Постанова

від 12.04.2007 по справі 20-2/264

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/264

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

12 квітня 2007 року  

Справа № 20-2/264

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Сотула В.В.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Фролової З. В., довіреність б/н від 05.02.07;

відповідача: Савченка В. Г., довіреність № 784 від 24.10.06;

розглянувши апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Спецшахтобуріння" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 14.12.2006 у справі №20-2/264

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" (вул. Челюскінцев, 113, с. Любимівка, м.Севастополь, 99002)

до           Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнє підприємство  відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Спецшахтобуріння" (вул. Широка, 8, м.Торез, Донецька обл., 86600)

про визнання права власності

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 14.12.2006 у справі № 20-2/264 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" до Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Спецшахтобуріння" про визнання права власності. Визнано право власності товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" на об'єкти нерухомого майна –котеджі №№ 23, 39, 40, які розташовані за адресою: вул. Челюскінців, 111-А у місті Севастополі та були придбані ним за договором № 95 від 16.06.2003, укладеним з  Державним відкритим акціонерним товариством "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Спецшахтобуріння".

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.  

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи за станом здоров'я представника та у зв'язку з можливістю укладення між сторонами мирової угоди.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія, враховуючи явку представника відповідача у судове засідання, заявлене клопотання відхилила. Крім того, представник позивача клопотання про відкладення слухання справи для укладення мирової угоди не підтвердив.    

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У листопаді 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" звернулось до господарського суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин", просило визнати право власності на об'єкти нерухомого майна –котеджі №№ 23, 39, 40, які розташовані за адресою: вул. Челюскінців, 111-А та були придбані ним за договором купівлі-продажу № 95 від 16.06.2003.

Письмові заперечення проти позову у матеріалах справи відсутні.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні підстави виникнення права власності.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія  не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний   кодекс  України  застосовується  до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини сторін виникли з договору, укладеному 16.06.2003, тому спір підлягає вирішенню на підставі норм Цивільного кодексу Української РСР з врахуванням положень Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Закон України „Про власність”.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2003 між товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" та Державним відкритим акціонерним товариством "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин Державної холдінгової компанії  "Спецшахтобуріння" укладено договір купівлі-продажу № 95, відповідно до умов якого  відповідач зобов'язався продати, а позивач прийняти та сплатити котеджі №№ 23, 39, 40, які розташовані за адресою: вул. Челюскінців, 111-А.

Згідно з пунктом 2.6 договору договірна ціна з продажу котеджів складає 62400,00 грн., у томі числі ПДВ 10400,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачена 100% попередня оплата вартості котеджів до моменту їх передачі.

Платіжним дорученням № 38 від 09.06.2004 товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" сплатило відкритому акціонерному товариству "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" 62400,00 грн. за договором купівлі-продажу № 95 від 16.06.2003.

У відповідності зі статтею 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Строки і умови передачі котеджів визначені пунктом 3.1 договору –протягом 5 днів після оплати, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави   передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Отже, встановивши, що позивач належним чином виконав зобов'язання, покладені на нього договором, тоді як відповідач, фактично передавши  товариству з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" котеджі №№ 23, 39, 40, які розташовані за адресою: вул. Челюскінців, 111-А у місті Севастополі, від складання акту прийому-передачі ухилився, суд першої інстанції обґрунтовано визнав право власності на придбане майно за позивачем.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Так, належних доказів невиконання позивачем вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України у частині надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів Державним відкритим акціонерним товариством "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Спецшахтобуріння" суду не надано.

Одночасно у матеріалах справи містяться квитанції та опис вкладення до цінного листа (а.с. 4, 5), які свідчать про дотримання позивачем вищезгаданих вимог процесуального законодавства.

Відповідач посилається на лист Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" Державної холдінгової компанії "Спецшахтобуріння"  № 811 від 04.11.2003 як дію, спрямовану на зміну умов договору.

Однак пунктом 6.3 договору передбачено, що всі зміни, доповнення та додатки до договору оформлюються додатковими угодами, підписаними уповноваженими представниками сторін та є його невід'ємною частиною.

Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем встановленого договором  порядку його зміни та не може свідчити на користь правової позиції Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Спецшахтобуріння".

Посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку по виконанню договору у зв'язку з укладенням його між іншими юридичними особами судова колегія оцінює критично, оскільки з матеріалів справи вбачається відповідний факт правонаступництва.

З врахуванням вищенаведеного оскаржуване рішення відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи і підстави для його скасування відсутні.   

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

             1.Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Спецшахтобуріння" залишити без задоволення.

            2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.12.2006 у справі № 20-2/264 залишити без змін.          

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                В.В.Сотула

                                                                                В.М. Плут