Ухвала

від 29.03.2016 по справі 461/546/16-к

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/546/16-к

Провадження № 1-кс/461/1513/16

У Х В А Л А

29.03.2016 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 секретар ОСОБА_2 розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, -

в с т а н о в и в :

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 24.03.2016 року, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у оператора телекомунікацій мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » задоволено повністю.

При виготовленні комп`ютерного набору та при підготовці друкованого тексту ухвали слідчого судду відбувся збій набраного тексту, у зв`язку з чим не вказано номеру сім-картки НОМЕР_1 , по якій необхідно отримати відповідну телекомунікаційну інформацію.

Відповідно до ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Виходячи із аналізу зазначеної норми, незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили; вона є властивістю рішення суду як процесуального документу, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили; статичний елемент законності судового рішення не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Передбачену цією статтею, а також ч.5 ст.371 КПК України, можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення шляхом виправлення описок.

Описка це зроблена судом механічна \ мимовільна, випадкова, тощо \ граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, і в жодному випадку, не може свідчити про необізнаність суду у нормах процесуального права; крім цього, не позбавляє права сторону кримінального провадження на оскарження даної ухвали.

Слідчий суддя, користуючись таким правом, без зміни та скасування судового рішення, вважає за можливе виправити технічну описку.

Керуючись ст.ст. 371, 379 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в:

Виправити описку, допущену в ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 24.03.2016 року у справі № 461/546/16 (№п 1кс/461/1513/16) за клопотанням старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.

Зокрема:

В тексті ухвали суду доповнити номер смі-картки, по якій необхідно отримати відповідну телекомунікацінй інформації, а саме: « НОМЕР_1 ».

Ухвалу остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .