Постанова

від 10.04.2007 по справі 28/445-06-10884а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/445-06-10884А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" квітня 2007 р. Справа № 28/445-06-10884А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Турчанінов Ю.М.,

від ПП „Оригінал” не з'явилися,

від ТОВ „Мегалайн” Перебендюк К.О.

розглянула апеляційну скаргу

ДПА в Одеській області

на постанову господарського суду Одеської області

від 14.02.2007р.

у справі № 28/445-06-10884А

за позовом ДПА в Одеській області

до ПП „Оригінал”, ТОВ „Мегалайн”

про визнання договору недійсним.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.4 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ДПА в Одеській області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 10.04.2007р.

Вказані ухвали надіслана сторонам 02.03.2007р., тобто останні повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 10.04.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

ДПА в Одеській області на підставі ст.ст.207,208 ГК України звернулась до господарського суду Одеської області із адміністративним позовом про визнання недійсним договору від 10.01.2006р. № 7, укладеного між ПП „Оригінал” та ТОВ „Мегалайн”, стягнення з ПП „Оригінал” на користь ТОВ „Мегалайн”, а також з ТОВ „Мегалайн” на користь держави 112 000 грн.

Постановою місцевого господарського суду від 14.02.2007р. (суддя Гуляк Г.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення вмотивоване ненаданням позивачем доказів того, що сторони, укладаючи спірну угоду, діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Не погодившись із судовим рішенням, ДПА в Одеській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2007р. скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник відзначає, що господарським судом першої інстанції надано помилкове тлумачення положень ст.ст.207,208 ГК України, оскільки названі статті не визначають обов'язок органу ДПС доводити наявність під час укладання спірної угоди мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства, у всіх контрагентів. Крім того, на думку суб'єкта владних повноважень, неподання податкової звітності ПП „Оригінал”, юридичну особу якого припинено в установленому порядку, а свідоцтво платника ПДВ анульовано, є доказом спрямованості умислу на приховування від оподаткування доходів. ДПА в Одеській області в обґрунтування наведеного твердження вказує на передачу до Приморського районного суду м. Одеси кримінальної справи, порушеної Прокуратурою Одеської області, в рамках якої досліджується факт фіктивної діяльності ПП „Оригінал”, а також на неотримання останнім ліцензії на здійснення будівельних робіт, які є предметом оспорюваної угоди.

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ „Мегалайн” просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, додаючи, що санкції ч.1 ст.208 ГК України не можуть застосовуватись за несплату податків до бюджету, т.я. за таких обставин правовим наслідком є притягнення до відповідальності за правопорушення в сфері оподаткування, а не визнання угоди недійсною.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження наявних у справі документів, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування або зміни постанови суду, враховуючи наступне:

Як вбачається з матеріалів справи 10.01.2006р. між ПП „Оригінал” та ТОВ „Мегалайн” укладено договір підряду № 7 (Договір). Предметом Договору є виконання робіт по зміцненню конструкцій підвалу та першого поверху флігеля будівлі. Загальна вартість робіт за вказаним Договором складає 112 000 грн. Вказаний правочин виконано сторонами в повному обсязі, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією та не заперечується представниками сторін.

У зв'язку із неподанням податкової звітності актом ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 02.12.2005р. № 1572/15-014/35 з 01.01.2002р. анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість від 07.08.2001р. № 40381921, видане ПП „Оригінал”, а рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2006р. по справі № 12/16-06-288 припинено державну реєстрацію ПП „Оригінал”. Викладені обставини зумовили звернення ДПА в Одеській області до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання договору підряду від 10.01.2006р. № 7, укладеного між ПП „Оригінал” та ТОВ „Мегалайн”, недійсним на підставі ст.207 ГК України, оскільки угода укладена з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, якою є приховування підприємством, а саме ПП „Оригінал”, доходів від оподаткування, та застосування санкції, передбаченої приписами ч.1 ст.208 ГК України.

Відповідно до вимог ст.49 Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 року, угода укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, є недійсною.

При наявності умислу на укладення такої угоди у обох сторін –в разі виконання угоди обома сторонами –в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне; їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2004р., серед правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, не встановлює санкцій аналогічних тим, які були встановлені ст.49 Цивільного кодексу УРСР.

Разом з тим, такі санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України, який разом з ЦК України підлягає застосуванню в даному випадку.

Згідно із приписами ч.1 ст.207 ГК України, який також набрав чинності з 01.01.2004р., господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення ст.ст.207,208 ГК України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно із приписами ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи ДПС, вказані в абз.1 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, серед яких відсутній позивач, можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину зазначається в мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З огляду на викладене, в задоволенні позову ДПА в Одеській області про визнання недійсним договору підряду від 10.01.2006р. № 7, укладеного між ПП „Оригінал” та ТОВ „Мегалайн”, слід відмовити, оскільки позовні вимоги в цій частині заявлені без урахування вищевикладених імперативних вимог законодавства та ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України.

Апеляційний господарський суд відзначає, що необхідною умовою застосування санкцій, передбачених приписами ч.1 ст.208 ГК України, є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, вчинення удаваного правочину з метою приховання, ухилення від сплати податків.

В обґрунтування позову в цій частині контролюючим органом зроблено посилання на наявність умислу в діях ПП „Оригінал”. Між тим, наявність умислу не може бути підтверджена лише неподанням звітності підприємством, юридичну особу якого припинено в установленому порядку, а свідоцтво платника ПДВ анульовано, т.я. неподання звітності має наслідком притягнення до фінансової відповідальності в межах податкового законодавства, на чому правомірно наполягає ТОВ „Мегалайн”, та ні в якому разі не свідчить про наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що, на думку ДПА, мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта господарювання. Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав неподання звітності є ліквідаційна процедура, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх договорів, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. При цьому в матеріалах справи наявна довідка Головного управління статистики в Одеській області № 01-02-113-3186 від 13.11.2006р., згідно якої станом на дату видачі довідки ПП „Оригінал” та ТОВ „Мегалайн” значаться в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України.

Таким чином, позивач не надав доказів того, що укладаючи угоду, ПП „Оригінал” діяло з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Отже, висновок скаржника про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства не підтверджено обставинами справи, у зв'язку з чим в задоволенні позову щодо застосування санкції, передбаченої ч.1 ст.208 ГК України, шляхом стягнення з ПП „Оригінал” на користь ТОВ „Мегалайн” та стягнення з ТОВ „Мегалайн” на користь держави 112 000 грн. слід відмовити.

Додатково судова колегія відзначає, що положення ч.1 ст.208 ГК України встановлена можливість застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає вимозі ст.41 Конституції України, згідно якої конфіскація майна може застосовуватись виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними і стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, т.я. відповідають визначенню ч.1 ст.238 ГК України, отже, такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК України.

Не приймаються до уваги посилання скаржника на розгляд Приморським районним судом м. Одеси кримінальної справи, порушеної Прокуратурою Одеської області, в рамках якої досліджується факт фіктивності ПП „Оригінал”, з огляду на відсутність судового рішення, яке набрало законної сили, з тексту якого вбачається встановлення в рамках провадження по кримінальній справі укладення підприємством спірної угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Щодо доводів органу ДПС про неотримання контрагентом ТОВ „Мегалайн” ліцензії на здійснення будівельних робіт апеляційний господарський суд зазначає, що такі твердження не приймаються до уваги, т.я. за умови доведеності в установленому порядку вказане порушення має наслідком тільки накладання штрафу за безліцензійну діяльність.

Відтак, мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не спричиняють зміну або скасування оскаржуваного судового рішення як постановленого законно та обгрунтовано.

Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України,                        колегія суддів

        Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2007р. зі справи № 28/445-06-10884А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач

В.Т. Пироговський

Судді

В.І. Картере

В.І. Жеков