Постанова

від 28.04.2009 по справі 27/103-08-4398

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСП ОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2009 р. Справа № 27/103-08-4398

Одеський апеляційний гос подарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.

Суддів: Мацюри П.Ф.,

Ліпчанської Н.В. ,

При секретарі Юзьковій А.В.,

за участю представників с торін:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача - Тягуно ва О.В.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу ВАТ „Одесавтотран с”

на рішення господарськог о суду Одеської області від 18. 03.2009р.

по справі № 27/103-08-4398

за позовом Суб' єкта під приємницької діяльності О СОБА_2

до ВАТ „Одесавтотранс”

про спонукання до укладе ння договору,

встановив:

17.10.2008р. Суб' єкт підприємн ицької діяльності ОСОБА_2 (надалі - Підприємець) зверну вся до господарського суду з позовом до ВАТ „Одесавтотра нс” про спонукання останньог о до укладення договору про н адання послуг та виконання р обіт, пов' язаних з відправл енням і прибуттям пасажирів на автобусних маршрутах зага льного користування з автост анцій та автовокзалу відпові дача, в редакції позивача, яки й у процесі розгляду справи у точнював заявами від 14.01. та 04.03.2 009 р. (т.1 а.с.92-97, 145-150).

ВАТ „Одесавтотранс”, частк ово заперечуючи проти редакц ії договору позивача, зверну вся з зустрічними позовними вимогами про зобов' язання П еревізника до укладення дог овору, але ж в його редакції ( т.1, а.с. 132-141, т.2, а.с. 4-13).

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 05.03.2009 р. подана першою зустрічна поз овна заява на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України повернута без ро згляду.(т.1, а.с. 131)

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 18.03.2009 р. у прийнятті повторної зустр ічної позовної заяви відмовл ено на підставі п. 2 ст. 62 ГПК Укр аїни (т.2, а.с. 18)

Рішенням господарського с уду Одеської області від 18.03.2009р . (суддя Семенюк Г.В.) позов задо волено. Зобов' язано ВАТ „Од есавтотранс” укласти з СПД ОСОБА_2 договір по наданню п ослуг і виконанню робіт, пов' язаних з відправленням і при буттям пасажирів на автобусн их маршрутах загального кори стування з автостанцій та ав товокзалу ВАТ „Одесавтотран с” в редакції позивача. Стягн уто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного ми та та 118 грн. витрат на ІТЗ судов ого процесу.

Не погоджуючись з даним ріш енням, його оскаржив в апеляц ійному порядку відповідач. П росить рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові в ідмовити. В обґрунтування св оїх вимог послалось на те, що р ішення винесено при неповном у з' ясуванні обставин, що ма ють значення для справи, та на порушення норм матеріально го права.

Заявою від 27.04.2009 р. апелянт уто чнив скаргу. Просить рішення місцевого суду скасувати ча стково, а саме, в частині п. 2.2.1 т а викласти зазначений пункт договору в наступній редакц ії: „Здійснювати попередню т а поточну реалізацію квитків на рейси Перевізника у відпо відності до таблиці вартості проїзду Перевізника (поточн а реалізація квитків припиня ється за три хвилини до відпр авлення автобуса в рейс)”.

Заслухавши доповідача, поя снення представника позивач а, представника апелянта, яки й підтримав уточнення до апе ляційної скарги від 27.04.2009 р. і пр осив скасувати рішення суду частково - в частині п.2.2.1., яки й викласти в його редакції, д ослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, в ідповідність чинному законо давству прийнятого судом ріш ення, судова колегія дійшла д о наступного.

Як свідчать матеріали спра ви, та, що встановлено місцеви м господарським судом, СПД ОСОБА_2, який проводить підп риємницьку діяльність на під ставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії НОМЕР_2 т а здійснює перевезення пасаж ирів на автобусних маршрутах загального користування від повідно до ліцензії Серії Н ОМЕР_1, у вересні 2008 р. на підст аві ст. 181 ГК України та ст. 32 Зако ну України „Про автомобільни й транспорт” розробив та над іслав на адресу ВАТ „Одесавт отранс” два примірники проек ту договору між ним та ВАТ „Од есавтотранс” про надання пос луг та виконання робіт, пов' язаних з відправленням і при буттям пасажирів.

Листом від 02.10.2008 р. за № 981/05 ВАТ „О десавтотранс” повідомило СП Д ОСОБА_2 про те, що не може підписати запропонований до говір, оскільки він не відпов ідає нормам чинного законод авства як по формі так і по змі сту. Запропонувало надати пр оект договору, який би відпов ідав цим вимогам (т.1,а.с.12).

Звертаючись з позовом про с понукання відповідача уклас ти договір, позивач послався на те, що у даному випадку на в ідповідача покладено обов' язок, а не право укласти догов ір перевезення, від укладенн я якого він безпідставно ухи ляється. При цьому, посилання його - відповідача на те, що пр оект договору суперечить нор мам чинного законодавства, є безпідставним.

Задовольняючи позов, суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що укладення господарсько го договору є обов'язковим дл я сторін, якщо він заснований на державному замовленні, ви конання якого є обов'язком дл я суб'єкта господарювання у в ипадках, передбачених законо м, або існує пряма вказівка за кону щодо обов'язковості укл адення договору для певних к атегорій суб'єктів господарю вання чи органів державної в лади або органів місцевого с амоврядування (ч. 3 ст. 179 ГК Укра їни). Висновки суду відповіда ють вимогам чинного законода вства.

Так, відповідно до ст. 32 Закон у України "Про автомобільний транспорт" відносини автомо більного перевізника, що зді йснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах заг ального користування, із вла сниками автостанцій визнача ються договором. Предметом д оговору автомобільного пере візника, що здійснює перевез ення пасажирів на автобусних маршрутах загального корист ування, з власниками автоста нцій є надання послуг та вико нання робіт, пов' язаних з ві дправленням та прибуттям пас ажирів. Власники автостанцій зобов'язані укласти договір з автомобільним перевізнико м, що здійснює перевезення па сажирів на автобусних маршру тах загального користування , тільки за наявності в нього д оговору із органами виконавч ої влади та органами місцево го самоврядування про органі зацію перевезення на автобус них маршрутах загального кор истування чи дозволу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування маршрутів за гального користування, що пр олягають через цю автостанці ю. Відправлення чи прибуття а втобусів приміських, міжмісь ких та міжнародних автобусни х маршрутів загального корис тування здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх від сутності - із зупинок, передба чених розкладом руху.

У відповідності з вимогами ст.32 Закону України „Про авто мобільний транспорт” 26 .01.2007 р. п озивачем укладено договір з Одеською обласною державною адміністрацією про організа цію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загаль ного користування в звичайно му режимі руху за № 79/07 строком з 30.01.2007 р. по 29.01.2010 р. При цьому, в пор ушення вимог зазначеного зак ону не було укладено договор у з власником автостанцій.

З огляду на це позивач на за конних підставах звернувся з позовом про спонукання відп овідача на укладення договор у.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 180 ГК Укр аїни, зміст господарського д оговору становлять умови дог овору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встан овлення, зміну або припиненн я господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обо в'язкові умови договору відп овідно до законодавства. Гос подарський договір вважаєть ся укладеним, якщо між сторон ами у передбачених законом п орядку та формі досягнуто зг оди щодо усіх його істотних у мов. Істотними є умови, визнан і такими за законом чи необхі дні для договорів даного вид у, а також умови, щодо яких на в имогу однієї із сторін повин на бути досягнута згода.

Місцевий господарський су д дійшов висновку, що спірний договір має всі необхідні іс тотні умови, оскільки його ук ладення засноване на прямій вказівці закону, а розбіжнос ті, що виникають при укладені господарських договорів за державним замовленням, або д оговорів, укладення яких є об ов'язковим на підставі закон у та в інших випадках, встанов лених законом, з врахуванням ст. 187 ГК України, розглядаютьс я судом.

Приймаючи до уваги викладе не, колегія суддів погоджуєт ься з висновком господарсько го суду щодо спонукання відп овідача до укладення договор у.

З таким висновком суду пого джується і відповідач, який в процесі розгляду даної спра ви місцевим господарським су дом звертався з аналогічними вимогами, однак зі своєю реда кцією договору.

Оскаржуючи рішення, апелян т уточненою скаргою не погод ився з п.2.2.1 договору, яким визн ачено, що Автостанція має пра во здійснювати попередню та поточну реалізацію квитків н а рейси Перевізника з 6 по 13 міс це включно, в кількості 8 місць , у відповідності до таблиці в артості проїзду Перевізника . У випадку наявності вільних місць водій Перевізника мож е надати Автостанції право н а продаж додаткових квитків без обмежень. Скаржник вважа є, що суд, встановлюючи визнач ену кількість місць, порушив норми чинного законодавства , а саме, ст. 36 Закону України „П ро автомобільний транспорт” , п. 115 Правил надання послуг пас ажирського автомобільного т ранспорту, затверджених пост ановою Кабінету Міністрів Ук раїни 18.02.1997р. № 176 (зі змінами та до повненнями) (надалі - Правила), Закону України „Про захист п рав споживачів”.

Апелянт запропонував свою редакцію цього пункту догов ору, відповідно до якої Автос танція має право здійснювати попередню та поточну реаліз ацію квитків на рейси Переві зника у відповідності до таб лиці вартості проїзду Переві зника (поточна реалізація кв итків припиняється за три хв илини до відправлення автобу са в рейс) і з такими доводами апелянта не може не погодити сь судова колегія з наступни х підстав.

У відповідності з нормами пункту 114 Правил передбачено, що перевізник укладає з авто станцією договір про надання послуг автостанцією, яким ви значаються перелік та обсяги послуг, їх вартість і порядок проведення розрахунків.

До обов' язкових послуг, що повинні надаватися автостан ціями автомобільному переві знику та пасажирам належить продаж квитків, як визначаєт ься статтею 36 Закону України „Про автомобільний транспор т”.

Пунктом 115 Правил встановле но, що перевізники відповідн о до укладених договорів зді йснюють продаж квитків через автостанції, агентства з про дажу квитків та/або самостій но. Продаж квитків може зді йснюватися водієм автобусу в разі відсутності у населено му пункті автостанції або аг ентства з продажу квитків, а т акож після закриття квитково -касової відомості на автост анції.

Згідно з пунктом 116 Правил, з а надання обов'язкових послу г, передбачених статтею 36 Зако ну України "Про автомобільни й транспорт", з пасажира справ ляється автостанційний збір , що входить у вартість квитка .

Таким чином, законом обмеже но право перевізника продав ати квитки самостійно. Це пра во переважно надано автостан ціям та агентствам з продажу квитків, а перевізникам - лиш е в оговорених законом випад ках.

Приймаючи до уваги викладе не, судова колегія вважає вим оги апелянта щодо прийняття пункту 2.2.1 договору в редакції , запропонованій ним, обґрунт ованими, основаними на зако ні, а тому підлягаючими задов оленню. Що стосується інших у мов договору, запропонованих позивачем, прийнятих судом т а відповідачем в апеляційній інстанції, то колегія вважає , що ними не порушуються права та охоронювані законом інте реси як однієї так і іншої сто рони, вони відповідають вимо гам закону, а тому підстави до їх скасування чи змін відсут ні.

Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Г ПК України, апеляційний госп одарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу з уточ неннями ВАТ „Одесавтотранс” задовольнити.

Рішення господарського су ду Одеської області від 18.03.2009р. у справі № 27/103-08-4398 змінити.

Пункт 2.2.1 договору, викладено го в п. 2 резолютивної частини рішення, скасувати та виклас ти в наступній редакції: „Зді йснювати попередню та поточн у реалізацію квитків на рейс и Перевізника у відповідност і до таблиці вартості проїзд у Перевізника (проточна реал ізація квитків припиняється за три хвилини до відправлен ня автобуса в рейс)”.

В іншій частині рішення зал ишити без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена в касаційн у інстанцію протягом місяця.

Головуючий суддя Е.І.Андрєєва

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В.Ліпчанська