Ухвала

від 14.03.2016 по справі 510/222/13-к

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.03.2016

Єдиний унікальний № 510/222/13-к Провадження № 1-кп/497/16/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016 року. Колегія суддів Болградського районного суду Одеської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

адвокатів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Болградського районного суду Одеської області в м.Болград, розглянув обвинувальний акт відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червонознам`янка Іванівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який 23 січня 2013 року отримав обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012170110000123 від 22 листопада 2012 року за ст. 185 ч.5 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Сімферополь АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , який 23 січня 2013 року отримав обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012170110000123 від 22 листопада 2012 року за ст. 185 ч.5 КК України, за кваліфікованими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Кілія Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , який 23 січня 2013 року отримав обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012170110000123 від 22 листопада 2012 року за ст. 185 ч.5 КК України, за кваліфікованими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах,

які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.5 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

27 січня 2016 року на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 06 січня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012170110000123 від 22 листопада 2012 року у відношенні ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України надійшов до Болградського районного суду Одеської області для здійснення судового провадження зі стадії підготовчого судового засідання (т.15 а.с.420; т.16 а.с.1).

Ухвалою колегії суддів Болградського районного суду Одеської області від 28 січня 2016 року підготовче судове засідання у вище названому кримінальному провадженні призначено на 03 лютого 2016 року о 09:00 год. (т.16 а.с.3-4).

03 лютого 2016 року підготовче судове засідання було відкладено на 14 березня 2016 року у зв`язку з неявкою в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_11 .

В обвинувальному акті вказується, щона початку січня 2012 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з корисливих мотивів вступили між собою в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, вибравши об`єктом свого посягання чотири резервуари для зберігання дизельного палива мазуту, об`ємом 5000 тонн кожен, які належать ТОВ «Одессос Рені», розташованих на території Ренійської районної ради Одеської області в районі прикордонного знаку №1343 прикордонної смуги, розподіливши при цьому між собою злочинні ролі в скоєні кримінального правопорушення.

Так, в обвинувальному акті вказується? що на початку січня 2012 року ОСОБА_7 запропонував своїм знайомим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншим невстановленим слідством особам виконати роботи по демонтажу металевих резервуаров, які розташовані на території Ренійської районної ради Одеської області в районі прикордонного знаку №1343 прикордонної смуги, на що зазначені особи дали свою згоду. При цьому ОСОБА_7 не поставив їх до відома про свої злочинні наміри.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з метою організації спецтехніки для вивозу викрадених резервуарів, залучили ОСОБА_15 , який підшукав для навантаження та вивезення металевих частин резервуарів невстановлений слідством вантажний автомобіль «КРАЗ», а також ОСОБА_16 , який підшукав для навантаження викраденого майна автокран «КАМАЗ-53213», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водіїв ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , вантажний автомобіль «КАМАЗ- 5511», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_19 . При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не поставили зазначених осіб до відома про свої злочинні наміри і переконали їх у законності проведених на об`єкті робіт.

Продовжуючи свої злочинні дії, з метою забезпечення безперешкодного в`їзду в прикордонну зону за лінію інженерно-технічних споруд, де розташовано резервуарний комплекс ТОВ «Одессос Рені» та виїзду з неї з викраденим майном, ОСОБА_6 з невстановленими слідством особами в середині січня 2012 року виготовили і 23 січня 2012 року надали до ІНФОРМАЦІЯ_4 лист від імені президента АТЗТ «Одессос Холдінг» ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , з проханням дозволити в`їзд спецтехніки і робочих за лінію інженерних прикордонних споруд для демонтажу майна, вказавши при цьому не справжні анкетні дані робітників та спецтехніки.

В період часу з 23 січня 2012 року по 03.02.2012 року ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, отримавши доступ на територію об`єкта шляхом пред`явлення підробленого листа про надання дозволу, за допомогою робітників, які були переконані в законності проведення робіт, шляхом демонтажу таємно викрали майно, яке належить ТОВ «Одессос Рені» - два резервуари для дизпалива, вартістю 171160 грн. кожний, загальною вартістю 344320 грн., та резервуар для зберігання мазуту, вартістю 157750 грн., а всього 502070 грн.

При цьому, перебуваючи на місці скоєння злочину, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невстановлені особи здійснювали постійний контроль за роботами з демонтажу резервуарів та вивезення їх частин з прикордонної смуги.

У вказаний період часу ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і невстановлені слідством особи після демонтажу металевих резервуарів, за допомогою автотехніки доставляли їх на територію ВП «Будівельне управління №433 ТДВ «Чорноморгідробуд» в м.Ізмаїл, яке розташоване за адресою: Болградське шосе,2 у м.Ізмаїл Одеської області для подальшої переробки на металобрухт, отримавши, таким чином, можливість розпорядитися викраденим на свій розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, 10 лютого 2012 року ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи організували роботу з розпилювання четвертого металевого резервуару об`ємом 5000 тонн для зберігання мазуту вартістю 157750 грн., який належить ТОВ «Одессос Рені» з метою його крадіжки, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та невстановлені особи, використовуючи власне обладнання, розпилили даний резервуар.

В обвинувальному акті вказується, що таким чином ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб таємно викрали майно, яке належить ТОВ «Одессос Рені», а саме: два резервуари для дизпалива, вартістю 172160 грн. кожний, загальною вартістю 344320 грн. та резервуар для зберігання мазуту, вартістю 157750 грн., а всього майна на суму 502070 грн., чим завдали збитки вказаному підприємству в особливо великих розмірах.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Раніше, 02 лютого 2016 року прокурором було подано клопотання про необхідність розпочати судове засідання з розгляду кримінального провадження № 1201217011000123 за звинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, зі стадії судового розгляду, передбаченої главою 28 КПК України та повернення прокурору матеріалів кримінального провадження, які раніше були надані в розпорядження Ренійського районного суду для їх дослідження, до часу вирішення судом порядку дослідження письмових доказів. Однак, в даному судовому засіданні прокурор відкликав назване клопотання, вважаючи його недоцільним.

У подальшому, прокурор висловив думку про необхідність призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також заявив клопотання про виклик в судове засідання представника потерпілої особи та свідків обвинувачення.

Захисники обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_9 і ОСОБА_21 покладалися на розсуд суду та заявили клопотання про виклик свідків зі сторони захисту, а адвокат ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_8 заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в зв`язку з його невідповідністю вимогамст. 291 КПК України.

Крім того, всі захисники обвинувачених звернули увагу суду, що суду передчасно надані усі матеріали кримінального провадження з наявними в ньому доказами.

Представник потерпілого ОСОБА_22 про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд кримінального провадження без ії участі в підготовчому судовому засіданні (а.с. )

Інших клопотань від учасників кримінального провадження не надходило.

Суд, заслухавши думку усіх учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт з додатками, приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Згідно п.13 ч.1ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.4ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст.291 КПК України.

Так, відповідно дост. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Судовою практикою загально визнано, що документ набирає такого статусу лише тоді, коли виконані всі вимоги щодо його змісту та форми. У цьому конкретному випадку, обвинувальний акт стає документом, лише після того, як виконані усі вимогист. 291 КПК України, в т.ч. і вимоги щодо додатків.

В порушення вище зазначених вимог ст.291 КПК України в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не вказані відомості про громадянство обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Обвинувальний акт також не містить ім`я та по батькові слідчого і прокурора, які його підписали. Також обвинувальний акт не затверджено печаткою прокуратури Одеської області.

Пунктом 5 частини 2ст.291 КПК України визначено, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 р.) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09 жовтня 2008 р.) зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд зазначив, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Проте, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не відповідає вимогамст. 291 КПК України з наступних підстав.

Так, обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, але в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, як того вимагає п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Недотримання слідчим та прокурором зазначених вимог КПК України є підставоюдля повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого провадження.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Викладення фактичних обставин провадження з підсумком про те, що особа вчинила те чи інше кримінальне правопорушення, як це зроблено в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , не може замінити формулювання обвинувачення, оскільки за змістом п.5 ч.2ст. 291 КПК України формулювання обвинувачення в обвинувальному акті має бути викладено незалежно від викладених фактичних обставин кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

За правиламист. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Оскільки в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відсутнє формулювання обвинувачення, що є неприпустимим, суд приходить до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду такого обвинувального акту та є безумовною підставою для його повернення прокурору для усунення зазначеного недоліку і приведення обвинувального акту у відповідність до вимогкримінального процесуального кодексу України. Доводи прокурора про відповідність обвинувального акту вимогамст. 291 КПК Україниє неспроможними.

Суд також вважає, що під час складання та затвердження обвинувального акту слідчим та прокурором порушено принцип презумпції невинуватості, оскільки в ньому у стверджувальній формі зазначено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 скоїли кримінальне правопорушення , передбачене ч.5 ст. 185 КК України.

Статею 7 КПК Українизакріплені загальні засади кримінального судочинства, зокрема презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено і встановлено вироком суду, що набрав законної сили.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 2008 року у справі "Хужин та інші проти Росії" Єврорпейський суд з прав людини зазначив, що положення п.2 статті 6 Конвенції з прав людини спрямоване на те, щоб убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженями, що тісно пов`язані з розглядом її справи в суді. Презумпція невинуватості, закріплена в п.2 ст. 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого судового розгляду. Цей принцип забороняє формулювання передчасної позиції суду, в якій би відобраджалася думка про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина була доведена відповідно до закону. Разом з тим, ця вимога стосується і висловлювань інших посадових осіб про перебіг розслідування кримінальної справи, якщо таки твердження спонукають громадскість повірити у винуватість обвинуваченої особи або впливають на оцінку фактів даної справи компетентним судом. У рішенняі від 10 грудня 2009 року в справі "Шагін проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості не лише забороняє передчасне висловлювання думки самим судом про те, що особа , яку "обвинувачено у вчиненні злочину", є винною, тоді як це ще не доведено відповідно до закону, а й поширюється на заяви, що їх роблять інші державні посадові особи стосовно проваджень, що тривають у кримінальних справах і які спонукають громадскість до думки про вину підозрюваного та визначають наперед оцінку фактів компетентним судовим органом .

Відповідно до п.3 ч.3ст. 314 КПК Україниупідготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Приймаючи до уваги засади кримінального провадження: -законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, що передбачені ст.9,17 КПК України, недотримання будь-яких імперативних вимогКПК Українищодо змісту обвинувального акту та його невід`ємної частинидодатків, в тому числі щодо відомостей, які вони мають містити, є підставою для визнання обвинувального акту, таким, що не відповідає вимогамКПК України.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що зазначені порушення кримінального процесуального закону позбавлять суд можливості зберегти об`єктивність та неупередженість судового розгляду, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогамКПК України, зокрема ст. 291 цього кодексу України, та приходить до висновку, що без усунення виявлених недоліків не може бути призначений до судового розгляду і в силу п.3 ч.3ст.314 КПК Українипідлягає поверненню.

Клопотання прокурора про необхідність розпочати судове провадження з розгляду кримінального провадження № 12012170110000123 за звинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, зі стадії судового розгляду, передбаченої главою 28 КПК України, та про повернення прокурору матеріалів кримінального провадження, які раніше були надані в розпорядження Ренійського районного суду для їх дослідження, до часу вирішення судом порядку дослідження письмових доказів підлягає залишенню без розгляду в зв`язку з відмовою від нього прокурором.

Враховуючи, що обвинувальний акт з додатками повертається прокурору з підстав не відповідності вимогамКПК України, тобто підготовка до судового розгляду не проводиться, суд під час підготовчого судового засідання позбавлений можливості вирішити заявлені клопотання, в зв`язку з чимзаявлені клопотання усіх учасників судового провадження про розгляд обвинувального акту у відкритому судовому засіданні тавиклик представника потерпілої особи і свідків підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.291,314ч.3 п.3, 395КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И ЛА:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185КК України, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012170110000123 від 22 листопада 2012 року, повернути прокурору Одеської області для усунення виявлених недоліків в розумні строки з моменту набрання даною ухвалою законної сили.

Клопотання прокурора про необхідність розпочати судове провадження з розгляду кримінального провадження № 12012170110000123 за звинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, зі стадії судового розгляду, передбаченої главою 28 КПК України, та про повернення прокурору матеріалів кримінального провадження, які раніше були надані в розпорядження Ренійського районного суду для їх дослідження, до часу вирішення судом порядку дослідження письмових доказів залишити без розгляду.

Клопотання прокурора, адвокатів та обвинувачених про розгляд обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, а також про виклик в судове засідання представника потерпілої особи і свідків - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської областічерез Болградський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3