Справа № 308/2158/16-к
Провадження № 1-кс/308/930/16
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.03.2016 р. м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , представників ПАТ ТД «Україна» голови правління ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна,
В С Т А Н О В И В:
Старший слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна.
Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12016070030000295, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 01 лютого 2016 року, близько 08 год. 30 хв., на першому поверсі будівлі універмагу «Україна», що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 3, відбулося загорання. Вогнем було знищено велику площу та майно, яке на ній знаходилося, що призвело до майнової шкоди в особливо великих розмірах.
Разом з тим, у межах вказаного кримінального провадження необхідно провести пожежно-технічну експертизу, для визначення причин виникнення пожежі, джерела її походження, підтвердження чи спростування факту вчинення кримінального правопорушення.
15 лютого 2016 року старшим слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 призначено пожежно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та з метою забезпечення проведення даної експертизи необхідно зберегти обстановку, яка залишилась після гасіння пожежі у будівлі універмагу «Україна».
При цьому, виконання вказаних слідчих дій є неможливим без заборони власнику вчиняти дії щодо зміни обстановки, яка залишилася після гасіння пожежі, перепланування, перебудування чи відчуження будівлі та її приміщень (вичищення будівлі від пожежного сміття, проведення ремонтних робіт та продажу будівлі) в цілому чи окремих її частин.
Зазначає, що з метою забезпечення можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні, для підтвердження фактів порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що є кримінально-караними, є достатні підстави для накладення арешту на майно, що зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у вищевказаному кримінальному провадженні та заборони власнику проведення змін обстановки, яка залишилась після гасіння пожежі, перепланування, перебудування чи відчуження будівлі та її приміщень (вичищення будівлі від пожежного сміття, проведення ремонтних робіт та продажу будівлі) в цілому чи окремих її частин.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні, для підтвердження фактів порушень вимог пожежної безпеки та збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно юридичної особи ПАТ ТД «Україна» (код 13599122), а саме: будівлю універмагу «Україна», що розміщена за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 3, та заборонити власнику здійснювати зміну обстановки, яка залишилась після гасіння пожежі, перепланування, перебудування чи відчуження будівлі та її приміщень (вичищення будівлі від пожежного сміття, проведення ремонтних робіт та продажу будівлі) в цілому чи окремих її частин.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав.
Представники ПАТ ТД «Україна» голова правління ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання категорично заперечили і пояснили, що накладення арешту на будівлю універмагу «Україна» призведе до банкрутства підприємства, яке і так зазнало значних збитків. Додатково зазначили, що жодних перешкод для вчинення всіх необхідних слідчих дій з метою розслідування кримінального провадження з їх боку не вчиняється.
Заслухавши пояснення слідчого з приводу внесеного клопотання, пояснення представників ПАТ ТД «Україна», дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий при зверненні до суду із клопотанням про арешт майна не дотримався.
Як вбачається з наявних матеріалів провадження, в провадженні СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016070030000295 від 01 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 270 КК України.
Органом досудового розслідування було встановлено, що 01 лютого 2016 року, близько 08 год. 30 хв., на першому поверсі будівлі універмагу «Україна», що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 3, відбулося загорання. Вогнем було знищено велику площу та майно, яке на ній знаходилося, що призвело до майнової шкоди в особливо великих розмірах.
Постановою слідчого про визнання предмету речовим доказом від 02 лютого 2016 року будівлю універмагу, що розміщена за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 3 та належить ПАТ ТД «Україна» визнано речовим доказом. Водночас, даною постановою заборонено власникам даної будівлі універмагу проводити будь-які ремонтні роботи чи прибирання, що призведе до зміни обстановки, яка склалася після ліквідації пожежі та передано будівлю універмагу під відповідальне зберігання голові правління ПАТ ТД «Україна» ОСОБА_4
15 лютого 2016 року слідчим винесено постанову про призначення по даному кримінальному провадженню пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
На думку слідчого судді, відсутні законні підстави для накладення арешту на майно вказане у клопотанні, так як згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Слідчим суддею не встановлено законних підстав для накладення арешту, оскільки інше рішення може тлумачитись недобросовісним, свавільним та таким, що порушує норми чинного національного та міжнародного законодавства.
Щодо посилання у клопотанні на необхідність накладення арешту на майно для забезпечення проведення слідчих дій, зокрема, пожежно-технічної експертизи, то згідно ст. 100 КПК України, речові докази, в тому числі, можуть бути повернуті власнику (законному володільцю) або передані йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження (з попередженням про можливу кримінальну відповідальність), що на думку слідчого судді, з врахуванням наявності відповідної постанови слідчого про визнання предмету речовим доказом від 02 лютого 2016 року, забезпечить можливість проведення необхідних експертних досліджень. А тому, достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, в цій частині клопотання, не наведено.
Що стосується вимог клопотання у частині заборонити здійснювати зміну обстановки, яка залишилася після гасіння пожежі, перепланування, перебудування чи відчуження будівлі та її приміщень в цілому чи окремих її частин, то слідчим у клопотанні не наведено та не надано відповідних доказів, що на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування відповідної заборони призведе до наслідків, зазначених у ч. 11 ст. 170 КПК України.
Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, приймаючи до уваги вище викладене і загальні засади кримінального провадження, приписи п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України стосовно недопущення застосування заходів забезпечення кримінального провадження у разі не доведення слідчим, прокурором, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, вважаю, що правові підстави для накладення арешту на вищевказане майно відсутні, а тому у клопотанні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2016 |
Оприлюднено | 13.03.2023 |
Номер документу | 56953103 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Сарай А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні