Ухвала від 04.03.2016 по справі 1-142/09

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-142/09

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2016 м.Виноградів

Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , представника Хустського МРВ КВІ у Виноградівському районі ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів Заяву ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Виноградівського районного суду від 28.09.2009р. ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбаченних ст.ст.191 ч.5, 15 ч.2-368 ч.2, 368 ч.ч.1,2, 364 ч.1, 190 ч.3, 189 ч.2, 200 ч.2, 185 ч.2 356 ч.2 КК України за сукупністю злочинів засуджено до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавлено його права обіймати посади в банківських установах строком на три роки. В подальшому 28.10.2013р. його було звільнено умовно-достроково згідно постанови Коломийського міськрайонного суду і на даний момент він знаходиться на обліку у Хустському міжрайонному відділі КВІ у Виноградівському районі у зв`язку із забороною займати посади, пов`язані із банківською діяльністю.

Обгруновуючи свою заяву заявник вказує, що з моменту проголошення вироку та умовно-дострокового звільнення від основного покарання він жодних правопорушень не допускав, по місцю проживання характеризується позитивно, а відтак просить суд розглянути питання про можливе дострокове звільнення його і від додаткового покарання у вигляді заборони займати посади у банківських установах, оскільки він має намір влаштуватися на роботу у банківську установу.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання підтримав повністю з підстав, наведених у заяві та просив її повністю задоволити, оскільки він має намір влаштуватися на роботу до служби безпеки банку, представник Хустського МРВ КВІ у Виноградівському районі не заперечував проти задоволення даного клопотання, прокурор заперечував проти задоволення даної заяви, а відтак, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали подання суд приходить до наступного.

Згідно п.4 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом ч.1 п.2 ст.537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд має право вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Виноградівського районного суду від 28.09.2009р. ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбаченних ст.ст.191 ч.5, 15 ч.2-368 ч.2, 368 ч.ч.1,2, 364 ч.1, 190 ч.3, 189 ч.2, 200 ч.2, 185 ч.2 356 ч.2 КК України за сукупністю злочинів було засуджено до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавлено його права обіймати посади в банківських установах строком на три роки. В подальшому 28.10.2013р. його було звільнено умовно-достроково згідно постанови Коломийського міськрайонного суду і на даний момент він знаходиться на обліку у Виноградівьскому КВІ у зв`язку із забороною зайняття діяльністю пов`язаною із банківською

Вирішуючи заяву засудженого про його умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання суд виходить з того, що категорії осіб, до яких може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та правові підстави застосування зазначеного інституту передбаченні ст.81 КК України.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Ці норми кореспондуються із роз`ясненнями, які містяться в п.7 постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002р. №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, де, зокрема, зазначено, що згідно з ч.1 ст.81 КК особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. При умовно-достроковому звільненні від відбування основного покарання засудженого, щодо якого було застосовано додаткове покарання (п.8), суд може вирішити питання про його повне або часткове звільнення від відбування і додаткового покарання не тільки тоді, коли про це порушено питання у поданні органу, який відає виконанням покарання, а й за своєю ініціативою.

Окрім того, даною постановою (п.10) звернуто увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Між тим, судом не встановлено, що з моменту проголошення вироку та умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 твердо і рішуче став на шлях виправлення, клопотання ОСОБА_6 та наданні ним докази не свідчать проте, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому суд виходить з того, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Отже, достовірно встановивши, що засуджений не надав достовірних та належних доказів того, що він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а відтак він не відноситься до категорії осіб, до яких може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, а тому відсутні і правові підстави застосування зазначеного інституту, передбаченні ст.81 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 п.2 ст.537, ст.539 КПК України, ст.81 КК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування додатковго покарання за вироком Виноградівського районного суду від 28.09.2009р. - відмовити.

Ухвалу для відома направити до Хустського міжрайонного відділу КВІ у Виноградівському районі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий ОСОБА_1