Постанова

від 13.06.2016 по справі 914/234/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа № 914/234/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

Суддів Орищин Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3;

від відповідача 1 : не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_4;

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_6;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю В«Фірма В«ОСОБА_8В» б/н від 14.04.2016р. (вх. № 01-05/1952/16 від 19.04.2016р.).

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2016р.

у справі № 914/234/16, суддя Щигельська О.І.

за позовом: ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю В«Фірма В«ОСОБА_8В» , м.Львів

до відповідача-1: Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів

до відповідача-2: Державного підприємства В«СЕТАМВ» , м.Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_9 АвальВ» , м.Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_10, м.Чернівці

про визнання електронних торгів недійсними.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2016р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Скасовано заходи до забезпечення позову ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю В«Фірма В«ОСОБА_8В» (Львівська область, Пустомитівський район, с.Конопниця, вул.Городоцька, буд.18; код ЄДРПОУ 20788579), вжиті ухвалою суду від 08.02.2016р.

Не погодившись з рішенням господарського суду Львівської області від 30.03.2016р. у справі № 914/234/16, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю В«Фірма В«ОСОБА_8В» , звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, б/н від 14.04.2016р. (вх. № 01-05/1952/16 від 19.04.2016р.), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2016р. скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при винесенні даного рішення норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, зокрема, що державним виконавцем не вжито заходів щодо проведення оцінки описаного та арештованого майна та із заявкою на реалізацію арештованого майна № 20982 від 02.11.2015р. не надіслано копії документів, що підтверджують вартість майна. Також позивач звертає увагу суду на те, що в даному випадку судом першої інстанції не застосовано ч. 1 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно якого встановлено спеціальну процедуру щодо визначення вартості нерухомого майна. Також скаржник стверджує, що має місце суперечність між п. 4.3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, згідно якої у випадку визначення вартості майна в рішення суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною встановленою в рішенні суду без проведення його оцінки, то положеннями розділу 2 п. 1 та п.п. 4 п. 2 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, згідно яких для реалізації майна проводиться його оцінка і державний виконавець має надіслати із Заявою для проведення торгів докази такої оцінки.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 19.04.2016р. справу за № 914/234/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю В«Фірма В«ОСОБА_8В» б/н від 14.04.2016р. (вх. № 01-05/1952/16 від 19.04.2016р.) прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2016р.

04.05.2016р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло заперечення на апеляційну скаргу, яким Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_9 АвальВ» просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2016р. у даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач-2 через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу від 13.06.2016р., яким просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2016р. у даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 23.05.16 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 285 від 13.06.2016 р. у зв'язку відпусткою судді Малех І.Б. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/234/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.06.2016р. у зв'язку з відпусткою судді Малех І.Б., у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/234/16 введено замість судді Малех І.Б..- суддю Орищин Г.В.

В судове засідання 13.06.2016 року прибули представники позивача, відповідача 2, відповідача 3 та третіх осіб.

Відповідач 1 участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача 1.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 13.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. у справі №914/3143/13 за позовом Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_9 АвальВ» до відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю - фірми В«ГабенВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 146 986,30 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 1 174 861,49 грн. позов задоволено частково, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №69/3 від 09.02.2009р., а саме нежитлові приміщення позначені на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 110, які належать ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен" на праві власності, на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_9 Аваль" в рахунок погашення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р., укладеному в рамках Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р., в сумі 133 479, 45 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 1 066 901, 26 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 07.10.2013р. - 7, 9930 грн. за 1 дол. США). Спосіб реалізації предмету іпотеки визначено шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною в сумі 1 039 200, 00 грн.

Вказаним рішенням суду відстрочено виконання рішення суду на 10 (десять) місяців. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. у справі №914/3143/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

19.12.2013р. на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду України від 16.12.2013р., яка вступила в законну силу 16.12.2013р. видано судовий наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_9 Аваль" задоволено, скасовано рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. у справі №914/3143/13 в частині задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. на 10 місяців, відмовлено ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю - фірмі "Габен" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. у справі № 914/3143/13. В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. у справі №914/3143/13 залишено без змін.

20.03.2014р. державним виконавцем Сихівського відділу ДВС Львівського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

15.08.2014р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного ВП№41408465 про стягнення коштів із ОСОБА_11 В«ГабенВ» .

30.07.2015р. державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким описано вищезгадані нежитлові приміщення боржника.

25.12.2015р. в системі електронних торгів арештованим майном відбулись електронні торги за лотом №113299 - предмет іпотеки: нежитлові приміщення, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 110. За результатами зазначених електронних торгів системою складено протокол проведення електронних торгів №136865, відповідно до якого переможцем торгів стала ОСОБА_10.

Підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється у відповідності до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 427/25204 (далі - Тимчасовий порядок) з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку" .

Зокрема, прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; електронні торги - прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі; Система - це інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги (стаття 1 Тимчасового порядку).

Тимчасовим порядком передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки до проведення електронних торгів (розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги на веб-сайті Системою та опублікування повідомлення про електронні торги; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, іпотекодавцю, іпотекодержателю та іншим особам, що мають зареєстровані права та вимоги на предмет іпотеки про день на час проведення електронних торгів, а також початкову ціну продажу майна) (розділ III) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ V), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів електронних торгів (розділ VI).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650 , 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України , що відносять до договорів купівлі - продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені електронні торги (розділ VIII Тимчасового порядку, стаття 34 Закону України "Про нотаріат" ).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу ).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим порядком (яке було чинним станом на час проведення електронних торгів) з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку" .

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити наявність порушень норм законодавства при проведенні прилюдних (електронних) торгів, які могли вплинути на результат торгів, а також порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту - визнання прилюдних торгів недійсними (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.03.2016 у справі 6-323цс16).

Позивач стверджує, що продаж його майна проведено з грубим порушенням ст.ст.58, 62 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , ст.43 Закону України В«Про іпотекуВ» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року № 656/5, а тому просить суд визнати недійсними електронні торги, які відбулися 25.12.2015р. з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 110, реєстраційний номер лоту 113299 у виконавчому провадженні №42546950 з виконання наказу господарського суду Львівської області №914/3143/13 від 19.12.2013р. та оформлені протоколом проведення електронних торгів №136865.

Як зазначено вище, загальний порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України В«Про виконавче провадженняВ» , а також Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року № 656/5 (далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до ст.62 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ч.1). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону (ч.3).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.12.2013р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду України від 16.12.2013р., яка вступила в законну силу 16.12.2013р. видано судовий наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №69/3 від 09.02.2009р., а саме нежитлові приміщення позначені на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 110, які належать ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен" на праві власності, на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_9 Аваль" в рахунок погашення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р., укладеному в рамках Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р., в сумі 133 479, 45 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 1 066 901, 26 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 07.10.2013р. - 7, 9930 грн. за 1 дол. США). Спосіб реалізації предмету іпотеки визначено шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною в сумі 1 039 200, 00 грн.

В ч.2 ст.58 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» зазначено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Щодо норм Законів України В«Про іпотекуВ» та В«Про виконавче провадженняВ» , а також Тимчасовий порядок та Інструкцію, суд звертає увагу на те, що фактично цими нормативно-правовими актами встановлюється різний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів: один з них - це порядок звернення стягнення на майно боржника як один із заходів примусового виконання рішення у відповідності до п.1 ч.1 ст.32 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , а інший - порядок звернення стягнення на майно - предмет іпотеки (заставне майно), як встановлений рішенням суду спосіб його виконання. В цьому випадку, в процедурі реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, в тому числі й електронних, Закон України В«Про іпотекуВ» є спеціальним законодавчим актом, а його норми, у випадку колізії, превалюватимуть над нормами інших нормативно-правових актів.

Пунктом 5 розділу 3 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів передбачено, що підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням особливостей, визначених ЗУ В«Про іпотекуВ» .

Згідно ч.8 ст. 54 Закону України В«Про іпотекуВ» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст.39 ЗУ В«Про іпотекуВ» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Частиною 2 ст.43 ЗУ В«Про іпотекуВ» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Крім того, відповідно до п.4.3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Як вбачається із рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р. у справі №914/3143/13 судом визначено початкову ціну продажу предмета іпотеки в сумі 1039 200,00 грн.

За таких обставин, оскільки законодавством встановлено пріоритет норм Закону України "Про іпотеку" при здійсненні реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торів у виконавчому провадженні, а в рішенні Господарського суду Львівської області від 07.10.13 у справі № 914/3143/13 відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що передання державним виконавцем нерухомого майна - предмету іпотеки для реалізації через систему електронних торгів арештованим майном за початковою ціною 1039200,00грн., встановленою рішенням суду, що набрало законної сили, не суперечило законодавчо встановленому порядку, а реалізація такого майна з прилюдних торгів (електронних торгів) відповідала способу виконання встановленому рішенням суду.

Щодо тверджень позивача про те, що із заявкою, поданою на реалізацію арештованого майна №20982 від 02.11.2015р. не надіслано копії документів, що підтверджують вартість майна, необхідно зазначити наступне, що у вказаній заявці визначено, що згідно наказу господарського суду Львівської області №914/3143/13 від 19.12.2013р., початкова вартість майна, що виставляється на торги, становить 1039200,00грн. Копію наказу, в якому судом, як уповноваженим органом, встановлено початкову вартість майна, долучено до вказаної заявки.

Суд також звертає увагу на те, що за змістом положень Закону України В«Про виконавче провадженняВ» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями. Так, Державне підприємство В«СЕТАМВ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015р. №1885/5 В«Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгівВ» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства. Зазначене узгоджується із роз'ясненням, наданим у п.3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, що міститься у постанові від 23.09.2014р. по справі №3-112гс14, порушення вимог ст.58 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , при проведенні прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки зазначеним Законом встановлено загальні правові засади організації і діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження, натомість дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.

Отже, в разі порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим законом, щодо визначення вартості чи оцінки майна до призначення електронних торгів, такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

А відтак дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Викладена правова позиція відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 26.08.2014 у справі №914/2964/13 та у постанові від 23.09.2014 у справі №908/1689/13.

Як слідує з фактичних обставин та матеріалів справи, ОСОБА_11 В«Фірма В«ОСОБА_8В» оскаржено дії органу державної виконавчої служби - Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі №914/3143/13 за позовом ПАТ В«ОСОБА_9 АвальВ» до відповідача ОСОБА_11 - фірми В«ГабенВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 146 986,30 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 1 174 861,49 грн., до суду. Проте, ухвалою господарського суду Львівської області від 29.03.2016р. по справі №914/3143/13 (суддя Петрашко М.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (Головуючий суддя - Мирутенко О.Л., та членів - колегії: ОСОБА_12, ОСОБА_8Г.) у даній справі, доводи скаржника - ОСОБА_11 В«Фірма В«ОСОБА_8В» визнано неправомірними, а у задоволенні вимог скарги відмовлено.

Щодо тверджень позивача про те, що наведені порушення порядку проведення електронних торгів призвели до порушення прав ОСОБА_11 В«Фірма В«ОСОБА_8В» , оскільки останнє зацікавлене у продажу майна за максимальною ціною, а в результаті виставлення майна на торги за заниженою ціною учасники торгів не встигли в повній мірі подати свої цінові пропозиції, оскільки такі були обмежені часом проведення торгів та кроком аукціону, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки рішення суду, зокрема рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. та Вищого господарського суду України від 19.02.2014р. у справі №914/3143/13, не виконано боржником добровільно, стягувач у встановленому законом порядку звернуся до органу Державної виконавчої служби, яким відкрито виконавче провадження із примусового виконання рішення суду. В даному випадку суспільний інтерес полягає у виконанні рішення суду, яке набрало законної сили та є, у відповідності до ст.115 ГПК України, обов'язковим для виконання. Відтак, суд приходить до висновку, що вилучення майна в юридичної особи шляхом його продажу внаслідок проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження, є таким, що не порушує справедливого балансу інтересів боржника, як власника майна і, одночасно, особи, на яку покладено рішенням суду обов'язок погасити заборгованість шляхом звернення стягнення на зазначене майно, а також стягувача, як особи, що має право вимагати належного виконання встановленого рішенням суду зобов'язання.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2016 року в справі за номером 914/234/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю В«Фірма В«ОСОБА_8В» б/н від 14.04.2016р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 16.06.2016 р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Костів Т.С.