Ухвала

від 29.03.2016 по справі 826/8380/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8380/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РСТ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю РСТ до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю РСТ (далі - позивач, ТОВ РСТ ) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014 №0000542204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міндоходів у місті Києві (на час розгляду справи у суді - державна податкова інспекція у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю РСТ з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01.04.2013р. по 31.10.2014р.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю підпунктів 14.1.137, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за період з 01.04.2013р. по 31.10.2014р. в сумі 101 789,12грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міндоходів у місті Києві складено акт від 03.12.2014 №575/26-57-22-04/31752910 та державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 №0000542204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб у загальному розмірі 127 236,40 грн., у тому числі: 101 798,12 грн. - основний платіж, 25 447,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю РСТ зобов'язане сплачувати земельний податок у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між товариством з обмеженою відповідальністю РСТ та Київською міською радою 21.03.2007 укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого товариству надано в оренду земельну ділянку площею 0,3916га, кадастровий номер 8000000000:75:172:0018, розташовану за адресою: м.Київ, вул. Феодори Пушиної, 13 у Святошинському районі, терміном на 15 років.

Відповідно до пункту 4 Договору розмір орендної плати за вказану земельну ділянку складає 2,5% від її нормативної грошової оцінки.

Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 за № 89/9146 Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України , внесено зміни, в тому числі, до Договору від 21.03.2007 №75-6-00337, шляхом збільшення розміру річної орендної плати до 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Відповідно до обставин встановлених актом перевірки 03.12.2014 №575/26-57-22-04/31752910 товариством з обмеженою відповідальністю РСТ у період з 01.04.2013 по 31.10.2014 орендна плата за користування земельною ділянкою справлялась із розрахунку 2,5% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що призвело до заниження орендної плати за період з 01.04.2013 по 31.10.2014 в сумі 101 789,12 грн.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Податкового кодексу України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Вказаною нормою чітко визначено граничні межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі, а тому річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого відповідним договором розміру орендної плати.

При цьому , до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2014 року у справі №21-274а14, яка, відповідно до ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Отже, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, повинен відповідати вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 за № 89/9146 Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України , приведено Договір оренди земельної ділянки від 21.03.2007 №75-6-00337 укладений товариством з обмеженою відповідальністю РСТ , у відповідність до норм Податкового кодексу України в частині розміру річної орендної плати. Доказів скасування вказаного рішення позивачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо наявності у товариства з обмеженою відповідальністю РСТ зобов'язання зі сплати земельного податку (орендної плати) у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 №0000542204 є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РСТ залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.