Ухвала

від 12.03.2016 по справі 308/2158/16-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2158/16-к

Провадження № 1-кс/308/810/16

У Х В А Л А

12.03.2016 р. Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням, за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна.

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12016070030000295, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 01 лютого 2016 року близько 08 год. 30 хв. на першому поверсі будівлі універмагу «Україна», що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 3, відбулось загорання. Вогнем було знищено велику площу та майно, яке на ній знаходилось, що призвело до майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Разом з тим у межах вказаного кримінального провадження необхідно провести пожежно-технічну експертизу, для визначення причин виникнення пожежі, джерела її походження, підтвердження чи спростування факту вчинення кримінального правопорушення.

15.02.2016 р. старшим слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 призначено пожежно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та з метою забезпечення проведення даної експертизи необхідно зберегти обстановку, яка залишилась після гасіння пожежі у будівлі універмагу «Україна».

При цьому, виконання вказаних слідчих дій є неможливим без заборони власнику вчиняти дії щодо зміни обстановки, яка залишилась після гасіння пожежі, перепланування, перебудування чи відчуження будівлі та її приміщень (вичищення будівлі від пожежного сміття, проведення ремонтних робіт та продажу будівлі) в цілому чи окремих її частин.

Вказує на те, що з метою забезпечення можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні, для підтвердження фактів порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що є кримінально-караними, є достатні підстави, для накладення арешту на майно, що зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та заборони власнику проведення змін обстановки, яка залишилась після гасіння пожежі, перепланування, перебудування чи відчуження будівлі та її приміщень (вичищення будівлі від пожежного сміття, проведення ремонтних робіт та продажу будівлі) в цілому чи окремих її частин.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні, для підтвердження фактів порушень вимог пожежної безпеки, слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно юридичної особи ПАТ ТД «Україна», а саме будівлю універмагу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити власнику здійснювати зміну обстановки, яка залишилась після гасіння пожежі, перепланування, перебудування чи відчуження будівлі та її приміщень (вичищення будівлі від пожежного сміття, проведення ремонтних робіт та продажу будівлі) в цілому чи окремих її частин.

Вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Старший слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним клопотанням про накладення арешту на майно 12.03.2016 р.

Станом на 12.03.2016 р. статті 170-173 КПК України діють в редакції Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» від 10 листопада 2015 року № 769-VIII, який набрав чинності 11.12.2015 р. (далі Закон № 769-VIII).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (частини 1, 2 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 769-VIII).

Згідно зі ч. 2 ст. 171 КПК України в редакції Закону № 769-VIII у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту клопотання слідчого, воно ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону, який діяв до 11.12.2015 р. і відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України не має застосовуватися.

Оскільки встановлено, що погоджене прокурором клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України в редакції Закону № 769-VIII вважаю не можливим розглянути його, як про це просить в клопотанні слідчий.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України в редакції Закону № 769-VIII слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Вважаю, що відповідно до наведених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години, початок обчислення якого рахувати з моменту фактичного отримання вказаного клопотання прокурором.

При цьому слід звернути увагу прокурора на необхідність усунення недоліків клопотання з врахуванням змін та доповнень внесених до Кримінального процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» від 18 лютого 2016 року № 1019-VIII, який набрав чинності 28.02.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 про арешт майна повернути прокурору Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1