Рішення

від 14.04.2016 по справі 904/904/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.16 Справа № 904/904/16 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СканТек", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", м. Дніпропетровськ

про стягнення 18 738,07 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 56/1 від 13 листопада 2015 року, представник

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СканТек" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" заборгованість у розмірі 18 738,07 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 17 418,96 грн.;

- 3 % річних у розмірі 459,00 грн.;

- пеня у розмірі 302,29 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 559,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № UL-358/14 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів автомобільним транспортом від 14 липня 2014 року в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 17.07.2015 по 25.01.2016 у сумі 459,00 грн. та інфляційні збитки за липень-грудень 2015 року.

На підставі пункту 5.6 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 302,29 грн. за загальний період прострочки.

До позовної заяви додана заява про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти на усіх рахунках відповідача та на все майно відповідача в межах суми позову.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що ціна позову досить велика, відповідач злісно проігнорував досудове врегулювання спору, надає неправдиву інформацію для відкладення оплати за отримані послуги, простррочка оплати суми боргу 177 867,00грн. тривала більше півроку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає вимоги недоведеними, а строк оплати послуг експедитора по організації перевезень таким, що не настав. Також відповідач заперечує проти задоволення вимоги про стягнення пені та втрат від інфляції, оскільки позивачем при проведенні розрахунку не враховані суми часткової оплати на 3 815,00грн. та 8 997,04грн. та не застосовано рекомендації Верховного суду України від 03.04.1997 №62-97р відносно порядку застосування індексів інфляції.

Заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідач вважає безпідставною, оскільки заява не відображає реального інтересу сторін.

22 березня 2016 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду мотивоване тим, що позивач повторно не з'явився у судове засідання та не надав витребувані господарським судом документи.

Позивач у судове засідання призначене для розгляду справи 14.04.2016 не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи був відкладений з 02.03.2016 на 22.03.2016, з 22.03.2016 на 14.04.2016.

У судовому засіданні 14.04.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Скантек" (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (клієнт) був укладений договір №UL-358/14, відповідно до умов якого (п.1.2.) експедитор зобов'язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування вантажів клієнта, номенклатура, об'єми і маршрут яких зазначаються в додатках до договору і є його невід'ємною частиною, а клієнт на підставі підтверджуючих документів відшкодовує експедитору витрати, пов'язані з розрахунками з третіми особами (перевізниками, декларантами, держорганами тощо), а також сплачує експедитору плату за надані послуги. Крім того, клієнт зобов'язаний надати експедитору інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх зобов'язань за цим договором.

Договір укладений у відповідності з Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (п.1.4. договору).

Відповідно до п.2.4. договору на організацію кожного окремого перевезення клієнт надає експедитору заявку.

В заявці зазначається наступна інформація: маршрут, строки поставки і умови перевезення; тип транспортного засобу; детальна адреса місяця завантаження; дата і час подачі автомобілів під завантаження; особа, відповідальна за завантаження, її телефон; найменування, характеристика вантажу, вага вантажу; умови роботи з митницею місця проходження через митні пункти, адреси і код ПТО, СВХ; вартість вантажу у тих випадках, якщо вона перевищує 30 000 доларів США; адреса місця розвантаження і особа, відповідальна за розвантаження (п.2.5. договору).

Відповідно до Заявки №15-0555 від 19.05.2015 (а.с.23 том 1) сторони домовились, що експедитор бере на себе зобов'язання у межах даного договору здійснити автомобільне перевезення вантажу, а саме: доставити автомобільним транспортом (тягач, тентований напівпричеп) довірений йому клієнтом вантаж (безшовні стальні труби у кількості 20+/-0,5тон (1А/м), до 12 метрів). Дата завантаження - 27.05.2015 по маршруту м. Новомосковськ (Україна) - Блоне (Польща) машиною державний номер НОМЕР_1/АА7586ХО. Як зазначено в заявці, строк доставки вантажу - 7 днів.

Факт надання послуг експедитором підтверджується актом виконаних робіт, який складається і підписується повноваженими представниками сторін (п.1.5. договору).

На виконання умов договору сторони склали і підписали акт здачі-прийняття №213 від 11.06.2015 на суму 30 299,00грн (а.с.16, том 1).

Платежі за виконані послуги, відшкодування експедитору понесених витрат згідно умов цього договору проводиться шляхом банківського переказу на рахунок експедитора. Вартість послуг зазначається в додатках до цього договору. Оплата проводиться на підставі рахунку, підписаного акта про виконані роботи, податкової накладної, оригіналу товарно-транспортної накладної або CMR з відміткою про факт отримання вантажу і оригіналу заявки за звітний період (п.п.5.1-5.3 договору).

Відповідно до п.5.5. договору сторони домовились, що строк оплати послуг експедитора по організації перевезень:

- по території України - 10 банківських днів після отримання оригіналу рахунку, акта виконаних робіт, податкової накладної, оригіналу товарно-транспортної накладної і оригіналу заявки за звітний період;

- по території іноземних держав - 45 календарних днів після отримання оригіналу рахунку, акта виконаних робіт, податкової накладної, оригіналу CMR з відміткою про факт отримання вантажу і оригіналу заявки за звітний період.

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної товар було доставлено за адресою, зазначеною в заявці клієнта, 11.06.2015 (а.с.18).

Позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок-фактура на оплату №213 від 11.06.2015 на суму 30 229,00грн.

Відповідач виконав свої зобов'язання по договору на транспортне-експедиторське обслуговування частково, сплатив на підставі виставленого рахунку №213 від 11.06.2015 грошові кошти у сумі 12 810,04грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

№352 від 21.01.2016 на суму 8 997,04грн.,

№6459 від 22.12.2015 на суму 8 000,00грн. (з цієї суми в рахунок погашення заборгованості у сумі 30 229,00грн. позивачем зараховано 3 813,00грн.).

Залишок несплаченої суми становить 17 418,96грн. (30 229,00грн. - 12 812,04грн.).

Невиконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажу і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно п.5.5. договору строк оплати послуг експедитора по організації перевезень по території іноземних держав - 45 календарних днів після отримання оригіналу рахунку, акта виконаних робіт, податкової накладної, оригіналу CMR з відміткою про факт отримання вантажу і оригіналу заявки за звітний період.

Рахунок на оплату вартості наданих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом направлено на адресу відповідача, отримано останнім 15.06.2015 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0315115225252 (рахунку №213) міститься в матеріалах справи).

Таким чином, з урахуванням встановлених вище обставин, строк виконання зобов'язання з оплати наданих транспортних послуг у сумі 17 418,96грн. є таким, що настав 30.07.2015.

Доказів погашення заборгованості у сумі 17 418,96грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 17 418,96грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.6. договору, у випадку прострочення оплати рахунків експедитора, всупереч погодженому строку клієнт виплачує експедитору пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, але не більше 1% від суми заборгованості.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату наданих послуг у сумі 302,29грн. за загальний період з 31.07.2015 по 21.12.2015 з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 5.6. договору (не більше 1% від суми заборгованості).

Розрахунок пені наведено позивачем відповідно до умов договору, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 302,29грн. є правомірною.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача три відсотки річних у сумі 459,00грн.

Вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних підлягає задоволенню частково у сумі 423,96грн. виходячи з наступного розрахунку:

за період з 31.07.2015 до 21.12.2015 на суму 30229,00грн.х3 %365х143дн=355,29грн.;

за період з 22.12.2015 до 20.01.2016 на суму 26 416,00грн. х 3%/365х29дн=62,96грн.,

за період з 21.01.2016 до 25.01.2016 на суму 17 416,96грн. х 3%/366х4дн=5,71грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 559,82грн. за липень-грудень 2015 року.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Таким чином, з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції складають 870,82грн. виходячи з наступного:

- на суму заборгованості 30 229,00грн. х 102,88074509% (індекс інфляції за серпень-грудень 2015 року) = 31 099,82грн. - 30 229,00грн. = 870,82грн.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції у сумі 559,82грн., заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач не надавав (письмові пояснення від 04.04.2016, вих. №04-04/16 не направлені на адресу відповідача).

Оскільки позивачем не додержано правил вчинення процесуальної дії щодо направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд не розглядає вимоги позивача, викладені в поясненнях по справі як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Наведене узгоджується з положеннями п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

За таких обставин, вимога позивача про стягнення втрат від інфляції підлягає задоволенню у сумі 559,82грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 18 705,03грн. (17 418,96грн. - основного боргу, 302,29грн. - пені, 423,96грн. - три відсотки річних, 559,82грн. - інфляційних нарахувань).

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов, зокрема, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зважаючи на невеликий розмір заявлених позовних вимог, відсутність доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття заходів до забезпечення позовних вимог (накладення арешту на грошові кошти та на все майно), суд не вбачає підстав задовольнити заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність (п.п.4.8., 4.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки позивачем виконані частково вимоги ухвали суду від 22.03.2016 - надані докази отримання часткової оплати за спірним договором та письмові пояснення щодо періоду нарахування пені, неявка позивача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи за наявними в ній доказами, суд відхиляє клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач сплачує судовий збір у сумі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00грн. х0,5%=689грн.).

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір лише за розгляд майнової вимоги, судовий збір за розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не сплачений, отже витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з позивача в доход державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 375,57грн. покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1, 22, 33, 34, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського,1а, ЄДРПОУ 3366860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СканТек" (поштова адреса: 03151, м. Київ, а/с 126; юридична адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський,72/25, ЄДРПОУ 31404861) заборгованість у сумі 17 418,96грн., пеню у сумі 302,29грн., три відсотки річних у сумі 423,96грн., втрати від інфляції у сумі 559,82грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 375,57грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СканТек" (поштова адреса: 03151, м. Київ, а/с 126; юридична адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський,72/25, ЄДРПОУ 31404861) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у сумі 689,00грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "СканТек" у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 18.04.2016