Ухвала

від 26.02.2016 по справі 755/18700/15-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18700/15-к

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2016 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .

У клопотанні слідчого зазначено те, що Господарським судом міста Києва 18.09.2013 року ТОВ «М.Б.К.-Київ» (код ЄДРПОУ 33227976), визнано банкрутом. 11.12.2014 року ТОВ «М.Б.К.-Київ» постановою Господарського суду м. Києва - ліквідовано.

Незважаючи на це, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою незаконного збагачення, розмістили в мережі Інтернет на сайті OLX завідомо неправдиве оголошення про те, що ЖК «Вишеньки», що входить в ТОВ «М.Б.К.-Київ», здійснює продаж квартир в будинку, що в АДРЕСА_2 .

Будучи введеним в оману вказаною завідомо неправдивою інформацією, ОСОБА_8 , 20.04.2015 року зателефонував за номером, що був вказаний у оголошенні та виявив бажання придбати житло в ЖК «Вишеньки».

ОСОБА_7 , усвідомлюючи що вона не є працівником ТОВ «М.Б.К.-Київ» та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 відповідно до відведеної їй злочинної ролі, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, спрямованих на заволодіння коштами ОСОБА_8 , повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що вона являється бухгалтером вказаного товариства та запросила ОСОБА_8 в офісне приміщення, що розташоване по АДРЕСА_3 , де разом з ОСОБА_6 , з яким вона була у злочинній змові, продовжили вводити в оману ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ТОВ «М.Б.К.-Київ» ліквідовано та те, що він не є директором вказаного товариства, діючи відповідно відведеної йому злочинної ролі, представився директором ТОВ «М.Б.К-Київ» та спільно з ОСОБА_7 повідомили ОСОБА_8 завідомо неправдиву інформацію про те, що будівництво ЖК «Вишень ки», по вул. Леніна, 77-А, в с. Вишеньки, Бориспільського району, Київської області триває і будинок буде введено в експлуатацію до кінця 2015 року.

Будучи введеним в оману та вважаючи придбання квартири у ТОВ «М.Б.К.-Київ» законним та вигідним для себе, ОСОБА_8 23.04.2015 року перебуваючи в офісному приміщенні, що розташоване по АДРЕСА_3 та використовувалось ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 для здійснення своєї злочинної діяльності, уклав з директором ТОВ «М.Б.К.-Київ», договір № 02/2015 від 23.04.2015 про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку з наступною передачею його частки у вигляді квартири АДРЕСА_4 .

Згідно висновку експерта № 46/тдд від 17.02.2016 року підписи від імені ОСОБА_6 та рукописні записи в розділі «1. Предмет договору, загальні положення», розділі «2. Права та обов`язки сторін», розділі «3. Розмір пайових внесків і порядок його внесення», а також рукописні записи на зворотній стороні останньої сторінки договору № 02/2015 «Про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку» - виконано ОСОБА_6 .

Уклавши вказану угоду, ОСОБА_8 вважаючи що вказана угода є правомірною, з метою виконання своїх договірних зобов`язань, особисто передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 200 000 гривень, що становило 100% сплати за квартиру.

Отримавши шляхом обману від ОСОБА_8 вказані кошти по договору № 02/2015 від 23.04.2015 року, ОСОБА_7 повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію про хворобу комерційного директора ТОВ «М.Б.К.-Київ» та запропонувала ОСОБА_8 замість видачі корінця до прибутково-касового ордеру, написати йому розписку про отримання від нього в борг 200000 грн. Помилково вважаючи такі дії ОСОБА_7 правомірними, ОСОБА_8 погодився на це та прийняв від ОСОБА_7 вказану розписку.

Заволодівши вказаними коштами, ОСОБА_7 , відповідно до раніше досягнутих домовленостей, передала їх ОСОБА_6 при цьому не маючи на меті виконувати зобов`язання згідно вказаного договору та повертати отримані кошти, звернули їх на свою користь.

26 лютого 2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 України.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які навели наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра пред`явлена ОСОБА_6 взагалі не обґрунтована, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного.

Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України регламентується, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частинами 3 та 5ст. 132 КПК Українипередбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч.2ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, характер кримінального правопорушення та конкретні обставини провадження, які пов`язані не тільки з об`єктивною стороною вчиненого ОСОБА_6 злочину.

Слідчий суддя враховує і дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, і інші обставини, передбаченіст. 178 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 запевнив суд, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з`являтись за першим викликом до слідчого.

На підставі викладеного, оцінивши усі обставини в сукупності, враховуючи конкретні обставини вказаної справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлов проти України»), згідно якої навіть обгрунтованої підозри у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки прокурором не було доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, є недостатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 193-196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покласти на нього обов`язки, у відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України, строком до 26 квітня 2016 року, а саме:

1)прибувати до слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_4 за першою вимогою;

2) не покидати межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: