Ухвала

від 26.02.2016 по справі 216/855/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/243/16 Справа № 216/855/16-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. 191 КПК України

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та самого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.02.2016 року, якою було задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

за участю:

захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_6 ,

ОСОБА_9

за участю: підозрюваного

в режимі дистанційного

провадження (відео конференції) ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою було задоволено клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 із можливістю звільнення з-під варти у разі внесення застави у розмірі 1 929 200 гривень, що дорівнює 1 400 мінімальних заробітних плат.

Строк дії запобіжного заходу визначено до 24:00 години 11 квітня 2016 року.

Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та перебуваючи на посаді комерційного директора ТОВ «Негоціант - Трейд» може як знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, так і незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадження, які є його підлеглими. Суд далі вказав, що з урахуванням тривалості правопорушення, існує загроза продовження правопорушення. У зв`язку із наявністю у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон, суд дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1сст. 177 КПК України.

Також судом були критично оцінені доводи підозрюваного щодо незадовільного стану здоров`я.

В апеляціях:

Адвокат ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вважають, що застосування до останнього виняткового запобіжного заходу є незаконним, та таким, що з урахуванням презумпції невинуватості, порушує принцип поваги до особистої свободи, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Вказують, що ухвалі наявні посилання на докази, які суд вважав такими, що беззаперечно викривають підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину, та зазначив, що під час повідомлення ОСОБА_7 про підозру, слідчий не вручав йому будь яких матеріалів досудового розслідування, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, та у судовому засіданні такі матеріали не досліджувалися. Вважають, що суд необґрунтовано дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_7 , а в ухвалі наявний лише перелік ризиків, передбачених законом, що в судовому засіданні не встановлено обставин, передбачених ст. 194 КПК України, а прокурорам не доведено, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Також, вважають, що в супереч вимогам ст. 178 КПК України, судом не було належним чином оцінено позитивні дані про особу ОСОБА_7 , який раніше не судимий, міцність соціальних зв`язків, наявність 2 неповнолітніх дітей, стан здоров`я, репутацію тощо.

Просять скасувати ухвалу суду та обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який прохав залишити ухвалу без змін, а апеляції без задоволення, доводи обох захисників та ОСОБА_7 , які повністю підтримали апеляційні скарги, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг та думку осіб в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 із можливістю звільнення з-під варти у разі внесення застави у розмірі 1 929 200 гривень, що дорівнює 1400 мінімальних заробітних плат. Строк дії запобіжного заходу було визначено до 24:00 години 11 квітня 2016 року.

Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, та перебуваючи на посаді комерційного директора ТОВ «Негоціант - Трейд» може як знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, так і незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадження, які є його підлеглими. Суд також вказав, що з урахуванням тривалості правопорушення, існує загроза продовження правопорушення. У зв`язку із наявністю у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон, суд дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, суд критично оцінив доводи підозрюваного щодо незадовільного стану його здоров`я.

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею п.п.1,2,3 та 5 ч.1 ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З наявних матеріалів провадження видно, що воно триває більше 2 років, слідчим виконано основні процесуальні дії, раніше щодо підозрюваного не виникало питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і висновки суду що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, або незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, - носять лише уявний характер та не ґрунтуються на доказах.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні слідчого відділу Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040230000285 від 14 серпня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_7 , в порядку визначеному ст.ст. 276- 278 КПК України, 12 лютого 2016 року було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Як видно з ухвали, районним судом при обранні запобіжного заходу було акцентовано увагу зокрема на тяжкості інкримінованого злочину. Але згідно рішень ЄСПЛ, які відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, є джерелом законодавства, у справах «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Комарова проти України від 16 травня 2013 року», тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом». При цьому слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення. Сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується ОСОБА_7 , не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це суперечить презумпції невинуватості.

Районний же суд на вказане належної уваги не звернув.

Також районним судом належним чином не перевірено, чи дійсно мають місце ризики, передбачені п.п. 1,2,3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які послався в клопотанні слідчий. Як видно з пояснень ОСОБА_7 він не має на меті переховуватись від органу досудового слідства чи суду, або незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, або знищити, сховати речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. З наявних матеріалів не вбачається об`єктивних даних про те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового слідства чи суду, або незаконно впливати на свідків, а вилучені речі, документи визнані речовими доказами та долучені до справи.

Як видно з ухвали суду, вона є неналежно вмотивованою щодо висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_7 , оскільки в ухвалі наявний лише перелік ризиків, передбачених законом, і в судовому засіданні не встановлено обставин, передбачених ст. 194 КПК України. При цьому є слушним і посилання апелянтів, що прокурорам не доведено, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім цього, не відповідає дійсності і висновок суду, щодо нормального стану здоров`я підозрюваного, адже в наявних матеріалах містяться дані про те, що ОСОБА_7 страждає на серцеве захворювання. Більше того, апеляційному суду адміністрацією слідчого ізолятору надано висновок лікаря про те, що ОСОБА_7 дійсно і в теперішній час страждає на хворобу серця, потребує лікування, яке в умовах СІЗО, як вказано в довідці, надати неможливо.

Отже, враховуючи вищенаведене та правові позиції, викладені в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів, вважає необґрунтованим висновок слідчого судді першої інстанції про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про неможливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, які будуть достатніми для забезпечення відповідних ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Тому в даному випадку заслуговують на увагу доводи адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що застосування до останнього виняткового запобіжного заходу є невірним та таким, що з урахуванням презумпції невинуватості, порушує принцип поваги до особистої свободи, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Перевіривши матеріали провадження, колегія судів також приходить до висновку, що в супереч вимогам ст. 178 КПК України, районним судом не було належним чином враховано позитивні дані про особу ОСОБА_7 , який раніше не судимий, міцність його соціальних зв`язків, репутація, наявність на утриманні 2 неповнолітніх дітей, та інші сімейні обставини.

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що дану ухвалу суду не можна визнати законною і тому вона підлягає скасуванню, та вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 і обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді часткового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та самого ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.02.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України скасувати та постановити нову ухвалу, якою:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ..

Обрати щодоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 22 години до 06 години ранку щоденно за адресою проживання: м. строком на 60 діб, до 15 години 26 квітня 2016 року, звільнивши його з-під варти.

Покласти на підозрюваногоОСОБА_7 такі обов`язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час;

2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22 години до 06 години ранку щоденно, строком на 60 діб, до 15 години 26 квітня 2016 року, без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного, передати для виконання органу відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, та процесуального керівника прокуратури.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4