Постанова

від 04.04.2007 по справі 13/451-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/451-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" квітня 2007 р.                                                           Справа № 13/451-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Мельник О.В., довіреність №9 від 26.03.2007 року,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор",

м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "05" грудня 2006 р.  у справі № 13/451-06 (суддя Залімський І.Г.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", м. Вінниця

про стягнення 6637,66 грн.  

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.12.2006р. у справі №13/451-06 позов ТОВ "Сільверстоун" до ТОВ "Дастор" про стягнення 6637,66 грн. задоволено частково.

Стягнуто на користь позивача 5498,58 грн. боргу, 439 грн. втрат від інфляції, 523,24 грн. пені, 99,28 грн. витрат по сплаті державного мита, 114,86 грн. судових витрат на інфляційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в частині стягнення 164,96 грн.3% відсотків річних  та 11,88 грн. втрат від інфляції відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Дастор"1500 грн. штрафу на користь Державного бюджету України.

Вважаючи, що вказане рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний судовий акт скасувати з наведених у скарзі підстав.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на залишення господарським судом   поза увагою того факту, що строк виконання зобов'язання за договором №0129 від 08.12.2003р. не настав, оскільки пункт 3.5 договору від  08.12.2003р. передбачає  оплату за отриманий товар при умові  його фактичної  реалізації в межах 10 банківських днів після надання звітності реальної реалізації  товару, звітність надається покупцем протягом  семи календарних днів. Доказів реалізації відповідачем товару позивач суду не надав. Зазначає, що позов ґрунтується на акті звірки взаєморозрахунків, згідно якого борг ТОВ "Дастор" становить 5498,58 грн., тоді як акт звірки є лише документом інформативного характеру по якому бухгалтерія підприємства звіряє облік господарських операцій. На думку скаржника позивач помилково вважає, що відповідач не скористався своїм правом повернути отриманий товар протягом 30 календарних днів або 2/3 терміну придатності з моменту його отримання, оскільки відповідач не позбавлений права повернути отриманий товар і на поточний момент. Крім того, відповідно до ст.ст.12,13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідач вважає, що задоволена судом вимога про стягнення пені, інфляційних та 3% річних є безпідставною з огляду на те, що пунктом 8.2 договору передбачається стягнення пені лише у разі прострочення терміну оплати.

Суд прийняв рішення без достатніх доказів порушення відповідачем прав позивача. Також суд  безпідставно застосував  до ТОВ "Дастор" штраф за невиконання вимог ухвали від 07.11.2006р., якою витребовувались докази реалізації товару, не дослідивши, що відповідач не міг виконати поставлені вимоги у зв'язку з тим, що товар не був реалізований.

Представник позивача  заперечив проти доводів та вимог, викладених в апеляційній скарзі. Рішення господарського суду Вінницької області вважає законним та обґрунтованим. Просить оскаржений судовий акт суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу Житомирського апеляційного господарського суду від нього надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання та необхідністю надання додаткових доказів по справі.

В силу приписів ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими  доказами. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.   Колегія суддів відхиляє клопотання представника відповідача  з огляду на те, що останній не був позбавлений можливості подати  додаткові докази до суду першої інстанції.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, а також положення  ст. 101 ГПК України про межі розгляду справи в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Дастор" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

08.12.2003 р.  ТОВ "Сільверстоун" (Постачальник) та ТОВ "Дастор" (Покупець) уклали договір постачання №0129, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар відповідно до умов договору і прийнятих сторонами змін і доповнень до нього.

Договір діє до закінчення календарного року. У випадку, якщо сторони за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання його розірвати, останній вважається продовженим на один рік (п.12.1 договору).

Пункт 3.5 договору  передбачає  оплату за отриманий товар при умові  його фактичної реалізації в межах 10 банківських днів після надання звітності реальної реалізації товару, звітність надається покупцем протягом  семи календарних днів.

На виконання умов договору №0129, позивач, згідно накладних від 15.12.2004р. №008052, від 09.11.2004р. №007716, від 15.12.2004р. №008051, від 09.11.2004р. №007717, від 09.11.2004р. №003629 передав, а відповідач отримав товар на суму 5675,69 грн.(а.с.14-18).

По накладній КМЕ №0131 від 21.06.2005р. відповідач повернув позивачу товар на суму 357,42 грн.

В результаті проведення звірки розрахунків, сторони підписали та належно засвідчили акт звірки від 01.10.2005р.(а.с.13). Залишок боргу за отриманий товар склав 5498,58 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами розрахуватися за отриманий товар.

05.07.2006р. ТОВ "Дастор", відповідаючи на чергову претензію позивача, зазначило, що у нього не виникло зобов'язання оплатити отриманий товар, оскільки останній не реалізований(а.с.25).

Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього повну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України поставка розглядається як різновид купівлі-продажу.

Доказів повного розрахунку за отриманий товар відповідач до суду не подав, що свідчить про невиконання останнім умов договору №0129 від 08.12.2003р.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач не подав доказів реалізації товару спростовуються п.3.5 договору поставки, за яким  саме відповідач зобов'язався  звітувати про реалізацію товару в межах кожних десяти банківських днів, але як свідчать матеріали справи обов'язку свого за договором не виконав.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно розцінив  ухилення відповідача від вчинення дій , покладених на нього ухвалою від 07.11.2006р. як свідоме ігнорування вимог суду та застосував до відповідача штраф на підставі п.5 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За нормою ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд Вінницької області на підставі належним чином зібраних доказів, повно встановив всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору та правомірно частково задовольнив заявлені позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть слугувати підставою для скасування судового акту.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ТОВ "Дастор" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 05.12.2006р. - без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 05 грудня 2006 року у справі №13/451-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", м. Вінниця - без задоволення.

 2. Справу №13/451-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук.4 прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4-в наряд