості, в якому комісією було повторно оглянуто продукцію, а саме папір газетний, у висновку підтверджено дефекти виявлені в акті № 1/10 (форма 1) та прийнято рішення про повернення продукції постачальнику;

- 16.10.2014 сумісно з уповноваженим представником постачальника Тупікіним.E. складено чотири акти повернення від 16.10.2014 на загальну суму 790 418,95 грн. Повернення продукції постачальнику підтверджується товарно-транспортними накладними № Р2963 від 16.10.2014, № Р2963 від 16.10.2014, № Р2935 від 16.10.2014, № Р2935 від 15.10.2014;

- відповідно до п. 7.4. договору поставки постачальник в погоджений термін, але не більш 20 календарних днів з моменту письмового повідомлення покупця, робить за свій рахунок заміну дефектного товару на якісний товар;

- згідно з видатковою накладною № 3059 від 05.11.2014 та товарно-транспортною накладною № 12 від 05.11.2014 відповідач передав позивачу папір газетний у кількості 9,246 т на загальну суму 93 788,83 грн.;

- п. 10.3. договору поставки постачальник за даним договором несе відповідальність: - за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачу покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строки продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмір 7% від вказаної суми; - за постачання товарів неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару; - за прострочення строків заміни дефектного товару на якісний, погоджених відповідно до п. 2.8, 7.4. договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, що має бути змінений, за кожен день прострочення.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач повинен був поставити якісну продукцію у термін до 31.10.2014 (згідно з п. 7.4 договору поставки), однак поставлено продукцію паперу газетного лише 9,246 т на суму 93 788,83 грн., що становить лише 11,46% від загального об'єму поставки, а решту товару не поставлено. У зв'язку з цим позивач просив суд зобов'язати виконати умови договору та стягнути з відповідача штрафні санкції передбачені п. 10.3. договору поставки.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору поставки.

Господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу заявки на поставку товару як це передбачено п. 4.1. укладеного сторонами договору, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови договору в натурі та стягнення штрафних санкцій (за несвоєчасну поставку товару, за прострочення поставки та штраф за постачання неякісного товару) є передчасними, оскільки строк виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо поставки товару не настав.

Однак, вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій Вищий господарський суд України вважає передчасними з огляду на те, що вони зроблені без з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Отже, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 32 ГПК України відповідні дані встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд апеляційної інстанції не врахував вказані вимоги ГПК України, тоді як з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач у своїй апеляційній скарзі вказував, що ним були дотримані строки поставки товару з огляду на те, що заявка від позивача ним була отримана 09.10.2014 , а товар поставлений 13.10.2014, у зв'язку з чим підстави для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару у позивача відсутні.

Крім того, такі ж самі пояснення відповідача містяться у запереченнях відповідача на позовну заяву, які були зареєстровані (відповідно до вхідного штампу канцелярії господарського суду міста Києва) 21.08.2015, тобто ще до винесення рішення господарським судом першої інстанції, однак підшиті до матеріалів справи лише після винесення постанови апеляційною інстанцією.

Про наявність відповідної заявки від 09.10.2014 стверджує у позовній заяві та в інших додаткових документах і сам позивач.

Водночас під час прийняття оскаржуваної постанови господарський суд апеляційної інстанції всупереч вимог ст. 43 ГПК України вказаним поясненням сторін ніякої оцінки не надав та відповідно не навів мотивів відхилення вказаних доказів під час встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому господарський суд першої інстанції, який дійшов протилежного висновку щодо вирішення спору, взагалі не досліджував питання щодо наявності/відсутності відповідної заявки позивача, а лише зазначив про неналежне виконання умов договору поставки з боку відповідача.

Вказані порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судові рішення у справі прийняті за результатами обговорення усіх обставин справи, оскільки для правильного вирішення даної справи господарським судам необхідно було встановити чи були виконані відповідні умови договору поставки (п. 4.1.) з боку позивача, надавши оцінку всім наявним у справі доказам, оскільки встановлення факту належного або неналежного виконання позивачем п. 4.1. договору поставки є визначальним для встановлення наявності або відсутності у відповідача обов'язку щодо подальшого виконання умов договору, а також для застосування до відповідача відповідальності, яка передбачена п. 10.3. договору поставки, у тому числі для правильного визначення періодів прострочення виконання зобов'язань відповідача та нарахування відповідних штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, як місцевий так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у справі № 910/15710/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко