Ухвала

від 31.03.2016 по справі 826/3050/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ К/800/37759/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представників позивача Островської В.В., Сухенко М.В.,

представника відповідача Шендрика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідністю Просто реклама до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Просто реклама (далі - позивач, ТОВ Просто реклама ) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 13.02.2015 року №14626552213.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг. Позивачем не надано документального підтвердження здійснення господарських операцій, які у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме вказаним у первинних документах контрагентами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи адміністративний позов, мотивував своє рішення тим, що позивачем належним чином підтверджено реальність господарських операцій з його контрагентами та використання їх у власній господарській діяльності, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що позивачем порушено вимоги п.п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість. Посилається на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

У період з 16.01.2015 року по 21.01.2015 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Еліт Технолоджи (код ЄДРПОУ 39247411), ТОВ Еліт Консалтинг груп (код ЄДРПОУ 39247406) та ТОВ Креативкомпані (код ЄДРПОУ 39174878) за серпень - вересень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 28 січня 2015 року №76126-55-22-13.

У висновках вказаного акту зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем заниження податку на додану вартість на загальну суму 1041448,00 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2014 року - суму 255973,00 грн., за вересень 2014 року - на суму 785475,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 14626552213, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1301810,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1041448,00 грн., за штрафними санкціями - 260362,00 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ТОВ Просто реклама є компанією з надання різноманітних рекламних та супутніх послуг та надає: послуги із забезпечення підбору та інструктажу персоналу для проведення рекламних акції, рекламних кампаній, послуги із координації роботи персоналу в місцях проведення рекламних акцій, послуги із забезпечення роботи персоналу, залученого для проведення рекламних акцій, роботи по розробці дизайнів рекламних та інформаційних матеріалів, послуги із забезпечення наявності необхідного обладнання,матеріалів для проведення конференцій, рекламних акцій та інших рекламних заходів, послуги із забезпечення розміщення рекламних матеріалів, послуги по технічному обслуговуванню рекламних матеріалів, послуги із забезпечення вручення заохочень акції переможцям акцій, тощо. Проекти реалізовувалися не тільки у м. Києві, а й в інших містах України.

У перевіряємий період позивач укладав договори про надання рекламних послуг із ТОВ Креативкомані , ТОВ Еліт Технолоджи та ТОВ Еліт Консалтинг Груп з метою виконання господарських зобов'язань перед контрагентами замовниками: компанією Pampers, ТМ Пирятинъ , ТМ Славія , Marlboro, Філіп Морріс Україна, Lego, MasterCard Fishka.

На підтвердження вищезазначених обставин, позивачем надано копії первинних документів, складених при взаємовідносинах позивача та контрагентів - замовників, зокрема: компанії Pampers, TM Пирятинь , TM Славія , Marlboro, Філіп Морріс Україна, Lego, MasterCard Fishka.

Також, позивачем, на підтвердження фактичного виконання умов договорів про надання рекламних послуг із ТОВ Креативкомані , ТОВ Еліт Технолоджи та ТОВ Еліт Консалтинг Груп , реальності здійснення господарських операцій, правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з вказаними контрагентами та використання у власній господарській діяльності отриманих послуг, подано суду копії: договорів, специфікацій, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, фото звітів проведених рекламних акцій, банківських виписок та інші документи.

Позивач здійснював оплату за отримані товари роботи шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача ТОВ Креативкомані , ТОВ Еліт Технолоджи та ТОВ Еліт Консалтинг Груп були включені до Єдиного державного реєстру та вони перебували на обліку платників податків.

Данні щодо вказаних контрагентів, зокрема наявність працівників в штаті - не менше 10 працюючих та інші відомості, вказують на можливість здійснення господарської діяльності, зокрема з позивачем.

Вищенаведене свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ Креативкомані , ТОВ Еліт Технолоджи та ТОВ Еліт Консалтинг Груп .

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які б позбавляли позивача права на податковий кредит за наслідками здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ Креативкомані , ТОВ Еліт Технолоджи та ТОВ Еліт Консалтинг Груп , оскільки реальність виконання взятих зобов'язань за укладеними договорами, підтверджується первинними документами, які у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники, а також підтверджують факт використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача.

Висновки відповідача ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, однак колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на зазначені акти, якими встановлено відсутність за місцезнаходженням контрагентів, оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання вказаними суб'єктами договірних зобов`язань перед позивачем, на момент виникнення спірних правовідносин зазначені юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання договори з метою забезпечення власної господарської діяльності, були належним чином зареєстровані.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року у справі № 826/3050/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Повний текст виготовлено 05.04.2016 року