Постанова

від 17.04.2007 по справі 43/356пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/356пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.04.2007 р.                                                                           справа №43/356пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:при секретарі:  Мородецької Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Чиньона Г.В.- по довір. б/н від 28.08.06р.,

від відповідача:Беляєв О.І.- по довір. №21 від 09.04.07р.Верба С.В. - по довір. б/нвід 22.02.07р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСуспільної  організації Фонд милосердя "Защита" м. Донецьк

на рішення господарського суд

Донецької області

від08.02.2007 року

по справі№43/356пн

за позовомКомунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району" м. Донецьк

доСуспільної організації Фонд милосердя "Защита"м. Донецьк

пропримусове звільнення  нежитлового приміщення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2007 року  задоволені позовні  вимоги Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька” м. Донецьк (далі по тексту –Підприємство) до Суспільної організації Фонд милосердя “Защита”  м. Донецьк (далі по тексту –Фонд) про примусове звільнення приміщення. Зобов`язано відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення загальною площею 84 кв.м., яке розташоване за адресою: вул.Октябрська, 65, м. Донецьк.

В обґрунтування рішення господарський суд посилався на те, що договір оренди №46 від 01.10.2003р. вважається припиненим 30.01.2006р., оскільки п.7.3 договору №46 передбачено продовження строку дії договору оренди тільки на підставі розпорядження міського голови.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції і просить його скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому відповідач посилається на те, що судом  першої інстанції порушені норми ст. 17,  26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92р. із змінами та доповненнями (далі по тексту –Закон України №2269-ХІІ), щодо  продовження строку дії договору, оскільки матеріалами справи не спростовується факт продовження цього строку.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує і вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                        В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір (далі по тексту –договір) оренди нежитлового приміщення №46 (а.с.7-8).

Відповідно до умов договору Підприємство передає, а Фонд приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення площею 49 кв.м., яке знаходиться по вул. Октябрська, 65, м. Донецька, згідно розпорядження Донецького міського голови №88 від 28.01.2003р. для розміщення  офісу.

Строк дії договору встановлений до 30.01.2006р.

Пунктом 7.3 договору передбачено продовження строку дії договору оренди на підставі розпорядження міського голови.

Підставою позовних вимог Підприємства було закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

          Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає  задоволенню з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 26  Закону України №2269-ХІІ договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

          Втім, статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Аналогічна норма передбачена також ст. 17 Закону України №2269-ХІІ де

зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання умов п.7.3 договору, на ім'я міського голови був направлений лист від 10.01.06р., з проханням поновити строк дії договору на 84 кв.м. (а.с. 38). На зазначеному листі міститься резолюція для директора позивача, для розгляду цього питання.

          Втім позивач, листом №08/6-440 від 14.04.06р. повідомив Фонд, що укладення нових договорів оренди і продовження тих, що діють, у  зв'язку із закінченням строку дії договору, можливо лише при отриманні дозволу міського голови і узгодження з управлінням комунальних ресурсів міської ради, та ордеру на нежитлове приміщення виданого Управлінням житлового Господарства Донецької міської ради (а.с. 11).

          Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що  листом від 17.01.06р. №08/6-57 надісланим на адресу Ворошиловської райради,  Підприємство вказало на можливість продовження строку дії договору з відповідачем, для використання приміщення під офіс (а.с.39).

Відповідно до норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що вищевказані докази свідчать про те, що позивач дав згоду та пролонгував договір оренди від 01.10.03р. на нежитлове приміщення, на той самий строк і на тих самих підставах, які були передбачені цим договором.  

Таким чином апеляційний суд вважає,  що оспорюваний договір є продовженим, а тому відповідача на законних підставах займає дане приміщення.

Крім того, судова колегія не погоджується з висновком місцевого суду, щодо порушення відповідачем умов п.7.3 договору, оскільки даним пунктом, на думку апеляційного суду, регулюється двосторонній порядок врегулювання спору.

Згідно п.3 ст. 26 Закону України №2269-ХІІ та п.7.2, 7.4 договору не допускається одностороння відмова від договору. Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Позивач таких доказів господарському суду не надав. Не надано їх і апеляційній інстанції.

          Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 08.02.07р.підлягає скасуванню як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні істотних обставин справи.

          Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                       П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Суспільної організації Фонду милосердя "Защита" м.Донецьк - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2007 року по справі №43/356пн - скасувати.

В позові Комунальному підприємству "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" м. Донецьк до Суспільної організації Фонду милосердя „Защита” м. Донецьк про примусове звільнення нежитлового приміщення - відмовити.

Головуючий          

Судді:          

                                                                                                    Надруковано: 5 прим.

                              1-позивачу

                              1-відповідачу

                              1-у справу

                              1-ГСДО

                              1-ДАГС