Ухвала

від 24.03.2016 по справі 522/25323/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/391/16

Номер справи місцевого суду: 522/25323/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

представника третьої особи ОСОБА_7

розглянувши апеляційну скаргу директора ПП «Центр управлінських технологій» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.12.2015 року, якою задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160020000417 від 27.08.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160020000417 від 27.08.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, а саме на нежитлові приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 , площею 1107 кв.м., що належить на праві власності ПП «Центр управлінських технологій».

В апеляційній скарзі директор ПП «Центр управлінських технологій» ОСОБА_8 просить скасувати вищезазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, посилаючись на те, що в клопотанні слідчого про арешт майна не зазначені, а в мотивувальній частині ухвали слідчого судді не викладені передбачені законодавством підстави для застосування арешту майна.

Заслухавши доповідача, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - захисника ОСОБА_7 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга має бути частково задоволена з наступних підстав.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді апелянтом не був припущенний, згідно положень ст. 395 ч. 3 КПК України, оскільки ухвалу слідчим суддею було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, копію ухвали було отримано 21.03.2016 року, знайшли підтвердження.

Згідно ст. 3 ч. 1 п. 10 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 3 ч. 1 п. 25 КПК України, учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник (із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013; в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016).

Згідно ст. 64-2 ч.ч. 1-3 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

2. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

3. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом(із змінами, внесеними згідно Закону № 1019-VIII від 18.02.2016).

Згідно ст. 172 ч. 1 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ст. 173 ч.ч.1, 7 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, третім особам, які були присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Згідно ст. 393 ч. 1 п. 9-2 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати:

9-1) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи (згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 ).

9-2) фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію (згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016).

Згідно ст. 170 ч.ч. 1-4 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку .

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

16.02.2016 року прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на нежитлові приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 , площею 1107 кв.м., що належить на праві власності ПП «Центр управлінських технологій»,за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160020000417 від 27.08.2014 року, посилаючись на наступні підстави.

В клопотанні слідчий просить накласти на нежитлові приміщення арешт посилаючись на те, що зазначене майно є предметом та доказом кримінального правопорушення, існують ризики відчуження нежитлових приміщень, оскільки вони були внесені до статутного капіталу ПП «Центр управлінських технологій» внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме підроблення протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ай Рін» від 18.06.2014 року, в зв`язку з чим, згідно вимог законодавства, необхідно позбавити ПП «Центр управлінських технологій», як власника нежитлових приміщень, можливості відчужувати зазначене майно.

Таким чином, згідно вимог ст. 171 КПК України, в клопотанні слідчого зазначені підстава та мета арешту майна, які передбачені ст. 170 КПК України, а також обґрунтування необхідності арешту майна, тобто досудовим розслідування встановлена необхідність накладення арешту на нежитлові приміщення для збереження предмету злочину та речового доказу кримінального провадження.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді вбачається, що, згідно вимог ст. 173 КПК України,обставини, зазначені в клопотанні слідчого про арешт майна, були встановлені.

Також в ухвалі були зазначені норми кримінального процесуального закону, на підставі якого клопотання підлягає задоволенню.

Разом з тим, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, відповідно до ст. 407 ч. 3 КПК України ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити, оскільки, крім обставин, зазначених в клопотанні слідчого про арешт майна, а також норм кримінального процесуального закону, на підставі яких клопотання підлягає задоволенню, мають бути зазначені наступні підстави та обставини в обґрунтування судового рішення.

27.08.2014 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014160110000417 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, на підставі рапорту начальника сектора ВДСБЕЗ ОМУ ОСОБА_9 , за зверненням засновника ТОВ «Ай Рін» ОСОБА_10 щодо неправомірних дій інших засновників ТОВ «Ай Рін» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також директора ТОВ «Ай Рін» ОСОБА_13 які, всупереч діючому законодавству, внесли до статутного капіталу іншого підприємства, а саме ПП «Центр Управлінських технологій», нежитлові приміщення розташовані за адресою Одеса, пров. Чайковського, 18, чим завдали збитки ТОВ «Ай Рін», а також ОСОБА_10 , як засновнику підприємства, у особливо великих розмірах.

ТОВ «Ай Рін» (ЄДРПОУ 26344211) засновано у 2003 році ОСОБА_10 , ОСОБА_12 які володіють 40% статутного капіталу або 40% голосів кожний, а також ОСОБА_14 , який володіє 20% статутного капіталу або 20% голосів.

Відповідно до протоколу № 8 від 25.12.2003 року директором ТОВ.«Ай Рін» обрано ОСОБА_15

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.03.2003 року ТОВ «Ай Рін» придбало нерухоме майно у вигляді будівлі, загальною площею 1107 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , загальною вартістю 84 000 грн.

Згідно повідомлення ДПІ у Приморському районі м.Одеси 05.09.2014 року директором ТОВ «Ай Рін з 16.05.2014 року призначено ОСОБА_13 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.08.2014 року ТОВ «Ай Рін» 18.06.2014 року стало засновником приватного підприємства «Центр управлінських технологій» (ЄДРПОУ 22482598), директором якого є ОСОБА_8 -син засновниці ТОВ «Ай Рін» ОСОБА_12 .

Відповідно довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.08.2014 року за ПП «Центр управлінських технологій» 04.07.2014 року зареєстровано право власності на будівлю за адресою м. Одеса, пров. Чайковського, 18.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.08.2014 року ТОВ «Ай Рін» 29.07.2014 року вийшло з засновників приватного підприємства «Центр управлінських технологій».

Відповідно до п. 10.1. Статуту ТОВ «Ай Рін» вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників (Засновник), виконавчим органом Товариства є Директор, відповідно до п. 10.2.2. до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства.

Відповідно до п. 10.3.1. Статуту ТОВ «Ай Рін» Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутня така кількість Учасників, яка володіє більш ніж 60% Статутного капіталу Товариства та, відповідно, до п. 10.3.4. рішення про внесення змін до Статуту Товариства, відчуження майна Товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна Товариства, та про ліквідацію Товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом, а п.10.3.7.передбачено, що кожен з Учасників Товариства на Загальних зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Голосування на Загальних зборах Учасників провадиться за принципом - на один відсоток Статутного капіталу припадає один голос.

Однак, в ході досудового розслідування ОСОБА_10 пояснив, що останній раз приймав участь у Загальних зборах учасників ТОВ «Ай Рін» в грудні 2012 року та не приймав участі у Загальних зборах учасників ТОВ «Ай Рін» по питанням створення та відкликання виконавчого органу та щодо відчуження нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1107 кв.м., як внесок у статутний капітал приватного підприємства «Центр управлінських технологій» в обмін на корпоративні права.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 дав покази, що 14.07.2014 року підписав заяву про звільнення з посади директора ТОВ «Ай Рін», датуючи її березнем 2014 року, на прохання та під тиском ОСОБА_16 , сина засновниці ТОВ «Ай Рін» ОСОБА_12 ..

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки ст. 190 ч. 4 КК України. Також, до перевірки в ході досудового розслідування тверджень заявника ОСОБА_10 щодо підробки зазначених в заяві протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Ай Рін», зокрема, шляхом відповідної експертизи, яка, як пояснив прокурор при розгляді апеляційної скарги, в даний час проводиться, є підстави, передбачені ст. 173 ч.ч. 2, 5 КПК України, для арешту зазначених нежитлових приміщень для забезпечення збереження предмету злочину та речового доказу кримінального провадження.

При цьому, в клопотанні прокурора та в ухвалі слідчого судді були враховані наслідки арешту майна для третьої особи, розумність та спів розумність обмеження права власності, оскільки питання прокурором ставилося щодо накладення арешту на майно тільки шляхом заборони ПП «Центр управлінських технологій» розпоряджатися даним майном (без заборони права володіння і користування вказаним об`єктом нерухомості), що було враховано суддею при ухваленні судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про відсутність правової підстави для арешту майна є неспроможними.

Доводи представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - захисника ОСОБА_7 , про наявність судових рішень господарських судів України, предметом яких, в тому числі, були рішення загальних зборів ТОВ «Ай Рін», на підставі яких відбулося звільнення директора ОСОБА_15 , призначення директором ТОВ «Ай Рін» ОСОБА_13 , а також відчуження зазначених нежитлових приміщень, не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні судом клопотання прокурора про накладення арешту на майно за кримінальним провадженням, з підстав, зазначених у витягу з ЄРДР.

Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404,405, 407, 419,422 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу директора ПП «Центр управлінських технологій» ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.12.2015 року, якою задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160020000417 від 27.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_6 задовольнити.

Накласти арешт на нежитлові приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 , площею 1107 кв.м., що належать приватному підприємству «Центр управлінських технологій» (ЄДРПОУ 22482598), а саме заборонити ПП «Центр управлінських технологій» розпоряджатися даним майном (без заборони права володіння і користування вказаним об`єктом нерухомості).

Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області ОСОБА_6 .

Ухвала апеляційного суду Одеської області є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений 28.03.2016 року о 10:00 год.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4