Ухвала

від 16.03.2016 по справі 815/5343/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5343/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лук'янчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Югагротранс Сервіс до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю Югагротранс Сервіс звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003522250, №0003512250 від 30.12.2013р..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Югагротранс Сервіс з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ПП Аскат за податкові періоди травень, червень, жовтень 2012р..

За результатами вказаної перевірки ДПІ складено акт перевірки №3265/15-53-22-5/37170101 від 11.12.2013р., яким встановлено порушення ТОВ Югагротранс Сервіс вимог податкового законодавства, а саме пп. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягають сплати до бюджету за листопад 2012р. на суму 118 633,36грн. та за грудень 2012р. на суму 164083,33грн.

На підставі акту перевірки №3265/15-53-22-5/37170101 від 11.12.2013р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003522250 від 30.12.2013р., яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 282716грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141358грн..

Разом з тим, що ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Югагротранс Сервіс з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ПП Аскат за податкові періоди листопад, грудень 2012р..

За результатами вказаної перевірки ДПІ складено акт перевірки №3237/15-53-22-5/37170101 від 11.12.2013р., яким встановлено порушення ТОВ Югагротранс Сервіс вимог податкового законодавства, а саме пп. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягають сплати до бюджету на загальну суму 390175,00грн., у т.ч. за травень 2012р. на суму 108983,30грн., за червень 2012р. на суму 123716,70грн., за жовтень 2012р. на суму 157475,00грн.

На підставі акту перевірки №3237/15-53-22-5/37170101 від 11.12.2013р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003512250 від 30.12.2013р., яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 390175грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 195088грн.

Позивач вважає, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають існуючим фактичним обставинам та діючому податковому законодавству, у зв'язку з чим є протиправними. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015р. адміністративний позов - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0003522250 та №0003512250 від 30.12.2013р..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, а тому висновки ДПІ є помилковими.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Югагротранс Сервіс по господарським взаємовідносинам з ПП Аскат за період листопад, грудень 2012р., працівниками ДПІ 11.12.2013р. складено акт перевірки за №3265/15-53-22-5/37170101 (т.1 а.с.10-23) в якому вказано на порушення пп.п.198.1, п.198.2, п 198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягають сплати до бюджету за листопад 2012р. на суму 118633,36грн. та за грудень 2012р. на суму 164083,33грн.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Югагротранс Сервіс по господарським взаємовідносинам з ПП Аскат за період травень, червень, жовтень 2012р., працівниками ДПІ 11.12.2013р. складено акт перевірки за №3237/15-53-22-5/37170101 (т.1 а.с.25-40) в якому вказано на порушення пп. п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягають сплати до бюджету на загальну суму 390 175грн., у т.ч. за травень 2012р. на суму 108 983,3грн., за червень 2012р. на суму 123716,7грн., за жовтень 2012р. на суму 157475грн.

На підставі актів перевірки ДПІ 30.12.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003522250 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 282716грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 141358грн. (т.1 а.с.24), 30.12.2013р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003512250 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 390175грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 195088грн. (т.1 а.с.41).

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішення стали висновки ДПІ про те, що ПП Аскат відсутнє за місцем знаходження, на момент вчинення правочинів товар не був переданий, неможливо встановити факт реального здійснення фінансово-господарських операцій,

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та підстави, за яких позивач просить їх скасувати, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ч.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

У п.п.2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п.2 Положення визначено які обов'язкові реквізити повинні мати первинні документи. Також вказано, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Між ТОВ Югагротранс Сервіс та ПП Аскат було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.05.2011р. №11805, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Югагротранс Сервіс (Клієнт) доручає, а ПП Аскат (Експедитор) зобовязується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевозку експортно-імпортних и транзитних вантажів автомобільним транспортом по території України, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за узгодженням Сторін.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за товар, до матеріалів справи надано всі необхідні первинні та бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с.179-194), (т.1 а.с.47-62), (т.3 а.с.127-141), (т.2 а.с.205-220), (т.6 а.с.8-25, а.с.51-66). Оплата за отриманні послуги підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками за травень 2012 року (т.2 а.с.195-203, т.3 а.с.142-155, т.4 а.с.234-244, т.6 а.с.27-43) )

Надані до справи первинні документи підтверджують реальність господарських операцій у травні, червні, жовтні, листопаді, грудні 2012р. між позивачем та ПП Аскат щодо надання останнім послуг з ТЕО.

Крім того, за умовами пп.2.1.1 Договору від 18.05.2011р. № 11805, Експедитор (ПП Аскат ) зобов'язується при необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені та/або від імені ТОВ Югагротранс Сервіс та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями: автомобільними перевізниками, складами зберігання та ін. організаціями.

Як визначено в п.2.1.2 договору, Експедитор зобов'язується представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та іншими організаціями у зв'язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта та згідно п.2.1.4. договору, складати за письмовим дорученням та письмовим інструкціям Клієнта необхідно товаросупроводжувальну документацію.

До суду надані заявки, товаро-транспотрні накладні, міжнародні товаро-транспортні накладні (CMR), вантажні ордери та інша товаросупроводжувальна документація, які підтверджують реальність господарських операцій. Крім того до справи надані копії договорів, укладених ТОВ Югагротранс Сервіс із замовниками послуг з ТЕО, які в подальшому були виконані беспосередньо ПП Аскат та передані ТОВ Югагротранс Сервіс , а саме: договір №1 від 11.03.2011 р. з ТОВ Агро Плюс , договір №011011 від 1.10.2011р. з ТОВ АП Лоджистікс , угода №040/10 від 10.07.2010р. з ТОВ Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТЛ , договір № 1502/11 від 15.02.2011р. з ТОВ ТГЛ Україна , договір №7 від 20.02.2012р. з ТОВ Мітрідат Одеса , договір №2802 від 7.12.2011р. з ТОВ Заммлер України .

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що платником податку надані усі необхідні документи на підтвердження виконання умов договору та реальності господарських операцій.

Як визначено в п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами п.198.2. ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Зі змісту п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) випливає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п.198.4 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), визначено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Виходячи з вищенаведених норм податкового законодавства та з урахування наданих до справи первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про реальність господарських операцій, та помилковість висновків ДПІ.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015р. - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Державного бюджету України (УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 5359,20грн. (п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять грн. 20 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук'янчук