Постанова

від 15.03.2016 по справі 814/1799/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1799/14

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати санкцій за 2013 рік, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2014 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів в розмірі 32415,69 грн. та пені за порушення термінів сплати санкцій в розмірі 631,80 грн., посилаючись на те, що в порушення вимог ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відповідач в 2013 році не виконав нормативу працевлаштування інвалідів та самостійно не визначив і не сплатив адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте ним.

Постановою від 11 липня 2014 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов в повному обсязі.

Суд першої інстанції стягнув з ТОВ Гарант Агро на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 33 047,49 грн. заборгованості, з яких: адміністративно-господарські санкції - 32 415,69 грн. та пеня, за порушення сплати адміністративно-господарських санкцій, - 631,80 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ Гарант Агро подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, оскільки товариство у 2013 році щомісячно подавало до Веселинівського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, в яких зазначало про наявність вакансії для 1 інваліда.

Також, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки встановлений Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Апелянт вважає, що ним вжито залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, зокрема: створено робоче місце для інваліда та проінформовано про наявність вакансії центр зайнятості.

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників ТОВ Гарант Агро у 2013 році в кількості 51 осіб, на підставі ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , у товариства наявний обов'язок забезпечити працевлаштування 2 інвалідів, однак фактично середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві, становить 1 особу.

Суд першої інстанції встановив, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами у 2013 році, до 16.04.2014р. ТОВ Гарант Агро зобов'язане самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 32 415,69 грн.

При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що товариством, на виконання ч.4 ст.20 Закону України Про зайнятість населення , у 2013 році щомісячно подавалися до районного центру зайнятості звіти за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, зазначивши, що такі доводи ТОВ Гарант Агро не підтверджено жодним доказом.

За висновками суду першої інстанції, подання звітів за формою № 3-ПН до районного центру зайнятості з вакансіями для інвалідів не є тотожним виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки ч.5 ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні прямо вказує, що виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Суд зазначив, що жодних доказів того, що відповідач самостійно здійснював пошук інвалідів для працевлаштування на створені ним для виконання нормативу робочі місця, не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.8 ст.69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема, інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами є Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , статтею 19 якого передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ст.20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи й організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені ч.3 ст.18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до поданого 23.04.2014р. звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік та виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача 51 особа, ТОВ Гарант Агро повинно було створити 2 робочих місця та працевлаштувати на них інвалідів, однак у відповідача протягом 2013 року середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів склала 1 особу (а.с.11).

Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, на підставі даних звіту форми №10-ПІ, поданого ТОВ Гарант Агро , розрахована сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 32 415,69 грн. та пеня, за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій, в розмірі 631,80 грн. (а.с.7)

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, та вважає, що такий обов'язок покладається на органи працевлаштування. При цьому, обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає лише після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації, органи працевлаштування не можуть скористатися своїми правами.

Частиною 3 статті 50 Закону України Про зайнятість населення передбачено, зокрема, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Звітність, яка містить інформацію про попит на робочу силу (вакансії), подається у Формі №3-ПН, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. №316.

Апеляційний суд встановив, що ТОВ Гарант Агро у 2013 році щомісячно подавало до Веселинівського районного центру зайнятості звітність форми 3-ПН з відображенням 1 вакантної посади для інваліда, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями цих звітів, а також листом Миколаївського обласного центру зайнятості від 14.05.2014р. №04-1201/10/0/18-14, надісланого на адресу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у відповідь на запит останнього від 29.04.2014р. (а.с.8, 22-38).

Висновки суду першої інстанції про відсутність доказів подання товариством відповідних звітів до центру зайнятості спростовані матеріалами справи.

Апеляційний суд вважає, ТОВ Гарант Агро вжиті заходи, передбачені законодавством, які спрямовані на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, проте вказані дії не призвели до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2013 рік з незалежних від нього причин.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій апеляційний суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Оскільки роботодавець - ТОВ Гарант Агро , вжив усіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, то застосування адміністративно-господарських санкцій до нього за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та нарахування пені є незаконним, через що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Така сама правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 лютого 2010 по справі № 21-1982во09, в якій зазначено, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п.1 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи документально підтверджено понесені ТОВ Гарант Агро судові витрати по справі в сумі 913,50 грн. (а.с.60), а тому вказана сума підлягає стягненню на користь відповідача з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 94, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволені адміністративного позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати санкцій за 2013 рік.

Стягнути з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ: 20917114, місцезнаходження: 54001, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Нікольська, будинок 46) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Агро (код ЄДРПОУ 35130905; місцезнаходження юридичної особи: 57060, Миколаївська область, Веселинівський район, село Катеринівка, вулиця Центральна, будинок 15) у відшкодування судових витрат 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять гривень 50 копійок) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П. Коваль

суддя О.О.Кравець