Постанова

від 27.03.2007 по справі 6/2245

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/2245

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" березня 2007 р.                                                           Справа № 6/2245

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Шкляр Л.Т.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Пастушенка В.А. - представника за довіреністю №162 від 06.10.2006р.(присутнього в судовому засіданні 22.03.2007р.),

від відповідача: Ільчук Л.В. - селищного голови

(присутньої в судовому засіданні 22.03.2007р.),

прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури

Житомирської області Чирко Н.В., посвідчення №43 від 14.03.2004р.

(присутньої в судовому засіданні 22.03.2007р.),

прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури

Житомирської області Стемковського Д.Б., посвідчення №114,

розглянувши апеляційне подання Прокурора Баранівського району

на рішення господарського суду Житомирської області

від "30" листопада 2006 р. у справі № 6/2245 ( суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. )

за позовом Приватного підприємства "Емануїл", м. Житомир  

до Полянківської селищної ради, смт. Полянка

про стягнення 772,63 грн. боргу, інфляційних, 3% річних ( згідно із заявою про

зменшення позовних вимог ),

з перервою в судовому засіданні з 22 березня 2007 року по 27 березня 2007 року

згідно зі ст. 77 Господарського  процесуального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.11.2006 р.у справі №6/2245 позов ПП "Емануїл" задоволено : стягнуто з Полянківської селищної ради на користь позивача 700,00 грн. боргу, 49,00 грн. інфляційних, 23,63 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Баранівського району Житомирської області вніс апеляційне подання в інтересах держави в особі Полянківської селищної ради, в якому просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, наведених у поданні,  та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Емануїл" в задоволенні позовних вимог до Полянківської селищної ради.

Апеляційне подання мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а саме :

- суд безпідставно не встановив, чи відбулась передача орендованого майна на умовах, визначених розділом 2 договору, не дав юридичної оцінки діям ПП "Емануїл" по розпорядженню майном, що йому не належало;

- судом не враховано рішення господарського суду від 18.04.2005 р. та постанову апеляційного суду від 13.09.2005 р. у справі №16/10"Д", за якими визнано недійсними біржові торги від 30.03.2004 р. по придбанню майна, у т.ч. й причіпа автомобільного з ємкістю для квасу;

- позивач не був власником майна ( причіпа автомобільного з ємкістю для        квасу ), а тому він не мав права розпоряджатися цим майном;

- безпідставним є висновок місцевого господарського суду про те, що оренда бочки для квасу мала місце у період з 01.06 2005 р. по 15.10.2005 р.;

- суд застосував правила, встановлені положеннями Цивільного та Господарського кодексів України лише в частині, що стосується обов"язків орендаря.

У судовому засіданні прокурори відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури  Житомирської області, а також представник відповідача        ( присутній с засіданні 22.03.2007 р. ) апеляційне подання прокурора Баранівського району Житомирської області підтримали.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційне подання прокурора, а також його представник у судовому засіданні 22.03.2007 р. проти доводів і вимог подання заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційне подання - без задоволення.

У судове засідання 27.03.2007 р. сторони своїх представників не направили, про оголошення перерви до 27.03.2007 р. були повідомлені в засіданні 22.03.2007 р., про що свідчить відповідна розписка з підписами представників сторін, що знаходиться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях 22.03.2007 р. прокурора Чирко Н.В. й 27.03.2007 р. -  прокурора Стемковського Д.Б. та представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що 01 червня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди причепа автомобільного з ємкістю для квасу строком на один рік (а.с.5).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що якщо жодна сторона в місячний термін до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір  автоматично пролонгується на такий же термін.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору оренди орендна плата складає 200,00грн. за місяць та сплачується щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Орендна плата в сумі 200,00грн відповідачем сплачена тільки за вересень 2005 року, що підтверджується копією платіжного доручення №435 від 11.10.05 (а.с.43).

На претензію позивача від 18.05.06 за №65 про сплату боргу (а.с.7) відповідач повідомив, що з 15.10.05 р.  договір оренди квасної бочки укладено з СП "Баранівський хлібозавод", оскільки останній вважає себе власником об"єкту оренди та відповідно являється орендодавцем (а.с.8).

В засіданні апеляційного суду представник позивача пояснив, що бочка для квасу, передача в оренду якої стала  предметом договорів оренди, була придбана позивачем на біржових торгах 30.03.04 р., на яких ПП "Емануїл" придбало цілісні майнові комплекси СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" та Ружинського хлібозаводу, що підтверджується копіями біржових угод та актами приймання-передачі цих майнових комплексів (а.с.33-41). Будучи власником майна, позивач передав бочку для квасу в оренду відповідачу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.05, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.05 (а.с.21-24), у справі №16/10"Д" задоволено позов СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" та визнано недійсними біржові торги від 30.03.04 р.

Посилаючись на зазначені судові акти, відповідач 15.10.05 р. уклав з ТОВ "Баранівський хлібозавод" договір здачі в оренду основних засобів - квасної бочки (а.с.44-46), яка була передана ПП "Емануїл" Полянківській сільській раді згідно з укладеним між ними договором оренди.

Позивач вважає, що оскільки у період  з 01.06.05р. по 15.10.05р.  відповідач фактично користувався квасною бочкою і не сплатив орендну плату, обґрунтованою є  вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі.

За уточненим розрахунком позивача борг склав  700,00 грн. ( а. спр.61 ).

Судова колегія вимоги позивача у вищевказаній частині визнає обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено частиною першою ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник відповідача не заперечує факт користування бочкою для квасу. Фактичне користування орендованим майном, отриманим від позивача, підтверджується також сплатою відповідачем орендної плати в сумі 200,00грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 700,00 грн. боргу по орендній платі.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що наявність рішення ( про яке йшлося вище) господарського суду Житомирської області від 18.04.05 р. у справі №16/10"Д", залишеного без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.05 (а.с.21-24),   згідно з яким застосовано двохсторонню реституцію та сторони повернуто у стан, що існував до укладення біржової угоди від 30.03.2004 р. ( тобто повернення квасної бочки СП "Баранівський хлібозавод" ), не звільняє відповідача від зобов"язань по договору оренди,  адже заборгованість стягнуто за період до  15.10.05 р., тобто до укладення відповідачем з ТОВ "Баранівський хлібозавод" договору здачі в оренду основних засобів - квасної бочки. До укладення зазначеного договору діяв договір від 01 червня 2005 року, укладений між позивачем та відповідачем.

Безпідставними є посилання прокурора на те, що суд першої інстанції не врахував вищезазначені судові акти у справі №16/10"Д", адже на момент укладення сторонами договору ( 01.06.2005 р.) позивач мав право розпоряджатись цим майном.

Крім того, укладений між сторонами договір оренди від 01.06.2005 р. не визнано недійсним у встановленому законом порядку; в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне.

Як вбачається з матеріалів справи, крім суми основного боргу, позивач просив також стягнути  49,00грн. інфляційних та 23,63грн. -3% річних.

Перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок, судова колегія вважає його вірним.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ПП "Емануїл" і в цій частині та вірно вирішив питання розподілу судових витрат.  

З огляду на зазначене слід вказати, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційного подання не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційне подання прокурора Баранівського району - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 30 листопада              2006 року у справі №6/2245 залишити без змін, а апеляційне подання Прокурора Баранівського району - без задоволення.

2. Матеріали справи №6/2245 повернути до господарського суду  Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Шкляр Л.Т.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук.6 прим. :

------------------------

1 - до справи2,3 - сторонам

4,5 - прокурорам

6 - в наряд