Рішення

від 10.04.2007 по справі  12/356/32 (2/163/3)    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10

10.04.07  

УКРАЇНА

Господарський

суд

Чернігівської

області

14000,  м. Чернігів                                                                            

телефон канцелярії

проспект

Миру, 20                                                                                        

7-99-18

Іменем

України

РІШЕННЯ

  05 квітня 2007

р.                                                                  

Справа № 12/356/32 (2/163/3)

Позивач: Приватний підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До відповідача: Краснохутірської

середньої школи-інтернату з виробничим навчанням

16070,

Новгород-Сіверський район, с. Красний Хутір

Про стягнення 5637 грн. 49 коп. 

                    Суддя               Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ

СТОРІН:

Від позивача:  не

з'явився

Від відповідача:  Юрченко Ю.І. - представник,

довіреність № б/н від 10.01.2007 року,

Самосват

В.О. - представник,  довіреність № б/н

від 10.01.2007 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача збитків з урахуванням

індексу інфляції в сумі 5113 грн. 06 коп., 403 грн. 01 коп. пені та 3% річних в

сумі 121 грн. 42 коп., відповідно до укладеної між сторонами угоди № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх позовних

вимог позивач посилається на те, що згідно платіжного  доручення НОМЕР_2  ним була здійснена   проплата 

в сумі 4490 грн 18 коп , але поставку 

товару  відповідачем не було

здійснено.

Сторони були належним чином

повідомлені про час та місце розгляду справи, але позивач повноважного  представника в судове засідання не направив.

До початку судового засідання від

позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі

повноважного представника та просив приєднати до справи ксерокопію ГОСТ 2695-83

„Пиломатеріали лиственних порід. Технічні умови” і прийняти до уваги строк його

дії при прийнятті рішення.

Проти клопотання позивача про

розгляд справи без участі повноважного представника  представники 

відповідача не заперечували.

Суд задовольнив клопотання

позивача, оскільки явка в судове засідання повноважного представника та надання

доказів по справі є правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського

процесуального кодексу України.

Також позивачем було подано

письмове клопотання про стягнення з 

відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме:

витрати на проїзд та перебування у м. Київ та Чернігів для участі в судових

засіданнях у розмірі 1421 грн. 93 коп.

Позивач надав суду письмові

пояснення по справі,  в яких зазначив, що

25.07.2005 року отримав від відповідача рахунок-фактуру НОМЕР_3, але позивач не

вважає його відповідним повідомленням про готовність передати товар. За таких

обставин позивач просить суд витребувати у відповідача документальні докази закупівлі

сировини для виготовлення зазначених у рахунку-фактурі товарів. Позивач

посилається на те, що складання відповідачем та пересилання до позивача

рахунку-фактури НОМЕР_3 не спричинило жодних юридичних наслідків для нього і не

може бути підтвердженням готовності виконати умови угоди № НОМЕР_1 від

24.07.2004 року та не має жодного відношення до суті спору.

Представники відповідача проти

клопотання позивача про витребування додаткових доказів по справі та стягнення

судових витрат заперечували. Дане клопотання відхилено судом у зв'язку з

необґрунтованістю.

04.04.2007 року від позивача

надійшла телеграма, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідачем не

подано жодних документів та доказів, які спростовують вимоги позивача, тому

позивач просить суд здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

Дане клопотання задоволено судом,

оскільки фіксація судового процесу технічними засобами здійснюється на вимогу

сторін.

Представники відповідача  в поданих в судове засідання 13.03.2007 року

письмових поясненнях по справі, проти позовних вимог заперечували та  зазначили, що 

поставка  товару повинна була  бути після перерахування грошових коштів. В

даному випадку перерахування коштів не було, тому з цієї причини відсутні

правові наслідки для пред"явлення вимоги на поставку, а тим більше для її

задоволення.

         Не з'явлення в судове засідання

повноважного представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75

Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи та

матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних   представників відповідача, суд доходить

висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ст. 655 Цивільного  кодексу 

України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає

або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

24.07.2004р. між сторонами укладена

угода № НОМЕР_1, відповідно до якої 

відповідач  взяв на себе

зобов”язання  продати   на умовах, обумовлених  нижче, заготовки  чотирьох 

видів  з деревини дуба  природної вологості , а відповідач  прийняти та здійснити оплату.

Додатком  № 1 

до  угоди, який підписаний

сторонами ,  сторонами  визначені 

виміри , вимоги до якості і 

умови  пакування заготовок.

Таким чином  укладена між сторонами  угода по своїй правовій природні є договором

купівлі-продажу.

Пунктом 2.1  угоди визначена загальна кількість  товару, яка підлягала поставці, в розмірі

10  кубічних  метрів 

за оплатною мірою.

Розділом 3  угоди сторони 

визначили умови   поставки товару,

а саме:  поставка товару здійснюється  партіями 

на умовах -склад -продавця. Мінімальна 

кількість  товару в партії  для кожної відправки  становить 

10,куб метрів оплатної  міри.  Строки виготовлення  партії товару 

для відправки  не мають  перевищувати 30 календарних днів . Продавець

-позивач по справі  повинен  повідомити 

Покупця про готовність  до здачі

чергової  партії  товару.

Партія  комплектується  за власним 

розсудом продавця  товаром  згідно п.2.2 договору. Ціна  товару  

визначена загальна вартість  угоди

визначена п.п. 4.1 та 4.2 , і становить 50000 грн.

Пунктом 5.1. угоди  сторони визначили, що товар відвантажується

після зарахування грошових коштів за прийнятий товар на рахунок продавця. 

У відповідності зі ст. 193

Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно  до вимог, що у певних умовах

звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не

допускається.

24.07.2004р. відповідач виписав

рахунок НОМЕР_4  на оплату позивачем 6,41

м. куб заготовок дуба в сумі  4490,18

грн. Направлення  відповідачем позивачеві

на оплату рахунку НОМЕР_4  від

24.07.04р., суд розцінює як повідомлення відповідачем позивача про готовність

товару до відвантаження, згідно п. 3.5 договору.

Позивач платіжним дорученням

НОМЕР_2 (проведено банком 02.08.2004р.) здійснив оплату  відповідачеві в сумі 4490 грн 18 коп. В

призначенні платежу   позивачем вказано,

що це оплата  за заготовку із дуба  згідно рахунку НОМЕР_4 від 24.07.04р.

Виставлення відповідачем

рахунку  за партію товару в кількості

6,41 м. куб., що менше мінімальної за договором,   та оплата його позивачем вказує на

конклюдентні  дії сторін  щодо 

поставки саме такої кількості партії товару та на таку суму, що не

суперечить умовам укладеного 

договору  та чинному

законодавству.

Відповідач , на виконання взятих на

себе зобов”язань, згідно накладної 

НОМЕР_5 від 03.08.2004р. та  на

підставі довіреності серії  НОМЕР_6 ,

виданої на ім”я  ОСОБА_1 ,  відпустив позивачеві  6,41 куб.метрів  заготовок дуба  на суму 4490 грн 18 коп .  В довіреності серії НОМЕР_6, вказано, що вона

видана на отримання  цінностей за

накладною НОМЕР_5 від 08.08.2004р.. оплачених платіжним дорученням   02.08.2004р.

З урахуванням вищезазначеного, суд

доходить висновку , що товар 

отриманий  позивачем згідно

накладної  НОМЕР_5 та  на підставі довіреності серії НОМЕР_6 ,

виданої на ім”я  ОСОБА_1 ,  в кількості 

6,41 куб.метрів  заготовок

дуба  на суму 4490 грн 18 коп,

оплачений  згідно платіжного  доручення НОМЕР_2  (проведено банком 02.08.2004р.) на суму 4490

грн 18 коп.

Твердження  позивача 

про те, що отриманий ним товар згідно накладної  НОМЕР_5, оплачений ним  по квитанції 

до прибуткового  касового ордера

НОМЕР_5 від 03.08.04р. , виданого 

відповідачем ,  судом до уваги не

можуть бути прийняті з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону

України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” , п.2.4.

Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку (

Мінфін, наказ №88 від 24.05.95 та Мінюст 05.06.95 №168/704), підставою для

бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які

фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи на

паперових носіях інформації для надання їм юридичної сили і доказовості повинні

мати  обов'язкові реквізити посад,

прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської

операції.

У відповідності  до п.3.1 та п..3.2.  Положення 

про порядок ведення  касових

операцій  у національній  валюті України , затвердженого   постановою 

Правління Національного банку України 

від 19.02.2001р. № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції   України 15.03.2001р  №237\5428, яке діяло  станом 

на 03.08.2004р., дату зазначену  у

квитанції до прибуткового касового 

ордера НОМЕР_5,  касові операції

оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і

порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від

15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових

операцій" (, і мають застосовуватися усіма підприємствами). Приймання

готівки касами підприємств, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за

прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою,

уповноваженою керівником підприємства. Про приймання готівки видається

квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником

підприємства, і касира, засвідчена печаткою підприємства.

Відповідності до ст.ст. 33, 34

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини  на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами  та іншими учасниками судового процесу .

Господарський суд приймає  тільки ті

докази, які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і  не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Як вбачається  із наданої 

позивачем  квитанції  до прибуткового касового ордера НОМЕР_5,

виданої на ім”я ОСОБА_1  на суму 4490 грн

18 коп , на  ній відсутній підпис  головного бухгалтера.

Відповідно  до висновку судово-почеркознавчої експертизи

від 04.11.2005р., що проведена на підставі ухвали господарського суду

Чернігівської області Чернігівським відділенням НДІСЕ,  в графі “касир” в квитанції до прибуткового

касового ордеру від 03.08.2004р. підпис виконаний ОСОБА_2.

ОСОБА_3, яка у зв'язку із вступом у

шлюб змінила прізвище на ОСОБА_2 (наказ НОМЕР_7)., згідно з  наказом   

відповідача від 31.08.1987р. 

прийнята і працює у відповідача 

на  посаді секретаря-друкарки  .

Підписи  головного 

бухгалтера відповідача та 

бухгалтера -  ОСОБА_4, на яку

згідно посадової інструкції покладено 

обов”язки щодо  прийому, видачі і

збереження  грошових коштів і цінних  паперів 

, на  квитанції   до прибуткового касового ордеру НОМЕР_5  від 03.08.2004р.  відсутні.

Як вбачається  із наданої 

відповідачем  касової книги за

2003 та 2004р.,  готівкові кошти в сумі

4490 грн 18  коп , відповідно до

прибуткового касового ордеру НОМЕР_5, не обліковувались.

Постановою  старшого о\у ВДСБЕЗ Новгород-сіверського РВ

УМВС  ст. лейтенанта міліції  Костенко О.М. 

від 28.02.2006р. відмовлено  у

порушенні  кримінальної справи  відносно посадових  осбі Красно хутірської школи інтернату , а

саме ОСОБА_5 , ОСОБА_4  та ОСОБА_2 , за

відсутністю  у  їх діях 

складу злочину , передбаченого 

ст.190,191 та ст.366 Кримінального кодексу  України . Зазначеною постановою також

відмовлено в порушенні  кримінальної

справи  відносно ОСОБА_1  за відсутністю  складу злочину , передбаченого ст.190

Кримінального кодексу України.

Постановою про відмову у

порушенні  кримінальної справи

встановлено , що  першу частину  заготовок дуба в кількості 6,4 м.куб   ОСОБА_1  

забрав 03.08.2004р. , за яку розрахувався  відповідно 

до документів  по

безготівковим  засобом на

розрахунковий  рахунок ,   а саме перевівши  гроші  

на банківський  рахунок

Краснохутірської школи -інтернат. Надання ОСОБА_1 представником  Краснохутірської школи інтернату  бухгалтерських документів , а саме

корінця  від прибуткового  ордеру НОМЕР_5 від 03.08.2004р. в якому

зазначена сплата  останнім грошових

коштів  в сумі 4490 грн 18 коп  пов”язана 

з дійсним розрахунком   за

безготівковим розрахунком  останнім

на  час отримання товарно -матеріальних

цінностей  відповідно до раніш укладеної

цивільно-правової угоди , відсутність запис в згаданому  документі стосовно  отриманих коштів  саме за безготівковим розрахунком  пояснюється тим , що сам  документ 

припускає  готівковий розрахунок ,

однак  підтвердження  однакової 

суми за отриманий  товар в

однаковій  кількості  згідно перерахованих  коштів 

та отриманого корінця квитанції 

прибуткового вказує на 

підтвердження  отримання  товару саме в день відпуску. При цьому

факт  отримання  готівки не знаходить підтвердження  в бухгалтерських регістрах , а саме записах

касової  книги  підприємства і складених фінансових

звітах  та отриманих  пояснень 

посадових осіб  Краснохутірської

школи  інтернат.

В силу ст. 35 Господарського

процесуального кодексу України обставини, встановлені  постановою про відмову у порушенні

кримінальної справи, не відносяться до тих, які не потребують доказування, але

згідно ст. 43  Господарського процесуального

кодексу України  всі докази  по справі 

мають бути оцінені судом  на рівні

з іншими доказами  у  справі .

З урахуванням вищезазначеного , суд

доходить висновку , що позивачем не надано належних доказів, які  підтверджують 

факт  внесення ним в касу

відповідача  грошових коштів в сумі 4490

грн 18 коп , відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру  НОМЕР_5

Згідно ст.224 Господарського

кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське

зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,

повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси

якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання

правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Відповідно до приписів ст.614

Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе

відповідальність за наявності її вини. Відсутність своєї вини доводить особа,

яка порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що позивачем не

надано належних доказів, які 

підтверджують  факт  внесення ним в касу відповідача  грошових коштів в сумі 4490 грн 18 коп ,

відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру  НОМЕР_5, а товар оплачений позивачем

платіжним дорученням НОМЕР_2, отриманий ним 

згідно накладної  НОМЕР_5, суд

доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 4490 грн 18 коп збитків є

безпідставні і задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача щодо стягнення 403

грн. 01 коп. пені та 3% річних в сумі 121 грн. 42 коп, задоволенню також не

підлягають,  оскільки   угодою  

від 24.07.2004р.  №НОМЕР_1  не було встановлено  терміну виконання  зобов”язання. Згідно ст.ст. 549 та 625

Цивільного кодексу України  пеня та три

відсотки річних нараховуються за прострочку виконання   лише грошового зобов”язання, а  за угодою  

від 24.07.2004р.  №НОМЕР_1 у

відповідача були відсутні грошові зобов”язання перед позивачем.

Керуючись ст. ст. 525, 526,549,

614, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.  193,224,225 Господарського кодексу України,

ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85  

Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                     

Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст.

84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10.04.2007р.

Суддя                                                                      Л.М.

Лавриненко