Постанова

від 16.04.2007 по справі 37/305-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/305-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2007 р.                                                           Справа № 37/305-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді , ,

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Юр`євої І.М. (дов. б/н від 18.12.2006 р.)

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі (м. Дергачі,  Харківської області) (вх. № 1070 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.07 р. по справі № 37/305-06

за позовом Підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" (м. Дергачі, Харківської області)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі (м. Дергачі,  Харківської області)

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області

про виселення, -

встановила:

У липні 2006 року Підприємство "Дергачівський державний моторобудівний завод" (м. Дергачі, Харківської області) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі (м. Дергачі, Харківської області) про примусове виселення відповідача з приміщень, які він займає в будівлі адміністративно-побутового корпусу позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2006 р. по справі № 37/305-06 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дергачівську районну державну адміністрацію Харківської області.

Заявою від 11.12.2006 р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд виселити відповідача з приміщень площею 149,9 кв.м., які він займає в будівлі адміністративно-побутового корпусу позивача за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, згідно з актами приймання-передачі від 26.07.2002 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 лютого 2007 року по справі № 37/305-06 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю. Виселено відповідача з приміщень площею 149,9 кв.м., що розташовані в будівлі адміністративно-побутового корпусу позивача за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31 та передано ці приміщення Підприємству "Дергачівський державний моторобудівний завод". Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального і процесуального права при його прийнятті.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

3 квітня 2007 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від Підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника з урахуванням наданих письмових заперечень, яке колегією суддів було задоволене.

Третя особа письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надала, будучи належним чином повідомлена про місце, день та час розгляду справи, свого представника у судове засідання не направила, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомила, у зв'язку з чим справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника відповідача Юр'єву І.М., яка підтримала апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2007 р. - без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що відповідач займає приміщення площею 149,9 кв.м. в адміністративно-побутовому корпусі, що знаходиться на балансі позивача. Ці приміщення були передані відповідачу по актах приймання-передачі від 26.07.2002 р. на підставі договорів оренди № 1 від 11.03.2002 р. та № 2 від 26.07.2002 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2006 р. по справі № 52/157-06 (н.р. 40/267-05), що набрало чинності 23.06.2006 р., договір оренди № 2 від 26.07.2002 р. між сторонами було визнано неукладеним.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 162 від 26.06.2006 р. позивач попередив відповідача про необхідність звільнення приміщення, але останній приміщення не звільнив.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння (стаття 50 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 р. № 697-ХІІ).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення - без змін, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі частини 3 статті 74 Господарського кодексу України та статті 37 Закону України "Про власність" є користувачем приміщення, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31. Вищезазначене приміщення закріплене за ним на праві господарського відання, що підтверджується листом Міністерства промислової політики України № 10/3-2-248 від 20.02.2007 р. (а. с. 117).

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України "Про власність" положення щодо захисту прав власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

На думку колегії суддів, позивач надав належні докази того, що він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а також вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння, так як і власник.

Однак в обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2006 р. по справі № 52/157-06 договір оренди № 2 від 26.07.2002 р. між сторонами не був визнаний  недійсним в судовому порядку, але суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не прийняв до уваги цю обставину.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2006 р. договір оренди між сторонами було визнано неукладеним, а не недійсним, у зв'язку з чим даний договір не міг бути чинним та діяти. Зокрема, правових підстав для знаходження відповідача у приміщеннях позивача не було, новий договір не укладався.

Твердження заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив статті 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвалою від 18 грудня 2006 року відмовив останньому у задоволенні клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, колегія суддів вважає теж безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Харківської області по даній справі було винесено 26 лютого 2007 року, тому відповідач мав  достатньо часу для ознайомлення зі справою і заявляти цю вимогу не в судовому засіданні.

Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що представник позивача не мав права та повноважень для подачі заяви про уточнення позовних вимог від 11.12.2006 р., оскільки термін дії його довіреності закінчився 01.12.2006 р., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи є довіреність на представника позивача, що діяла на час подання заяви про уточнення позовних вимог, тобто позивач належним чином уточнив свої позовні вимоги.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги стосовно того, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд не прийняв до уваги відсутність третьої особи - Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, то колегія суддів вважає їх також безпідставними, приймаючи до уваги те, що неявка учасників процесу при наявності у справі достатніх для її розгляду по суті матеріалів не є перешкодою для вирішення справи. Зокрема, представник третьої особи був присутнім на усіх інших засіданнях і неодноразово викладав та обґрунтовував свою позицію по справі.

З урахуванням вищезазначеного, колегія судді дійшла висновку, що позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про відсутність у нього боргу перед позивачем.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 26 лютого 2007 року по справі № 37/305-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дергачівському районі (м. Дергачі, Харківської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 лютого 2007 року по справі № 37/305-06 залишити без змін.  

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді