Ухвала

від 06.04.2016 по справі 200/1924/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/411/16 Справа № 200/1924/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника скаржника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою ліквідатора ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та накладено арешт на тимчасово вилучене 04 лютого 2016 року в ході обшуку майно, а саме документи і кошти ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь».

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ДП «Таксі Сервіс» ТДВ «Автопромінь» при здійсненні фінансово-господарської діяльності у період часу з 24.04.2014 по 06.04.2015 умисно занизили податок на прибуток у сумі 3165333 грн., що привело до фактичного ненадходження коштів до бюджету держави у особливо великих розмірах.

На зазначену ухвалу слідчого судді заступником директора-ліквідатором ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Авто промінь» ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та повернути вилучені ухвалою слідчого судді документи і кошти ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь».

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт посилається на те, висновок слідчого судді не відповідає матеріалам справи, а документи на які накладено арешт не стосуються кримінального провадження № 12014040000000947 про вчинення кримінального правопорушення за ч. З ст. 212 КК України щодо ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь», та підлягають поверненню підприємству. Зазначені документи необхідні для ведення фінансового бухгалтерського обліку підприємства, а їх відсутність не дозволяє здійснювати відображення операцій по бухгалтерській і податковій звітності, що унеможливлює здійснення господарської діяльності нашого підприємства та ТДВ «Автопромінь», а саме пасажирських перевезень. Крім того, апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна здійснювався 05.02.2016 слідчим суддею без участі представника підприємства. Перед розглядом клопотання про накладення арешту слідчий суддя не повідомила власників документів чи їх представників, юридичну особу стосовно якої здійснюється провадження, про час та місце розгляду, тобто з порушенням вимог ч. 1 ч. 2 ст. 172 Кримінально-процесуального кодексу України. В порушення вимог передбачених ч. 7 ст. 173 КПК України після постановлення ухвали про накладення арешту її не було надіслано юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження. Також ліквідатор звертає увагу на те, що адміністративними судами першої та апеляційної інстанцій визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення - рішення №№ 0001562202, 0001572202, 0001582202 від 19.06.2016 на суму 4 072 453,75 грн. оформлені на підставі акту перевірки № 458/04-06-22-02/25014919 від 03.06.2015 та підтвердили позицію підприємства щодо відсутності порушень податкового законодавства в тому числі у вигляді заниження податку на прибуток на суму З 165 333,00 грн. Саме «наявність цих порушень» були підставою органу досудового слідства перекваліфікувати кримінальне провадження № 12014040000000947 зі ст. 356 КК України на ст. 212 КК України. На думку апелянта, зазначене підтверджує відсутність в діях посадових осіб ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» складу злочину за ст. 212 КК України.

Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження слідчого судді. Обґрунтовуючи своє клопотання ліквідатор послався на те, що 09 березня 2016 року підприємством ТДВ «Автопромінь» подано до суду заяву про отримання копії ухвали про накладення арешту а тимчасово вилучене майно, однак судом видано оскаржувану ухвалу лише 22.03.2016, а тому на думку апелянта останнім днем подачі скарги є неділя 27.03.2016 неробочий день.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу та просив відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження, пояснення представника скаржника, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст.395 КПК України на ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до положень ст.116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

Частиною 1 ст.117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, а саме з того, що ухвала слідчого судді від 05 лютого 2016 року постановлена без виклику скаржника, отримана останнім лише 22 березня 2016 року, які б то не було дані про направлення даної ухвали та отримання її скаржником в іншу дату в матеріалах провадження відсутні, як вбачається з поштового конверту, апелянтом дана апеляційна скарга була подана до поштового відділення 28 березня 2016 року, в той час, як 27 березня 2016 року було вихідним днем, тому колегія суддів вважає, що строк на подачу апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді першої інстанції пропущено з поважних причин, зазначених у клопотанні, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року підлягає задоволенню

Як вбачається з наданих матеріалів судового і кримінального проваджень, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.212 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2014 року, з присвоєнням кримінальному провадженню № 120140400000000947, відповідно до витягу з якого службові особи ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» при здійсненні фінансово-господарської діяльності у період часу з 24 квітня 2015р до 06 квітня 2015року умисно ухилились від сплати податку на суму 3.1.мл.грн., чим заподіяли збитки державі у великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського району м. Дніпропетровська від 29 січня 2016 року було задоволено клопотання слідчого СВ ФР ДП у Бабушкінському районі м .Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та надано дозвіл у проведені обшуку за адресою: м. Дніпропетровськ ул. Філософська 6.39 у нежитловій будівлі складу ПАРМ літ.1, балансоутримувачем якої є ВАТ «Автопромінь» та інших будівлях та спорудах, що належать ВАТ «Автопромінь», з метою виявлення і вилучення документів фінансово-господарської діяльності ДП «Таксі - Сервіс`ТДВ «Автопромінь» (а.с.п.12)

На підставі зазначеної ухвали слідчого судді ст. слідчим СВ ФР ДП у Бабушкінському районі м .Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 04 лютого 2016року було проведено обшук. Перед початком проведення даної слідчої дії з ухвалою слідчого судді від 29.01.2016року та його результатами були ознайомлені директор підприємства ОСОБА_9 та його заступник ОСОБА_8 , про що свідчить їх підписи в протоколі обшуку (а.с.п.13,23)

05 лютого 2016 року старший слідчий СВ ФР ДП у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУДФС у Дніпропетровській області звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна вилученого під час обшуку за адресою розташування ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь», яка в цей же день була задоволена слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та накладено арешт на тимчасове вилучене під час обшуку майно та гроші.

Виходячи з вимог ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п.1) ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається в тому числі з метою збереження речових доказів, при цьому, згідно вимог ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

14 березня 2016року старшим слідчим СВ ФР ДП у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУДФС у Дніпропетровській області було винесено постанову про визнання та долучення до провадження в якості речових доказів грошові кошти та майно вилучене під час ошуку в ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь»

Виходячи з наведеного вище колегія суддів приходить до наступного.

Так, частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість зазначеного вище клопотання від 05 лютого 2016 року про арешт майна, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи прокурора, належним чином дослідив якими фактичні обставини, вказані у клопотанні прокурора і дійшов вмотивованого висновку про арешт майна і грошових коштів вилучених під час обшуку, котрий органом досудового розслідування визнано речовим доказом, обґрунтувавши свою ухвалу тим, що прокурором надано достатньо доказів, які вказують на те, що майно та кошти є доказом злочину, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, який є доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, з чим погоджується і судова колегія.

При цьому слід відмітити, що відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ст.170 КПК України, оскільки відповідно до вимог ст.214 КПК України, ст.223 КПК України, після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування та проводять слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а повідомлення про підозру, згідно з п.3) ч.1 ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а тому дане не є перешкодою для вирішення питання про арешт майна, яке відповідає критеріям, зазначеним ст.170 КПК України, для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні на підставі вищевикладених положень чинного КПК України.

Не є слушними посилання скаржника на те що судами адміністративної юрисдикції було скасовано податкове повідомлення, що на думку скаржника вказує на відсутність складу кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів. Тобто, оскільки судовими рішеннями судів адміністративної юрисдикції, на які заявник посилається, не встановлено порушення прав людини, такі рішення преюдиціального значення не мають та сторони не можуть посилатися на них як на преюдиціальний факт, а суд не може відмовитися досліджувати обставини, які можуть свідчити про порушення прав людини і певним чином позначатися на доказах.

Виходячи з вищезазначених положень, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що не зважаючи на те, що адміністративним судом скасовано податкове повідомлення, вказана обставина не може свідчити про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно вилучене під час обшуку в межах кримінального провадження.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року, якою задоволено погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області клопотання старший слідчий СВ ФР ДП у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУДФС у Дніпропетровській області від 05 лютого 2016 року та накладено арешт на майно та грошові кошти ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь», слід залишити без змін.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 170-174, 376, 395, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року, якоюбуло задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та накладено арешт на тимчасово вилучене 04 лютого 2016 року в ході обшуку майно, а саме документи і кошти ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» - залишити без змін, поновивши ліквідатору ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» ОСОБА_8 - пропущений з поважних причин строк апеляційного оскарження рішення.

Апеляцію ліквідатора ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» ОСОБА_8 залишити без задоволення,

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4