Постанова

від 19.04.2007 по справі ас-13/502-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-13/502-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Адміністративна справа                                                Головуючий  по 1-й інстанції

        № АС 13/502-06                                                                         Суддя –Лиховид Б.І.

                                                                                                             Доповідач по 2-й інстанції  

                                                                                                                 Суддя –Карбань І.С.

        16  квітня 2007 р.                                                                            м. Харків             

         Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:           головуючого судді  Карбань І.С., судді Бабакової Л.М., судді  Шутенко І.А.

при секретарі – Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

прокурора - Мірошніченко М.Л.,

позивача –  Дениченко Л.М. за довіреністю № 3008/9/10 від 30.03.07р., Бібка В.А. за довіреністю №525 від 20.01.07р., Бистрова І.М. за довіреність № 3007/9/10 від 30.03.07р., Волинцева І.В. за довіреністю № 86 від 09.01.07р.,   

відповідача – Шульга Е.О., Тарасенко О.Б.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 463С2)  Конотопської МДПІ на  постанову господарського суду Сумської області від  28.11.2006р.  по справі  № АС 13/502-06

за позовом   Контопської міжрайонної податкової інспекції, м. Конотоп, Сумська область

до Відкритого акціонерного товариства «Буринський завод сухого молока», м. Буринь,

за участю прокурора,  

про визнання недійсним господарського зобов'язання, -  

встановила:

Контопська МДПІ подала позов, в якому просила  визнати недійсним договір № 2 від 07.04.2005 р. на загальну суму 2386500 грн. та договір № 23 КП від 07.04.2005 р. на загальну суму 2386500 грн., як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а також такі, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та стягнути все одержане за даною операцією з відповідача в доход держави відповідно до ст. 208 ГК України.

В ході розгляду справи позивач подав  уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив визнати недійсним договір № 2 від 07.04.2005 р. на загальну суму 2386500 грн. та договір № 23КП від 07.04.2005 р. на загальну суму 2386500 грн., визнати недійсними господарські зобов'язання, які виникли на підставі договору № 2 від 07.04.2006 р. на загальну суму 2386500 грн. та договору № 23КП від 07.04.2006 р. на загальну суму 2386500 грн., як такі, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та стягнути все одержане за даною операцією з відповідача в доход держави відповідно до ст.208 ГК України.

Прокуратура Сумської області звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про вступ у дану справу на стороні Конотопської МДПІ, з метою представництва державних інтересів в суді.

Постановою господарського суду Сумської області (колегія суддів у складі: головуючого судді Лиховид Б.І., суддів Соп'яненко О.Ю., Коваленко О.В.)від 28.11.2006р. по справі № АС 13/502-06 в позові відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт вказував, ВАТ «Буринський завод сухого молока»уклало дві угоди № 2 та № 23-КП від 07.04.2006 р. з ТОВ «Віком»на виконання яких, спочатку відповідач реалізував ТОВ «Віком»молочну продукцію на суму 2863800 грн., а потім ТОВ «Віком»реалізувало відповідачу цю ж саму продукцію, на цю ж суму 2863800 грн., відповідачу. Розрахунки за цими угодами проводились в зворотному напрямку, а саме, ВАТ «Буринський завод сухого молока», як продавець, надавав кошти в сумі 2863800 грн. в рахунок оплати молочної продукції по договору № 2 від 07.04.2005 р.   ТОВ «Віком», а потім ТОВ «Віком», як продавець по договору № 23КП від 07.04.2006 р. надав  кошти  ВАТ  «Буринський  завод  сухого  молока» в  сумі  2863800  грн.  Це підтверджується інформацією банка АППБ «Аваль»про обсяг та обіг коштів по рахунках, згідно якого, станом на 16.05.2005 р. у ТОВ «Віком»вхідний залишок на рахунку в сумі 2349,62 грн., а тому ТОВ «Віком»не могло здійснити оплату продукції по договору № 2 від 7.04.2005 р. Даний факт судом першої інстанції в своєму рішенні взагалі не досліджувався, що говорить про поверховий розгляд даної справи.

Заступник прокурора подав заяву в якій вважає постанову господарського суду Сумської області від 28.11.2006р. по справі № АС 13/502-06 незаконною, у зв'язку з чим просив  задовольнити вимоги апелянта та скасувати постанову господарського суду. Заступник прокурора вказував, що згідно договорів поставки № 2 та № 23КП від 7.04.06 відповідачі придбали, а потім поставили одне одному один і той же товар на загальну суму 2863800 грн.  Заступник прокурора стверджував, що судом першої інстанції не було  враховано, що розрахунки за спірними договорами проводились в зворотному напрямку, а саме ВАТ «Буринсьжнй завод сухого молока», як продавець надав кошти в сумі 2863800 грн. в рахунок оплати молочної продукції по договору № 2 від 07.04.05р. ТОВ «Віком», а потім ТОВ «Віком», як продавець по договору № 23 КП від 07.04.06р. надав кошти ВАТ «Буринський завод сухого молока»в сумі 2863800 грн. Це підтверджується інформацією банка АППБ «Аваль»про обсяг та обіг коштів на рахунках, що мається у справі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову господарського суду Сумської області від 28.11.2006р. по даній справі законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, у зв'язку з чим просив постанову  господарського суду  залишити без змін, а скаргу без задоволення. Відповідач вказував, що договори № 2 від 07.04.2005 р. та № 23 КП від 07.04.2005 р. було укладено з додержанням вимог ст. 712 ЦК України, ст.ст. 179 - 181, 184 ГК України. Господарські зобов'язання, які виникли в результаті укладення даних договорів було виконано сторонами належним чином з урахуванням вимог ст. ст. 173, 175 ГК України та ст.ст. 509, 526, 527, 530, 532 ЦК України. При укладанні вищезазначених договорів у сторін не було мети, яка б суперечила інтересам держави та суспільства, оскільки у відповідності з абз. 1, п.1.31. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продажем товарів - визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. При виконанні господарських зобов'язань по договору № 2 від 07.04.2005 р. та договору № 23 КП від 07.04.2005 р. передача прав власності на товар булі виконана сторонами належним чином.

Також відповідач вказував, що законність укладених договорів та правомірність виконання господарських зобов'язань, які виникли внаслідок укладання даних угод, підтверджена численними актами перевірок, а також рішеннями контролюючих та правоохоронних органів, які в повному обсязі вказані у запереченні на позовну заяву і копії яких знаходяться у матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного, відповідач зазначав, що не має жодних підстав для визнання недійсними договору № 02 від 04.07.2005 року та договору № 23 КП від 07.04.2005 року, а також визнання недійсними господарських зобов'язань, які виникли на підставі даних договорів.

В судовому засідання 02.04.2007р. було оголошено перерву до  16.04.2007р. об 14-30 год.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що 07.04.2005р між ВАТ «Буринський завод сухого молока» та ТОВ «Віком»було укладено два договори поставки № 2 та №23-КП.

За договором поставки молочної продукції № 2 від 07.04.2005р. ВАТ «Буринський завод сухого молока» зобов'язувався виготовити та поставити, а ТОВ «Віком»  прийняти і оплатити саму молочну продукцію, про згідно специфікаціям №№ 1, 2,3,3,4,5,6,7 до договору № 2 від 07.04.2005 р. на загальну суму 2863800 грн.

За договором поставки № 23 КП від 07.04.2005р. ТОВ «Віком»зобов'язувався  поставити, а  ТОВ «Віком»прийняти і оплатити ту ж саму продукцію, про що свідчать специфікації №№ 1, 2,3,3,4,5,6,7 до договору № 23 КП від 07.04.2005 р., на загальну суму 2863800 грн.

31.03.2005 р. між ВАТ «Буринський завод сухого молока»та ТОВ «Віком»було укладено договір зберігання №24-У, відповідно до п. 1. якого та додаткових угод до нього № 1 від 11.04.2005 р., № 2 від 18.04.2005 р., № 3 від 18.04.2005 р., № 4 від 19.04. 2005 р., № 5 від 22.04.2005 р., ТОВ «Віком»передавало, а ВАТ «Буринський завод сухого молока»приймало на зберігання продукцію за спірними договорами. Відповідно до п. 4.1 договору зберігання №24-У від 31.03.2005р винагорода виплачується в залежності від кількості ТМЦ, які знаходяться на зберігання і складає 1 грн. ( з ПДВ) за зберігання 1 тони ТМЦ на добу. Згідно акту здачі-приймання (робіт) послуг № БУР-000049 від 04.05.05р. у бухгалтерському обліку підприємства проведені послуги по збереженню продукції для ТОВ «Віком»в сумі 300,00 грн., у тому числі ПДВ - 50,0 грн.. Оплата даних послуг проведена ТОВ «Віком»готівкою згідно приходного касового ордеру № 2404 від 11.05.05р. на суму 300,00 грн.. Відповідно до податкової накладної № 335 від 04.05.05р. сума ПДВ - 50,0 грн. була віднесена до книги обліку продажу товарів та включена до декларації за травень місяць 2005р.

 Виконуючи свої господарські зобов'язання за договором поставки молочної продукції № 2 від 07.04.05р. ВАТ «Буринський завод сухого молока»реалізовував ТОВ «Віком»продукцію власного виробництва на загальну суму 2863800,00 грн., ПДВ в сумі 477300,00 грн. було віднесено до податкової декларації за квітень 2005 р., а саме  по накладним:

- № 000978 від 06.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 230600 грн. і видано податкову накладну № 205 від 06.04.2005 р., ПДВ в сумі 38433,33 грн.;

- № 000979 від 11.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 250000 грн. і видано податкову накладну № 206 від 11.04.2005 р., ПДВ в сумі 41666,67 грн.;

- № 000982 від 18.04.05р. - 20000 кг масло солодковершкове на суму 220000 грн. і видано податкову накладну № 209 від 18.04.2005 р., ПДВ в сумі 36666,67грн.;

- № 000984 від 18.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 270400,00 грн. і видано податкову накладну № 210 від 18.04.2005 р., ПДВ в сумі 45066,67 грн;

- № 000987 від 19.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 270400,00 грн. і видано податкову накладну № 211 від 19.04.2005 р., ПДВ в сумі 45066,67 грн.;

- № 000988 від 22.04.05р. - 60000 кг молока сухого знежиреного на суму 211200,00 грн. і видано податкову накладну № 212 від 22.04.2005 р., ПДВ в сумі 135200,00 грн.;  

- № 000989 від 28.04.05р. - 40000 кг молока сухого знежиреного на суму 540800,00 грн. і видано податкову накладну № 213 від 28.04.2005 р., ПДВ в сумі 90133,33 грн.;

- № 000990 від 29.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 270400,00 грн. і видано податкову накладну № 214 від 29.04.2005 р., ПДВ в сумі 45066,67 грн.

Згідно даних Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) ВАТ «Буринський завод сухого молока»зареєстрував вищевказані податкові накладні відповідно  під №№ 21, 25, 46, 47, 52, 66, 93, 99.

Доказів вивезення за межі території ВАТ «Буринський завод сухого молока»спірної продукції відповідачем не надано.

Виконуючи свої господарські зобов'язання за договором поставки № 23 КП від 07.04.2005р. ТОВ «Віком»реалізовувало ВАТ «Буринський завод сухого молока»ту ж саму продукції, виробництва ВАТ «Буринський завод сухого молока», яку отримував від ВАТ «Буринський завод сухого молока»за договором № 2 від 07.04.2005 р., на загальну суму 2863800,00 грн., ПДВ в сумі 477300,00 грн. було віднесено до податкової декларації за квітень 2005 р., а саме  по накладним:

- № ВІ-000002 від 07.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 230600,00 грн. і видано податкову накладну № 2 від 07.04.2005 р., ПДВ в сумі 38433,33 грн.;

- № ВІ-000003 від 13.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 250000,00 грн. і видано податкову накладну № 3 від 13.04.2005 р., ПДВ в сумі 41666,67 грн.;

- № ВІ-000004 від 19.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 270400,00 грн. і видано податкову накладну № 4 від 19.04.2005 р., ПДВ в сумі 45066,67 грн;

- № ВІ-000005 від 21.04.05р. - 20000 кг масло солодковершкове на суму 220000,00 грн. і видано податкову накладну № 5 від 21.04.2005 р., ПДВ в сумі 36666,67 грн.;

- № ВІ-000006 від 21.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 270400,00 грн. і видано податкову накладну № 6 від 21.04.2005 р., ПДВ в сумі 45066,67 грн.;

- № ВІ-000007 від 25.04.05р. - 60000 кг молока сухого знежиреного на суму 211200,00 грн. і видано податкову накладну № 6 від 22.04.2005 р., ПДВ в сумі 135200,00 грн.;  

- № ВІ-000008 від 28.04.05р. -  40000 кг молока сухого знежиреного на суму 540800,00 грн. і видано податкову накладну № 8 від 28.04.2005 р., ПДВ в сумі 90133,33грн.;

- № ВІ-000009 від 29.04.05р. - 20000 кг молока сухого знежиреного на суму 270400,00 грн. і видано податкову накладну № 9 від 29.04.2005 р., ПДВ в сумі 45066,67 грн.

Згідно даних Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) ВАТ «Буринський завод сухого молока»зареєстрував вищевказані податкові накладні відповідно під № 44 від 04.04.05р. на суму 192166,67 грн. ПДВ -38433,33грн.; № 76 від 13.04.05р. на суму 208333,33 грн. ПДВ - 41666,67 грн.; № 89 від 19.04.05р. на суму 225333,33 грн. ПДВ - 45066,67 грн.; № 103 від 21.04.05р. на суму 183333,33 грн. ПДВ - 36666,67 грн.; №104 від 21.04.05р. на суму 225333,33 грн. ПДВ - 45066,67 грн.; № 111 від 25.04.05р. на суму 676000,00 грн. ПДВ - 135200,00 грн.; № 135 від 28.04.05р. на суму 450666,67 грн. ПДВ - 90133,33 грн.; № 144 від 29.04.05р. на суму 225333,33 грн. ПДВ - 45066,67 грн.

Аналіз вищенаведений документів свідчить, що договір поставки № 23 КП за своєю суттю анулював дію договору поставки молочної продукції № 2, у зв'язку з чим були відсутні підстави для їх виконання у подальшому. Молочна продукція, яка  передавалася ВАТ «Буринський завод сухого молока»на адресу ТОВ «Віком»в той жде день або наступного дня поверталася назад від ТОВ «Віком»на адресу ВАТ «Буринський завод сухого молока» в тій же кількості по тій же ціні і на тож саму суму.

Відповідно до інформації банку АППБ «Аваль»про обсяг та обіг коштів по рахункам ТОВ «Віком»,  станом на 16.05.2005 р. у ТОВ «Віком»вхідний залишок на рахунку становив в сумі 2349,62 грн., а тому ТОВ «Віком»не могло здійснити оплату продукції по договору № 2 від 07.04.2005 р.

З пояснень представників відповідача слідує, що оскільки ТОВ «Віком»були відсутні кошти для оплати продукції за договором поставки молочної продукції № 2 від 07.04.2005 р., тому   ВАТ «Буринський завод сухого молока»спочатку  надавав ТОВ «Віком»кошти в сумі 2863800 грн. в рахунок оплати молочної продукції  платіжними дорученнями:  № 290 від 16.05.2005р. в сумі 400000,00 грн., № 292 від 18.05.2005 р. в сумі 400000,00 грн., № 293 від 19.05.2005 р. в сумі 400000,00 грн., № 315 від 27.05.2005 р. в сумі 570000,00 грн., № 973 від 07.06.2005 р. в сумі 293800,00 грн., № 970 від 07.06.2005 р. в сумі 800000,00 грн.  А потім, отримавши зазначені кошти ТОВ «Віком»в це й же день повернув їх ВАТ «Буринський завод сухого молока»начебто в оплату продукції, отриманої по вищенаведеним накладним за договором № 2 від 07.04.2005 р., що підтверджується виписками банку: № БУР-000173 від 16.05.2005 р. в сумі  400000,00 грн., № БУР-000177 від 18.05.2005 р. в сумі  400000,00 грн., № БУР-000188 від 19.05.2005 р. в сумі  400000,00 грн., № БУР-000194 від 27.05.2005 р. в сумі  570000,00 грн., № БУР-000205 від 07.06.2005 р. в сумі 1093800000,00 грн.,  всього на суму 2863800 грн.

Вищенаведене свідчить, що при проведенні вказаних операцій на виконання своїх господарських зобов'язань за спірними договорами між ВАТ «Буринський завод сухого молока»та ТОВ «Віком», сторони за договорами не мали на меті отримання прибутку, чи будь-яких інших господарських наслідків, спірна продукція та кошти залишилися у власності ВАТ «Буринський завод сухого молока»і фактично ніяких змін не відбувалося.

Вищевказані обставини були також встановлені позивачем при проведенні позапланової виїзної перевірки і відображені в акті від 01.06.2006 р. за № 16/23-1/00447037 «Про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ «Буринський завод сухого молока»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2005 р.». Згідно вказаного акту позивачем встановлено, що ВАТ «Буринський завод сухого молока», як переробне підприємство, згідно п. 11.21 ст. 11  Закону України від 18.02.1999 р. № 442-ХТУ "Про внесення   змін до ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", не включало до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом операції з продажу молока, м'яса, молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених з молока та м'яса в живій вазі, проданих на переробку сільськогосподарськими товаровиробниками. Операції з продажу будь-яких товарів (робіт, послуг), в тому числі і операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами із сировини, придбаної не у сільськогосподарських товаровиробників, з сировини, закупленої не в живій вазі, з імпортованої сировини, з переробки сировини на давальницьких умовах відображається в податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Суми ПДВ, які відповідно до цього пункту не сплачуються до бюджету, використовуються для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними на переробку молоко, і у разі нецільового використання стягуються до державного бюджету в безспірному порядку. Для зазначених коштів встановлюється цільовий порядок використання (на виплату дотацій), ці кошти перераховуються на спеціальні рахунки, що відкриваються установами банків (лист НБУ від 20.05.99 р. № 25-111/1109-4510, п. 5 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 805), встановлено необхідність контролю за правильністю обчислення вказаних коштів та їх перерахування за платіжними дорученнями на окремі рахунки, а тому операції, за якими переробні підприємства суми податку на додану вартість до бюджету не сплачують, мають відображати в окремій податковій декларації.

Згідно Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 805 на ВАТ "Буринський завод сухого молока" складалася окрема звітність, вівся окремо податковий та бухгалтерський облік по видах операцій.

Відповідно до розрахунку питомої ваги продукції, виробленої із недотаційної сировини,  загальна сума податкових зобов'язань з ПДВ за квітень місяць 2005р. розподілена по деклараціях у співвідношенні 47,13% (переробна декларація) і 52,87% (загальна по розрахунках з бюджетом).

Під час перевірки позивачем було встановлено, що податкові зобов'язання по ПДВ з реалізованих товарів до ТОВ «Віком»в сумі 477300,0 грн. ВАТ «Буринський завод сухого молока»були розподілені наступним чином - на 224951,49 грн. (переробна декларація квітень 2005р.) і 252348,51 грн. (загальна по розрахунках з бюджетом квітень 2005р.). Тоді як податковий кредит з ПДВ по отриманих товарах від ТОВ «Віком»в сумі 477300,0 грн. повністю віднесено до загальної декларації по розрахунках з бюджетом в квітні 2005р.. Всього по даних декларації заявлено бюджетне відшкодування в сумі 594535,00 грн.. Станом на момент складання даної довідки сума 594535,00 грн. підприємству відшкодована. До ТОВ «Віком" (код 23818468) Конотопською МДПІ було направлено запит №6746/7/23-614, отримано відповідь підприємства у вигляді інформаційної довідки, яка підписана директором ТОВ «Віком». Згідно інформаційної довідки, податкові накладні на реалізацію продукції ВАТ «Буринський завод сухого молока»включені до книги продажу товарів (робіт, послуг), та до обсягів продажу по р. 5 та р.9 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2005р.. Аналізом декларації з ПДВ ТОВ «Віком» за квітень 2005р. встановлено, що податкові зобов'язання складають 477300,0 грн. і податковий кредит складає 477300,00 грн.    

Згідно з повідомлення Конотопської міської ради від 10.07.2006р. за № 1-09 відповідно до ст. 36 Закону України від 15.05.03р. № 755-ІV було проведено державну реєстрацію довідки ЄДРПОУ (в справі) державна реєстрація ТОВ «Віком»припинена в результаті ліквідації 22.11.2005р. Відповідно до ст.40 вказаного закону державним реєстратором виконавчого комітету 23.11.05р. було надано Конотопській МДПІ повідомлення про це із зазначенням номеру та дати внесення відповідного запису до ЄДРПОУ і відомості реєстраційної картки  на  проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Віком».

Позивач в обґрунтування позовних вимог, стверджував, що спірні договори не відповідають вимогам чинного законодавства і вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на те, що продукція відповідачами не відвантажувалась і не отримувалась, а були направлені на отримання з державного бюджету відшкодування ПДВ в сумі 224951,49 грн. Таким чином, у ВАТ «Буринський завод сухого молока»при наявності податкового кредиту та фактичній відсутності податкових зобов'язань (по декларації переробних підприємств) виникає від'ємне значення сум чистих зобов'язань. Дана схема призводить до необхідності незаконного відшкодування платнику з Бюджету сум ПДВ. Відшкодовуючи дану суму ПДВ порушуються інтереси держави, адже фактично до бюджету ПДВ не сплачувалося.

Також  позивач зазначав, що на підставі проведених операцій, відповідач по договору № 2 від 07.04.2005р., відобразив у складі податкового зобов'язання у декларації переробного підприємства за квітень 2005 року 47,13% від проданого товару, а 52,8% задекларував податкових зобов'язань по загальній декларації за квітень 2005 р. При купівлі того ж самого товару у ТОВ «Віком»відповідач отримав право на віднесення всієї суми зобов'язань по податку на додану вартість до загальної декларації з ПДВ. Таким чином, відповідач, провівши дану схему купівлі-продажу, мав намір отримати незаконне відшкодування з бюджету сум ПДВ у розмірі 477300 грн.

Відповідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи, що позивачем належним чином доведено, що господарські зобов'язання за спірними договорами були укладені лише з митою отримання бюджетного відшкодування, тому такі договори суперечать суперечить інтересам держави і суспільства.

Статтею 208 ГК України, визначено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного.   Враховуючи, що за спірними договорами сторони фактично нічого не отримали, то відсутні підстави для застосування вимог ст. 208 ГК України, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем  було доведено умисел відповідача на укладання оскаржуваних договорів з  метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Сумської області від 28.11.2006р. по справі № АС 13/502-06 прийнята з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 208 ЦК України, ст.ст. 195, 196,  п.3 ст. 198, п. 1, п. 4 ст. 202, ст.ст. 207, 209, 211, 212 КАС України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 28.11.2006р. по  справі № АС 13/502-06  скасувати в частині відмови в позові про визнання недійсними договору поставки молочної продукції № 2 від 07.04.2005 р. на загальну суму 2386500 грн. та договору поставки № 23 КП від 07.04.2005 р. та господарських зобов'язань за ними, які були укладені між Відкритим акціонерним товариством «Буринський завод сухого молока»та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Віком»на загальну суму 2386500 грн. та прийняти нову.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поставки молочної продукції № 2 від 07.04.2005 р. на загальну суму 2386500 грн. та договір поставки № 23 КП від 07.04.2005 р. та господарських зобов'язань за ними, які були укладені між Відкритим акціонерним товариством «Буринський завод сухого молока»та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Віком»на загальну суму 2386500 грн.

В іншій частині постанову господарського суду Сумської області від 28.11.2006р. по  справі № АС 13/502-06  залишити без змін.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову  подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду  першої інстанції.

 Головуючий суддя                                                       Карбань І.С.                  

                        Суддя                                                       Бабакова Л.М.                            

                                  Суддя                                                       Шутенко І.А.