Ухвала

від 11.04.2016 по справі 199/2302/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/428/16 Справа № 199/2302/16 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст.181 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

у складі головуючого- судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі- ОСОБА_5

за участю підозрюваного- ОСОБА_6

захисника- адвоката ОСОБА_7

прокурора- ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року, якою задоволено погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 клопотання слідчого СВ АНД ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 30 березня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дзержинськ, Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Теплодом», одруженого, не маючого на своєму утриманні малолітніх та непрацездатних дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України та ч.3 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року /а.с.п.45-49/ задоволено погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 клопотання слідчого СВ АНД ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 30 березня 2016 року /а.с.п.1-4/ та обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати житло в певний період доби- у вечірній час, з 20 години до 07 години включно, з покладанням на ОСОБА_6 обов`язків, прибувати до слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за першою вимогою; не відлучатися з м.Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Застосовано, як виконання обов`язку та засіб здійснення контролю за підозрюваним- електронний засіб контролю, який носити на весь час домашнього арешту, зі строком дії ухвали - 30 травня 2016 року включно.

Свої висновки слідчий суддя, з посиланням на вимоги ст.131 КПК України, ст.132 КПК України, ст.176 КПК України, ст.177 КПК України, ст.178 КПК України, ст.181 КПК України,ст.184 КПК України, ст.186 КПК України, ст.193 КПК України, п.9) ч.5 ст.194 КПК України, ст.195 КПК України, ст.196 КПК України, ст.197 КПК України, а також клопотання слідчого, мотивує тим, що надані матеріали органом досудового розслідуваннядоводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України та ч.3 ст.191 КК України, що підтверджується наданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 26 грудня 2016 року; актом ревізії фінансово-господарської діяльності КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Горлиця» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01 квітня 2013 року по 30 листопада 2015 Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 30 грудня 2015 року № 03-19/15; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (на відшкодування по акту ревізії ДФІ Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року № 03-19/15); висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1711-16 від 30 березня 2016 року, а також вказав про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, про те, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні декількох кримінальних правопорушень, серед яких є умисний тяжкий злочин, за який відповідно до ч.3 ст.191 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років, також останній може вчинити новий злочин, що вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим слідчим суддею, підозрюваним ОСОБА_6 подана апеляційна скарга /а.с.п.51-52/, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що дана ухвала суду є необґрунтованою, оскільки суд у своєму рішенні зазначив лише один ризик- вчинення нового злочину, не звернувши при цьому уваги, що досудове розслідування відносно нього було завершене 30 березня 2016 року, а тому ризики, які б могли перешкодити розслідування по справі відсутні.

Не зрозумілим підозрюваний вбачає й те, що відповідно до ухвали суду йому заборонено відлучатися з м.Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора чи суду при цьому поклавши обов`язок прибувати до органів досудового розслідування за першою вимогою. Тобто, суд фактично відмовивши у застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання поклав на нього обов`язки, які передбачені ст.179 КПК України, із застосуванням одразу двох запобіжних заходів.

Не може залишити апелянт без уваги й те, що відповідно до клопотання сторони обвинувачення було вказано, що він є особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного, адвоката, які просили скасувати ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року, постановити свою ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляцію підозрюваного ОСОБА_6 без задоволення, вивчивши надані судом першої інстанції та слідчим матеріали проваджень, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певній період доби.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону ним були дотримані у повному обсязі.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції,24 грудня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_6 були внесені відомості кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, 29 березня 2016 року- за ч.3 ст.191 КК України, з подальшим їх об`єднанням в одне кримінальне провадження за № 12015040630003124- 30 березня 2016 року /а.с.п.5-6/.

30 березня 2016 року ОСОБА_6 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України та ч.3 ст.191 КК України /а.с.п.31-35/, відповідно якої ОСОБА_6 , будучи генеральним директором ТОВ «Теплодом» (код ЄРДПОУ № 34188630), уклавши договір № 150 від 21 жовтня 2015 року з КЗО ««Навчально-реабілітаційний центр «Горлиця»» (код ЄРДПОУ № 24238640) на поточний ремонт водонапірної вежі, умисно, з корисних мотивів, з метою заволодіння бюджетними коштами, в листопаді 2015 року, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс неправдиві дані у акти виконаних робіт, надавши зазначеному документу офіційного вигляду шляхом поставлення підпису та печатки свого товариства, вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, завищивши вартість та об`єми цих робіт на 43222 гривні 72 копійки, не виконавши їх. Після чого, на підставі зазначеного неправдивого офіційного документу, а саме акту приймання виконаних робіт форми КБ-2 В без номеру за листопад 2015 року директором ««Навчально-реабілітаційного центру «Горлиця»» було оформлене платіжне доручення № 1712 від 24 листопада 2015 року, відповідно якого, на користь ТОВ «Теплодом» було сплачено бюджетні кошти в сумі 43222 гривні 72 копійки, якими надалі заволодів ОСОБА_6 .

Таким чином колегія суддів зазначає, що дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 клопотання слідчого СВ АНД ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 30 березня 2016 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відповідності до вимог ст.193 КПК України, ст.194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, оскільки останній підозрюється у скоєнні ряду умисних кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, за яке, відповідно до санкції до ч.3 ст.191 КК України, законодавцем передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років, може вчинити новий злочин.

Про існування одного з вказаних в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді ризику, а саме того, що ОСОБА_6 може вчинити новий злочин, свідчить те, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні ряду умисних кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, за яке, відповідно до санкції до ч.3 ст.191 КК України, законодавцем передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років, а також те, що відносно ОСОБА_6 29 лютого 2016 року, до Самарського районного суду м.Дніпропетровська направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України та ч.2 ст.15 КК України-ч.4 ст.191 КК України, що в своїй сукупності і підтверджує правильність зазначеного слідчим та слідчим суддею ризику.

Доводи апеляційної скарги підозрюваного, що суд фактично відмовивши у застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання поклав на нього обов`язки, які передбачені ст.179 КПК України, із застосуванням одразу двох запобіжних заходів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладання яких була доведена прокурором, що й було зроблено слідчим суддею у даному випадку.

Необґрунтованими є і доводи підозрюваного про те, що у зв`язку з закінченням досудового розслідування перестали існувати ризики, які б які б могли перешкодити органам досудового розслідування, оскільки частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, в тому числі й у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, а запобіжний захід є одними із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.9) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.181 КПК України.

Посилання ОСОБА_6 на безпідставність зазначення в клопотанні слідчого на ту обставину, що він є особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до довідки з УІАЗ ГУНП в Дніпропетровській області, яка мається в матеріалах кримінального провадження /а.к.п.221/ стосовно ОСОБА_6 , 29 лютого 2016 року, до Самарського районного суду м.Дніпропетровська направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України та ч.2 ст.15 КК України-ч.4 ст.191 КК України, що підтвердив у судовому засіданні і сам підозрюваний.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року, якою задоволено погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 клопотання слідчого СВ АНД ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 30 березня 2016 року та обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту з покладанням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, слід залишити без змін, а апеляцію підозрюваного, як необгрунтовану- без задоволення.

На підставі наведеного вище, керуючись ч.2 ст.376 КПК України, п.1) ч.3 ст.407 КПК України, ст.419 КПК України, ст.422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року, якою задоволено погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 клопотання слідчого СВ АНД ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 30 березня 2016 року про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 та обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладанням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України- залишити без змін.

Апеляцію підозрюваного ОСОБА_6 на зазначену ухвалу- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4