Рішення

від 17.02.2016 по справі 521/21428/13-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/21428/13-ц

Провадження №2/521/125/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2016 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання - Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 р. ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що 14.09.1979 р. між нею та ОСОБА_4 був укладений шлюб у відділі РАГС Київського району м. Одеси. Зазначений шлюб був розірваний на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2007 р. За час перебування в шлюбних відносинах, сторонами за спільні кошти була придбана земельна ділянка загальною площею 0,2 га на підставі договору купівлі- продажу від 25.03.2003 р. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іліллічовою Н.А. зареєстровано в реєстрі № 3254. З зазначених підстав ОСОБА_1 вважає, що придбана земельна ділянка є спільною сумісною власністю, а отже підлягає поділу відповідно до норм сімейного законодавства України. В своїй позовній заяві ОСОБА_6 також зазначила, що відомості про наявність у власності земельної ділянки її чоловіка, вона отримала лише у грудні 2013 року, що й стало підставою для звернення до суду та просила поновити їй строки для подання їй відповідного позову.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_4 помер, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено відповідно п.1 ч.1 ст.201 ЦПК України.

08 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В порядку ст. 123 ЦПК України зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності.

Представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на ? земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. та поновити їй строки для подання вище зазначеного позову. Позовні вимоги ОСОБА_2 визнала не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 (який є позивачем за зустрічним позовом ) та його представник просили суд зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, зазначив, що ОСОБА_2 є рідним сином померлого ОСОБА_4, та входить в першу чергу спадкоємців за законом у відповідності до ст. 1261 ЦК України. Так, на момент смерті ОСОБА_4 на праві приватної власності йому належало: земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.05.2004 року; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 237,1 кв.м., житловою площею 78,4 кв.м., та підсобною площею 153,4 кв.м., що в цілому складається з літ. Д (1-хол площею 36,4 кв.м., 2-кухня площею 30,6 кв.м., 3-санвузол площею 6,7 кв.м., 4 кладовка площею 2,5 кв.м., 5-житлова 11,7 кв.м., 6-котельна площею 7,6 кв.м., 7-гараж площею 24,4 кв.м., 8-хол площею 35,4 кв.м., 9-житловаплощею 33,6 кв.м., 10- санвузол площею 9,8 кв.м., 11-житлова площею 33,1 кв.м.).Також, ОСОБА_2 зазначив, що його батько на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 здійснював господарську діяльність та побудував станцію технічного обслуговування. Після смерті ОСОБА_4 на СТО залишилось майно/запчастини для автотранспорту на загальну вартість 828 970,78 доларів США. Вартість цього майна зазначена у реєстрі придбання товарів, який вів ОСОБА_4 для зручності обліку на СТО. Підставою для звернення до суду ОСОБА_2, зазначив неможливості в отриманні свідоцтва на спадщину з огляду на те, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно та запчастини. Окрім того, відповідач ОСОБА_2, який є правонаступник після смерті ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та не заперечував проти їх задоволення.

У судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнала та просила відмовити в їх задоволені. В обґрунтуванні своїх заперечень ОСОБА_3 зазначила, що земельна ділянка придбана за договором купівлі продажу 25.03.2003 р. не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя з огляду на те, що ОСОБА_4 зареєстрував право власності на земельну ділянку 25.05.2004 р., шляхом реєстрації та отримання державного Акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1, в цей час ОСОБА_4 не перебував у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_6 Також, ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності на подання позовної заяви та подала заяву про застосування строків позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності, та зустрічний позов заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Розгляд і вирішення справ в судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1-3 ст.10 ЦПК України).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 14.09.1979 р. по 20.12.2007 р. Шлюб зареєстровано відділом РАГС Київського району м. Одеси.

Відповідно до витягу з рішення Київського районного суду м.Одеси від 20.12.2007 року № 2-7146/07р., шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розірвано.

В період шлюбних відносин, ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельних ділянок від 25.03.2003 р, площею 0,2 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., та зареєстровано в реєстрі за № 3254.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.03.2003 р., ОСОБА_4 був виданий державний Акт направо власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_2 від 25.05.2005 р., площею 0,2 Га, для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Таким чином відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання, вартість його на момент припинення шлюбних стосунків.

Суд не приймає до увагу посилання та доводи відповідача ОСОБА_3 стосовно того, що реєстрація право власності ОСОБА_4 здійснювалася в момент фактичного припинення шлюбних відносин 2004 р. з огляду на те, що суду не надано належних та допустимих доказів про це.

Відповідно статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При ухвалені рішення судом враховано та прийнято до уваги, пояснення ОСОБА_1, що остання не знала, що її чоловіком ОСОБА_4 в 2003 році купив земельну ділянку, а вважала що він взяв її в оренду, у 2013 році ОСОБА_1 стало відомо про наявність договору купівлі-продажу на спірну ділянку, від ОСОБА_2, про що останній не заперечує, отже суд вважає поважними причинами пропуску строків в зверненні з позовом про поділ майна подружжя.

Таким чином з урахуванням вище викладеного, суд вважає встановленим факт що спірна земельна ділянка належать ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частинах, а саме по ? кожному.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 03.09.2014 р.

03.09.2014 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шевіріной А.О. відкрито спадкову справу № 23/2014 щодо майна померлого ОСОБА_4

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 24.02.1981 року ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до положення ст. 1261 ЦК України ОСОБА_2, як син померлого є спадкоємцем першої черги.

Позивач ОСОБА_2, який є спадкоємцям першої черги за законом, після смерті ОСОБА_4, у встановленому ст. 1270 ЦК України порядку, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу № 23/2014, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.09.2014 р., однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме: нерухоме майно та запчастини.

Таким чином зараз позивач, як спадкоємець позбавлена можливості отримати право на спадщину за законом після смерті свого батька, у зв'язку з чим був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ч. 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5, ст. 1268).

Позивач як спадкоємць першої черги виконав усі передбачені Законом дії щодо прийняття спадщини після смерті батька в строки визначені законом. Усунути перешкоди в оформленні і отриманні свідоцтва про право на частину спадщину не є можливим - реєстрація права власності на нерухомість в державному реєстрі після смерті власника не є можливим. У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року надані роз яснення у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Однак відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту

Відповідно вимогам п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно вимогам ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Як вбачається з матеріалів справи на життя спадкоємця йому належала земельна ділянка площею 0,2 Га, що підтверджується державним Актом направо власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_2 від 25.05.2005 р.

Окрім того, 28.05.2015 року другим відділом Малиновської виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, було здійснено опис майна, яке перебувало в володінні ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(приміщення літ. А - гараж господарський блок) та встановлено його перелік.

Як вбачається із змісту ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином суд вважає, що у даному випадку права позивача як спадкоємця можуть бути захищені лише вирішенням судом питання, про визнання за ним право власності на зазначене майно. Всі питання пов'язані із наступною реєстрацією права власності на майно похідні від вказаного рішення, тому іншого шляху захисту права, на думку суду, не існує.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст.16, 1216, 1218, 1258, 1261, 1267 Цивільного кодексу України, 60,65,69 Сімейного кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.

Поновити строк для пред'явлення позову до суду ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ? частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 237,1 кв.м., житловою площею 78,4 кв.м., та підсобною площею 153,4 кв.м., що в цілому складається з літ. Д (1-хол площею 36,4 кв.м., 2-кухня площею 30,6 кв.м., 3-санвузол площею 6,7 кв.м., 4 кладовка площею 2,5 кв.м., 5-житлова 11,7 кв.м., 6-котельна площею 7,6 кв.м., 7-гараж площею 24,4 кв.м., 8-хол площею 35,4 кв.м., 9-житловаплощею 33,6 кв.м., 10- санвузол площею 9,8 кв.м., 11-житлова площею 33,1 кв.м.), який належав на праві приватної власності ОСОБА_4

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину земельної ділянки, що належала на праві приватної власності ОСОБА_4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2 Га, кадастровий номер НОМЕР_5.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину майна, що зазначено в опису, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (на технічному паспорті ділянки зазначена під літ. А ), яке належало на праві приватної власності ОСОБА_4

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ 17.02.16