Ухвала

від 22.02.2016 по справі 755/3359/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3359/16-к

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , директора ТОВ «Єврокопі» ОСОБА_4 , представника ТОВ «Єврокопі» ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого 2-го відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32015100040000095 від 16 листопада 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України,

в с т а н о в и в:

19 лютого 2016 року слідчий 2-го відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що службові особи ТОВ "Єврокопі", в період 01.01.2014 по 01.07.2015 рр., діючи умисно, при господарських взаємовідносинах з ТОВ "Скай Холдинг ЛТД" та ТОВ "Центрокомбуд", які полягали в постачанні картриджів та комплектуючих, ухилились від сплати податків на загальну суму 905344 грн., в т. ч. податку на додану вартість в сумі 620 155 грн. та податку на прибуток в сумі 285 189 грн.

Збитки нанесені державі зафіксовані в акті №66/26-57-22-04-10/33603512 від 26.10.2015 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Єврокопі" код за ЄДРПОУ 33603512 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Центрокомбуд" (код ЄДРПОУ 33603512) та ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" (код ЄДРПОУ 392706209), за період з 01.01.2014 по 01.07.2015".

Як встановлено під час розслідування кримінального провадження

ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" (код ЄДРПОУ 39270629) та ТОВ "Центрокомбуд" (код ЄДРПОУ 39438568) являються підприємства з ознаками фіктивності, а їх діяльність направлена на сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Вищевказані документи, які свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Єврокопі» з фіктивними суб`єктами господарювання переховуються службовими особами ТОВ «Єврокопі» в офісному приміщенні ТОВ «Єврокопі» за адресою: м. Київ, Святошинська площа 1, кв. 6.

Таким чином, 18 лютого 2015 року проведено обшук за адресою: м. Київ, Святошинська площа 1, кв. 6, під час якого виявлено та вилучено оригінали документів, які свідчать про те, що ТОВ «Єврокопі» здійснювали фінансово-господарські операції з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, а саме:ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" (код ЄДРПОУ 39270629) та ТОВ "Центрокомбуд" (код ЄДРПОУ 39438568).

Також в ході обшуку, в сейфі, який належить директору ТОВ «Єврокопі» ОСОБА_4 виявлено та вилучено особисті банківські картки 17 шт. (кожного співробітника ТОВ «Єврокопі») на які нараховується заробітна плата співробітникам та разом з картками виявлені та вилучені чеки, які свідчать про зняття грошових коштів в один день, а саме: 08.02.2016 року з 09 год. 25 хв. по 09 год. 41 хв., що свідчить про виплату заробітної плати в «конвертах».

Так під час обшуку виявлено та вилучено:

1.Картка №5169304806339885;

2.Картка №5169304808121901;

3.Картка №5169304806339869;

4.Картка №5169304806340669;

5.Картка №5169304806339844;

6.Картка №5169304806370104;

7.Картка №5169304807352036;

8.Картка №5169304807352028;

9.Картка №5169304806339893;

10.Картка №5169304806339927;

11.Картка №5169304806339877;

12.Картка №5169304808121893;

13.Картка №5169304806339919;

14.Картка №5169304806339901;

15.Картка №5169304806339851;

16.Картка №5169304806339935;

17.Картка №5169304806339943.

Вилучені під час обшуку вказані речі, за адресою: АДРЕСА_1 , мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та на підставі яких у подальшому буде прийматися рішення про проведення експертиз, інвентаризацій, ревізій, податкових та інших перевірок, а також встановлюватиметься фактичний розмір завданої державі шкоди, особи причетні до вчинення злочину, що надасть можливість встановити факти та обставини, які мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Вислухавши доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, директора ТОВ «Єврокопі» та представника ТОВ «Єврокопі», які просили слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання, дослідивши надані копії документів, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним з заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З положень ч. 1ст. 170 КПК Українислідує, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

З огляду на положення ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (зникнення, відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, ч. 3 та ч. 5ст. 132 КПК Українипередбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться впостанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», виходячи з принципу верховенства права та гарантуванняКонституцієюсудового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зіст.22 Конституціїзакріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

За змістом положеньст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогамКПК України та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не містить правових підстав для арешту майна, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Крім того, на думку слідчого судді, слідчим не доведено правову підставу для арешту майна, не надано достатньо доказів, які вказують, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину, а також, у відповідності ч. 1 ст. 173 КПК України, не доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 170-175 КПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого 2-го відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: картки № НОМЕР_1 ; картки № НОМЕР_2 ; картки № НОМЕР_3 ; картки № НОМЕР_4 ; картки № НОМЕР_5 ; картки № НОМЕР_6 ; картки № НОМЕР_7 ; картки № НОМЕР_8 ; картки № НОМЕР_9 ; картки № НОМЕР_10 ; картки № НОМЕР_11 ; картки № НОМЕР_12 ; картки № НОМЕР_13 ; картки № НОМЕР_14 ; картки № НОМЕР_15 ; картки № НОМЕР_16 ; картки № НОМЕР_17 відмовити.

Копія ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: