ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2016р. Справа№ 914/234/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Габен , м.Львів
до відповідача-1: Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів
до відповідача-2: Державного підприємства СЕТАМ , м.Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 Аваль , м.Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м.Чернівці
про визнання електронних торгів недійсними
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: ОСОБА_4 - представник за довіреністю
від третьої особи-2: ОСОБА_5 - представник за довіреністю
Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Габен , м.Львів, до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів, та до Державного підприємства СЕТАМ , м.Київ, про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 25.12.2015р. з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 110, реєстраційний номер лоту 113299 у виконавчому провадженні №42546950 з виконання наказу господарського суду Львівської області №914/3143/13 від 19.12.2013р. та оформлені протоколом проведення електронних торгів №136865.
Ухвалою суду від 27.01.2016р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 08.02.2016р. Ухвалою суду від 08.02.2016р. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення, подану із позовною заявою, задоволено частково, вжито заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Габен по справі №914/234/16 шляхом заборони Сихівському відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції здійснювати оформлення результатів прилюдних торгів з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, буд.110, а саме: заборонити складати, затверджувати та надсилати організатору торгів чи іншим особам акт про реалізацію предмета іпотеки, до моменту вирішення судового спору у справі №914/234/16 по суті. Окрім цього, ухвалою суду від 08.02.2016р., до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено ПАТ ОСОБА_1 Аваль та ОСОБА_2, та у зв'язку з цим відкладено розгляд справи на 22.02.2016р. Ухвалою суду від 18.02.2016р. у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції відмовлено. Ухвалою суду від 22.02.2016р. розгляд справи відкладено на 09.03.2016р. у зв'язку з неявкою окремих учасників судового процесу. Ухвалою суду від 09.03.2016р. розгляд справи відкладено на 21.03.2016р. для надання можливості учасникам судового процесу подати витребувані судом документи та забезпечити явку повноважних представників в судове засідання. Ухвалою суду від 21.03.2016р. за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 30.03.2016р.
Представникам учасників судового процесу роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22, 27 ГПК України.
Представник позивача в судове засідання 30.03.2016р. з'явився, усно підтримав заявлене у судовому засіданні 21.03.2016р. клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Львівської області (суддя Петрашко М.М.) скарги ОСОБА_6 Фірми Габен про визнання неправомірними дії органу державної виконавчої служби Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо передачі 02.11.2015р. майна на реалізацію у виконавчому провадженні №42546950 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.12.2013р. без проведення його оцінки у справі №914/3143/13 за позовом ПАТ ОСОБА_1 Аваль до ОСОБА_6 Фірма Габен про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 146986,30 доларів США. Зокрема, зазначив, що без прийняття господарським судом Львівської області рішення за результатами скарги на дії державного виконавця щодо непроведення оцінки іпотечного майна у справі №914/3143/13 неможливо розглянути поточну справу.
Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 30.03.2016р. проти задоволення вказаного клопотання заперечив з мотивів, наведених у поданому ним письмовому запереченні (вх.№13373/16 від 29.03.2016р.). Звернув увагу на те, що таке твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки, підстава для задоволення позову у даній справі вказана позивачем є аналогічна підставі для задоволення скарги на дії державного виконавця у справі №914/3143/13. У поточній справі у суду відсутні перешкоди для встановлення фактичних обставин справи, а обставини, що будуть встановлені у справі №914/3143/13, ніяким чином не впливають та не можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, оскільки, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Представник третьої особи-2 в судовому засіданні 30.03.2016р. проти зупинення провадження по справі усно заперечив з підстав його необґрунтованості.
Розглянувши вказане клопотання позивача суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Оскільки ухвалою господарського суду Львівської області від 29.03.2016р. по справі №914/3143/13 (суддя Петрашко М.М.), яка набрала законної сили з моменту її проголошення, доводи скаржника - ОСОБА_6 Фірма Габен визнано неправомірними, а у задоволенні вимог скарги відмовлено, то суд вважає за необхідне у задоволенні вказаного клопотання відмовити.
В судовому засіданні 30.03.2016р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що електронні торги з продажу зазначених нежитлових приміщень є недійсними, оскільки їх проведено з порушенням процедури, встановленої законом. Зокрема, державним виконавцем не вжито заходів щодо проведення оцінки описаного та арештованого майна, із заявкою на його реалізацію не надіслано копії документів, що підтверджують вартість майна. Позивач не згідний з тою вартістю майна, за якою його виставлено на аукціон й вважає, що наведена бездіяльність державного виконавця призвела до порушення його прав, адже в результаті виставлення майна на торги за заниженою ціною учасники торгів не встигли в повній мірі подати свої цінові пропозиції, оскільки такі були обмежені часом проведення торгів та кроком аукціону. Просив позов задоволити.
Відповідач-1 явки повноважного представника в судовому засіданні 30.03.2016р. не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. До матеріалів справи відзив Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (вх.№4938/16 від 08.02.2016р.), в якому проти задоволення позовних вимог заперечено.
Відповідачем-2 явки повноважного представника в судове засідання 30.03.2016р. повторно не забезпечено, до матеріалів справи долучено відзив Державного підприємства СЕТАМ (вх.№699/16 від 10.02.2016р.), в якому відповідач-2 просить у задоволенні позову відмовити та розглянути справу у відсутності його представника.
Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів в судовому засіданні 30.03.2016р. проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданих ним запереченнях (вх.№6466/16 від 17.02.2016р.). Зокрема звернув увагу на те, що початкову ціну продажу предмету іпотеки встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а необхідність визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність може виникнути у разі не зазначення такої оцінки у судовому рішенні та при недосягненні згоди між іпотекодавцем та іпотекодержателем, що спростовує посилання позивача на порушення процедури проведення електронних торгів в частині визначення вартості майна боржника. У задоволенні позову просив відмовити.
Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів в судовому засіданні 30.03.2016р. проти позову також заперечив з підстав, зазначених у поданих письмових поясненнях (вх.№12096/16 від 21.03.2016р.). Серед іншого зазначив, що початкова ціна продажу предмету іпотеки визначена рішенням суду, яке набрало законної сили. Відтак, передаючи майно на реалізацію за вказаною ціною державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та відповідно до закону. У задоволенні позову просив відмовити.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судом встановлено таке.
Відділом державної виконавчої служби Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (відповідач-1 по справі) 20.03.2014р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №42546950 на примусове виконання наказу господарського суду Львівської області, виданого 19.12.2013р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. у справі №914/3143/13, якою рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. у вказаній справі залишено без змін, й звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №69/3 від 09.02.2009р., а саме нежитлові приміщення позначені на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 110, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю - фірма Габен на праві власності, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль в рахунок погашення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р., укладеному в рамках Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р., в сумі 133479,45 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 1066901,26грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 07.10.2013р. - 7,9930грн. за 1 дол. США). Спосіб реалізації предмету іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною в сумі 1039200,00грн. Виконання рішення суду відстрочено на 10 (десять) місяців. Суд звертає увагу, що постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014р. зазначене рішення та постанову скасовано в частині задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013 на 10 місяців. Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі Габен у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013 у справі № 914/3143/13 відмовлено.
15.08.2014р. державним виконавцем згідно ст.33 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №41408465 про стягнення, коштів із ТОВ-фірма Габен . 30.07.2015р. державним виконавцем в присутності представника ПАТ ОСОБА_1 Аваль складено акт опису й арешту майна, яким описано вищезазначені нежитлові приміщення боржника. 02.11.2015р. державним виконавцем на адресу Головного територіального управління юстиції у Львівській області скеровано заяву щодо реалізації арештованого майна - нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4 загальною площею 70,1 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 110.
25.12.2015р. в системі електронних торгів арештованим майном відбулись електронні торги за лотом №113299 - предмет іпотеки: нежитлові приміщення, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 110. За результатами зазначених електронних торгів системою складено протокол проведення електронних торгів №136865, відповідно до якого переможцем торгів стала ОСОБА_2.
Водночас, позивач стверджує, що продаж його майна проведено з грубим порушенням ст.ст.58, 62 Закону України Про виконавче провадження , ст.43 Закону України Про іпотеку та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що такі електронні торги з продажу зазначених нежитлових приміщень є недійсними, оскільки їх проведено з порушенням процедури, встановленої Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних тортів. Зокрема, державним виконавцем не вжито заходів щодо проведення оцінки описаного та арештованого майна, не залучено суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки такого майна та із заявкою на реалізацію арештованого майна №20982 від 02.11.2015р. не надіслано копії документів, що підтверджують вартість майна (експертний висновок, акт оцінки майна).
Позивач не згідний з тою вартістю майна, за якою його виставлено на аукціон й вважає, що наведена бездіяльність державного виконавця призвела до порушення прав позивача, який позбавлений можливості надати свої заперечення щодо вартості майна та вимагати проведення його оцінки із залученням суб'єкта оціночної діяльності. Такі дії (бездіяльність) державною виконавця позбавила позивача можливості вимагати застосування положень ч.ч.2, 3 ст.62 Закону України Про виконавче провадження , згідно яких нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські і а річкові судна реалізуються виключно на прилюдних чортах (аукціонах). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Також позивач звертає увагу на те, що в результаті виставлення майна на торги за заниженою ціною учасники торгів не встигли в повній мірі подати свої цінові пропозиції, оскільки такі були обмежені часом проведення торгів та кроком аукціону, що доводиться Протоколом проведення електронних торгів №136865. Так, участь в торгах брало 22 учасники та торги продовжувались на максимально встановлений час до 23 год. 59 хв. 25.12.2015р. і учасникам перешкодило подавати цінові пропозиції лише закінчення торгів через закінчення часу їх проведення. Наведене, на думку позивача, доводить, що при виставленні майна на продаж за значно більшою вартістю та з врахуванням кроку аукціону в 10392грн. і закінчення максимально можливого часу проведення торгів, майно могло бути продане за значно більшою ціною. Відтак, позивач стверджує, що зазначені порушення порядку проведення електронних тортів призвели до порушення його прав, оскільки він зацікавлений у продажу майна за максимальною ціною, що й зумовило звернення до суду із позовною заявою про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 25.12.2015р.
При вирішені спору суд виходив з такого.
Позивач стверджує, що продаж його майна проведено з грубим порушенням ст.ст.58, 62 Закону України Про виконавче провадження , ст.43 Закону України Про іпотеку та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року № 656/5, а тому просить суд визнати недійсними електронні торги, які відбулися 25.12.2015р. з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 110, реєстраційний номер лоту 113299 у виконавчому провадженні №42546950 з виконання наказу господарського суду Львівської області №914/3143/13 від 19.12.2013р. та оформлені протоколом проведення електронних торгів №136865.
Аналізуючи аргументи позивача, суд звертає увагу на те, що загальний порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України Про виконавче провадження , а також Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року № 656/5 (далі - Тимчасовий порядок).
Відповідно до ст.62 Закону України Про виконавче провадження , реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ч.1). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону (ч.3).
Так, у п.1 Розділу ІІ Тимчасового порядку зазначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України Про виконавче провадження , згідно з якою визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (ч.1). У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем (ч.2). Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем (ч.3). У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення (ч.4). Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно (ч.5).
Так, дійсно, в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про визначення державним виконавцем вартості (оцінки) нерухомого майна відповідно до ст.58 Закону України Про виконавче провадження .
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зазначеному виконавчому провадженні визначення вартості майна боржника - ОСОБА_6 Фірма Габен , а саме: нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 110, за якою майно передано на реалізацію, проведено не державним виконавцем в порядку, передбаченому ст.58 Закону України Про виконавче провадження , а судом. Зокрема, в рішенні господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. у справі №914/3143/13, яке залишено в цій частині без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. та Вищого господарського суду України від 19.02.2014р. Так, у резолютивній частині рішення суду, зокрема, визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною в сумі 1039200,00грн.
Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України Про іпотеку , початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Згідно з п.4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (далі - Інструкція), якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.
Проаналізувавши вищенаведене, зокрема норми Законів України Про іпотеку та Про виконавче провадження , а також Тимчасовий порядок та Інструкцію, суд звертає увагу на те, що фактично цими нормативно-правовими актами встановлюється різний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів: один з них - це порядок звернення стягнення на майно боржника як один із заходів примусового виконання рішення у відповідності до п.1 ч.1 ст.32 Закону України Про виконавче провадження , а інший - порядок звернення стягнення на майно - предмет іпотеки (заставне майно), як встановлений рішенням суду спосіб його виконання. В цьому випадку, в процедурі реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, в тому числі й електронних, Закон України Про іпотеку є спеціальним законодавчим актом, а його норми, у випадку колізії, превалюватимуть над нормами інших нормативно-правових актів. Так, у постанові Верховного Суду України від 03.12.2014р. у справі №6-189цс14, серед іншого, звертається увага на те, що ст.41 Закону України Про іпотеку зазначає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону. Відповідно до вимог ч.8 ст.54 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець здійснює примусове звернення стягнення на предмет іпотеки з урахуванням положень Закону України Про іпотеку . Пункт 1.4 Тимчасового положення прямо вказує, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України Про іпотеку .
Окрім цього, згідно з ч.1 ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . У ст.1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що передання державним виконавцем нерухомого майна - предмету іпотеки для реалізації через систему електронних торгів арештованим майном за початковою ціною 1039200,00грн., встановленою рішенням суду, що набрало законної сили, не суперечило законодавчо встановленому порядку, а реалізація такого майна з прилюдних торгів (електронних торгів) відповідала способу виконання встановленому рішенням суду.
В контексті наведених позивачем аргументів на обґрунтування своєї правової позиції, суд також звертає увагу на правову позицію, сформульовану Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 23.12.2015р. №6-1205цс15 про те, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України Про іпотеку і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Відтак, хоч ч.1 ст.111-28 ГПК України і визначено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, проте, предметом вказаного спору не є звернення стягнення на предмет іпотеки, отже, відсутні підстави для застосування судом норм ст.ст.38, 39, 43 Закону України Про іпотеку із врахуванням зазначеної правової позиції Верховного Суду України. Водночас, на момент винесення рішення господарського суду Львівської області по справі №914/3143/13 таке обов'язкове правило розуміння зазначених законодавчих норм ще не було сформульовано. Враховуючи вищенаведене, при розгляді справи №914/234/16 господарський суд Львівської області не наділений повноваженнями надавати правову оцінку підставності прийняття рішення іншим судом, що набрало законної сили, змінювати чи скасовувати його, а визначений у резолютивній частині рішення його спосіб та порядок виконання є обов'язковим в силу норми, що, як вже зазначалось раніше, зафіксована у приписі ч.1 ст.115 ГПК України.
Щодо тверджень позивача про те, що із заявкою, поданою на реалізацію арештованого майна №20982 від 02.11.2015р. не надіслано копії документів, що підтверджують вартість майна, суд зазначає, що у вказаній заявці визначено, що згідно наказу господарського суду Львівської області №914/3143/13 від 19.12.2013р., початкова вартість майна, що виставляється на торги, становить 1039200,00грн. Копію наказу, в якому судом, як уповноваженим органом, встановлено початкову вартість майна, долучено до вказаної заявки.
Суд також звертає увагу на те, що за змістом положень Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями. Так, Державне підприємство СЕТАМ відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015р. №1885/5 Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства. Зазначене узгоджується із роз'ясненням, наданим у п.3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р.
Згідно з правовою позицією Верховного суду України, що міститься у постанові від 23.09.2014р. по справі №3-112гс14, порушення вимог ст.58 Закону України Про виконавче провадження , при проведенні прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки зазначеним Законом встановлено загальні правові засади організації і діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження, натомість дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 Фірма Габен оскаржено дії органу державної виконавчої служби - Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі №914/3143/13 за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до відповідача ОСОБА_6 - фірми «Габен» про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 146 986,30 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 1 174 861,49 грн., до суду. Проте, ухвалою господарського суду Львівської області від 29.03.2016р. по справі №914/3143/13 (суддя Петрашко М.М.), яка набрала законної сили з моменту її проголошення, доводи скаржника - ОСОБА_6 Фірма Габен визнано неправомірними, а у задоволенні вимог скарги відмовлено.
Щодо тверджень позивача про те, що наведені порушення порядку проведення електронних тортів призвели до порушення прав ОСОБА_6 Фірма Габен , оскільки останнє зацікавлене у продажу майна за максимальною ціною, а в результаті виставлення майна на торги за заниженою ціною учасники торгів не встигли в повній мірі подати свої цінові пропозиції, оскільки такі були обмежені часом проведення торгів та кроком аукціону, суд звертає увагу на таке. Статтею 1 Протоколу №1 від 20.03.1952р. до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікований Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції ), гарантовано захист права власності. Так, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме вказаній загальній нормі за умови забезпечення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (рішення у справі Беєлер проти Італії (Веуеlеr v. Іtаlу) [GС], №33202/96, п.107, ЕСНR 2000-I). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі Антріш проти Франції (Hentrich v. France) від 22.09.1994, серія А, №296-А, сс.19-20, п.33, 42) та Кушоглу проти Болгарії (Kushoglu v. Bulgaria) від 10.05.2007, заява № 48191/99, пп. 49-62).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
Встановлено, що оскільки рішення суду, зокрема рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. та Вищого господарського суду України від 19.02.2014р. у справі №914/3143/13, не виконано боржником добровільно, стягувач у встановленому законом порядку звернуся до органу Державної виконавчої служби, яким відкрито виконавче провадження із примусового виконання рішення суду. В даному випадку суспільний інтерес полягає у виконанні рішення суду, яке набрало законної сили та є, у відповідності до ст.115 ГПК України, обов'язковим для виконання. Відтак, суд приходить до висновку, що вилучення майна в юридичної особи шляхом його продажу внаслідок проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження, є таким, що не порушує справедливого балансу інтересів боржника, як власника майна і, одночасно, особи, на яку покладено рішенням суду обов'язок погасити заборгованість шляхом звернення стягнення на зазначене майно, а також стягувача, як особи, що має право вимагати належного виконання встановленого рішенням суду зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд не вбачає порушень чинного законодавства в діях державного виконавця при переданні нерухомого майна - предмета іпотеки на реалізацію шляхом продажу на прилюдних торгах (електронних торгах) за початковою ціною встановленою рішенням суду, що набрало законної сили. Позивач також не обґрунтовує які порушення допущено організатором прилюдних торгів при їх проведенні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання електронних торгів недійсними, позивач не заявляючи про порушення при їх проведенні, а лише вказує на наявні на його думку порушення при підготовці торгів.
Правова позиція, що недоліки в організації торгів, які не вплинули на їх результат не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними, а також щодо необхідності обґрунтування, яким чином вказані позивачем порушення в організації проведення торгів порушують його права чи охоронювані законом інтереси, узгоджується із позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 16.02.2011р. у справі №6-12341св09 та Вищого господарського суду України висловленою у постановах від 14.11.2011р. у справі №1/134 та від 06.07.2011р. у справі 14/7-ПН-11.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 25.12.2015р. з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 110, реєстраційний номер лоту 113299 у виконавчому провадженні №42546950 з виконання наказу господарського суду Львівської області №914/3143/13 від 19.12.2013р. та оформлені протоколом проведення електронних торгів №136865, - відсутні. Відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Суд також зазначає, що у відповідності до ст.68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Зважаючи на те, що ухвалою суду від 08.02.2016р. вжито заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Габен по справі №914/234/16 шляхом заборони Сихівському відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції здійснювати оформлення результатів прилюдних торгів з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, буд.110, а саме: заборонити складати, затверджувати та надсилати організатору торгів чи іншим особам акт про реалізацію предмета іпотеки, до моменту вирішення судового спору у справі №914/234/16 по суті, суд, враховуючи вищенаведене, приходить до висновку, про необхідність скасування забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 68, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Скасувати заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Габен (Львівська область, Пустомитівський район, с.Конопниця, вул.Городоцька, буд.18; код ЄДРПОУ 20788579), вжиті ухвалою суду від 08.02.2016р.
3. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повне рішення складено 04.04.2016р.
Суддя Щигельська О.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2016 |
Оприлюднено | 08.04.2016 |
Номер документу | 56908790 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Щигельська О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні