Рішення

від 27.05.2016 по справі 910/15710/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2016Справа №910/15710/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Індагро Груп»

Про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 337 911,17 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Літвінова А.І. довіреність № б/н від 22.04.2016

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індагро Груп» (далі - відповідач) про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 337 911,17 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору поставки товару № ПР/ДВЦ-14906/НЮ від 06.10.2014р.

Рішенням від 25.08.2015р. позовні вимоги позивача задоволено повністю.

Постановою ВГСУ від 02.03.2016р. вказане рішення скасоване, а справу направлено до господарського суду міста Києва для нового розгляду.

Згідно автоматизованого розподілу, справу № 910/15710/15 передано судді Мельнику В.І. для нового розгляду.

Ухвалою суду від 11.03.2016р. суддя Мельник В.І. прийняв до свого провадження справу № 910/15710/15 та призначив до розгляду на 04.04.2016 р.

24.03.2016р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

04.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 11.03.2016р. не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав судовий розгляд справи на 25.04.2016р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

25.04.2016р. позивач подав через канцелярію суду заяву про заміну позивача на його правонаступника, внаслідок реорганізації позивача.

25.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву просив суд замінити позивача на його правонаступника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 25.04.2016, а саме: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 4/6.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2014 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі по тексту - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАГРО ГРУП" (далі по тексту - постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №ПР/ДВЦ-14906/НЮ (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом договору є поставка ПОСТАЧАЛЬНИКОМ ПОКУПЦЮ паперу газетного (далі-товар) згідно зі специфікацією №1 (додаток № 1). Рік виготовлення 2014.

Найменування, кількість товару зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ГОСТу 6445-74, який діє на Україні.

Згідно з п. 2.9. Договору, ПОКУПЕЦЬ має право повернути ПОСТАЧАЛЬНИКУ неякісний товар.

Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що Товар повинен бути поставлений ПОСТАЧАЛЬНИКОМ не пізніше 10 робочих днів від дня одержання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ заявки ПОКУПЦЯ, яка є підтвердженням готовності ПОКУПЦЯ до прийому товару.

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної обома сторона договору та вручення товарно-транспортної накладної, оформленою належним чином (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, товар постачається на склад ПОКУПЦЯ (м. Дніпропетровськ, вул. Лісопаркова, 14а) на умовах DDP (згідно з INCOTERMS 2010) у IV кварталі 2014 р.

Представник ПОКУПЦЯ під час прийняття товару зобов'язаний звірити його відповідній; кількості товару, вказаним у рахунку-фактурі і/або накладній, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість товару згідно з умовами договору, розписатися за отримані, товару та видати представнику ПОСТАЧАЛЬНИКА доручення на отримання даної партії товару (п. 4.4. Договору).

У відповідності до п. 5.2. Договору, загальна сума договору складає 811497,60 грн. (вісімсот одинадцять тисяч чотириста дев'яносто сім грн. 60 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 135249,60 грн. (сто тридцять п'ять тисяч двісті сорок дев'ять грн. 60 копійок) та зазначається у звіті про результати здійснення процедури торгів.

На виконання умов п.4.1 договору, позивач направив на адресу відповідача заявку № ДВЦ-323/10 від 09.10.2014р., згідно якої просив відповідача поставити позивачу товар. Дана заявка направлялась за допомогою факсу на номер № 044-273-30-43, про що також зазначалось відповідачем згідно заперечень останнього від 21.08.2015р., наявних у матеріалах справи.

13.10.2014 року товар надійшов до позивача, однак якість товару та кількість (77922 кг) не відповідала вимогам договору, про що складено Акт № 1/10 (форма 1) приймання продукції по комплектності (кількості) та якості відповідно до якого в поставленому товарі виявлено, що термін придатності паперу закінчився, а також не дотримання п.п. 1.3, 2.4, 2.5, 2.7 умов Договору. Зважаючи на виявлені дефекти товару, та відповідно до п. 16 інструкції П-6, П-7 для виклику представника Постачальника та складання сумісного акту приймання на адресу Постачальника був направлений лист від 14.10.2014р. № 326/10.

13.10.2014 року комісією разом із представником відповідача (постачальника) ОСОБА_1 (довіреність № 14/041-652 від 14.10.2014р.) складено і підписано Акт № 1/10 (форма 3) приймання продукції по комплектності (кількості) та якості, в якому комісією було повторно оглянуто продукцію, а саме папір газетний, у висновку підтверджено дефекти виявлені в акті №1/10 (форма 1) та прийнято рішення про повернення продукції постачальнику.

16.10.2014 року сумісно з уповноваженим представником Постачальника ОСОБА_1 складено чотири акти повернення від 16.10.2014р. на загальну суму 790 418,95 грн. Повернення продукції Постачальнику підтверджується товарно-транспортними накладними № Р2963 від 16.10.2014р., № р 2963 від 16.10.2014р, № Р 2935 від 16.10.2014р, № Р 2935 від 15.10.2014р.

Відповідно до п. 7.4. Договору, постачальник в погоджений термін, але не більш 20 календарних днів з моменту письмового повідомлення Покупця, робить за свій рахунок заміну дефектного товару на якісний товар.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач повинен був поставити якісну продукцію у термін до 31.10.2014 року, однак поставлено продукцію паперу газетного лише 9246 кг на суму 93 788,83 грн., що становить лише, 11,46 % від загального об'єму поставки, а решту товару не поставлено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач в порушення умов Договору не виконав зобов'язання в натурі,: не поставив та не передав у власність позивачу товар - папір газетний, щільністю 45 г/м.кв, шириною 840 мм., в рулонах, згідно Специфікації (Додаток 1 до договору).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виконати зобов'язання в натурі - поставити та передати у власність позивачу товар: папір газетний, щільністю 45 г/м.кв, шириною 840 мм., в рулонах, згідно Специфікації (Додаток 1 до Договору) загальною кількістю 70754 кг., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився порушення зобов'язання, а тому позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, які за розрахунками позивача становлять: 130 871,56 грн. - пеня за неналежну поставку, 48 813,81 грн. - штраф за прострочення поставки понад 30 днів, 158 225,80 грн. - штраф за постачання неякісного товару.

Згідно п.10.3. Договору постачальний за даним договором несе відповідальність:

- за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачу покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строки продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмір 7% від вказаної суми;

- за постачання товарів неналежної якості Постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару;

- за прострочення строків заміни дефектного товару на якісний, погоджених відповідно до п. 2.8, 7.4. Договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, що має бути змінений, за кожен день прострочення;

Як слідує з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу та пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі: 130 871,56 грн. - пеня за неналежну поставку, 48 813,81 грн. - штраф за прострочення поставки понад 30 днів, 158 225,80 грн. - штраф за постачання неякісного товару, є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивачем в судовому засіданні 22.07.2015 року подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 1 441,80 грн. судових витрат на відрядження представника позивача до суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем надано належним чином засвідчені копії: наказу про відрядження, посвідчення про відрядження, звітів про використання коштів, виданих на відрядження, проїзних документів.

Для документального обґрунтування здійснених витрат на відрядження щодо сплати добових мають бути належним чином оформлені відповідні документи, зокрема:

- наказ про направлення у відрядження - визначає організаційні дані щодо здійснення відрядження;

- посвідчення про відрядження - підтверджує факт перебування працівника у відрядженні відповідно до організаційних даних за наказом про направлення у відрядження;

- звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт - підтверджує доцільність витрат на відрядження (в т.ч. щодо виплати добових) та, після його затвердження керівником підприємства, являється основою для відображення таких витрат у бухгалтерському обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 322,84 грн. витрат на відрядження.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДАГРО ГРУП" (01042, м. Київ, вул. Патрісса Лумумби, 4/6, корпус А, кімната 617, код ЄДРПОУ 34528410) виконати зобов'язання в натурі - поставити та передати у власність Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська 5, код ЄДРПОУ 40075815 товар: папір газетний, щільністю 45 г/м.кв, шириною 840 мм., в рулонах, згідно Специфікації (Додаток 1 до Договору) загальною кількістю 70754 кг.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАГРО ГРУП" (01042, м. Київ, вул. Патрісса Лумумби, 4/6, корпус А, кімната 617, код ЄДРПОУ 34528410) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська 5, код ЄДРПОУ 40075815) 130 871 (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 56 коп. - пені за неналежну поставку, 48 813 (сорок вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 81 коп. - штрафу за прострочення поставки понад 30 днів, 158 225 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 80 коп. - штрафу за постачання неякісного товару, 1 322 (одну тисяч триста двадцять дві) грн. 84 коп. - витрат на відрядження, 7 976 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 22 коп . - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення підписано 06.06.2016р.)

Суддя В.І.Мельник