Рішення

від 17.04.2007 по справі 7/33-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/33-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "17" квітня 2007 р.                                                       по справі  № 7/33-38

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №1 Волинської філії ВАТ "Укртелеком", м. Володимир-Волинський

до відповідача Волинської обласної організації соціал-демократичної партії України (об'єднаної), м. Луцьк

про стягнення 401,41 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Рудаков О.І., юрисконсульт (довіреність №3024 від 12.08.2005р.)

від відповідача: не з'явився

Відповідач належним чином (реєстр рекомендованої кореспонденції) був повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерував, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач - відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №1 Волинської філії ВАТ "Укртелеком" просив стягнути з відповідача –Волинської обласної організації соціал-демократичної партії України (об'єднаної) 401,41 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги електрозв'язку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 20 вересня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та Волинською обласною організацією соціал-демократичної партії України (об'єднаної) було укладено договір „Про надання послуг електрозв'язку" за №215.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу телефонного зв'язку.

На виконання умов вказаного договору позивачем впродовж періоду з березня місяця 2006 року по квітень місяць 2006 року надавались Волинській обласній організації соціал-демократичної партії України (об'єднаної) послуги телефонного зв'язку.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи оборотною відомістю, особовими рахунками за послуги за період з березня 2006 року по квітень місяць 2006 року, розрахунками заборгованості та іншими документами.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди №215 від 20.09.2005р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг телефонного зв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Існування у відповідача станом на 21.02.2007р. заборгованості в сумі 401,41 грн. стало підставою для звернення позивача 24.02.2007 року до суду з позовом про примусове стягнення останньої.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору надання позивачем відповідачу послуг телефонного зв'язку, отримання останніх Волинською обласною організацією соціал-демократичної партії України (об'єднаної) та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Волинської обласної організації соціал-демократичної партії України (об'єднаної) (м. Луцьк, вул. Винниченка,2, код 25090530) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №1 Волинської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Володимир-Волинський, вул. Сагайдачного, 1, код 23251963) 401,41 грн. заборгованості, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

Суддя                                                  М.С. Шум