АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/917/2016 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника власника майна ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Авіатехпром» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на вилучену під час огляду по вул. Тепловозна, 18 у м. Києві, військову спеціальну техніку у вигляді двох автомобільних аеродромних пересувних агрегатів запуску АПА-5 Д, на базі шасі автомобіля «УРАЛ» (на першому міститься номер установки 003500, номер двигуна НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; на другому міститься номер установки 872110, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ).
Слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, правове обґрунтування підстав для накладення арешту на майно, передбачених ст.ст. 167, 170, 171 КПК України, прийшов до висновку, що незастосування арешту майна, зазначеного у клопотанні слідчого, може призвести до зникнення або втрати вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представник ТОВ «Авіатехпром» подав апеляційну скаргу, в якій просить поносити йому строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилучену під час огляду по вул. Тепловозна, 18 у м. Києві, військову спеціальну техніку у вигляді двох автомобільних аеродромних пересувних агрегатів запуску АПА-5 Д, на базі шасі автомобіля «УРАЛ» (на першому міститься номер установки 003500, номер двигуна НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; на другому міститься номер установки 872110, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ) відмовити.
В обґрунтування пропущених строків апеляційного оскарження зазначає, що копію оскаржуваного рішення отримав лише 09.03.2016 року, що є порушенням ч. 7 ст. 173 КПК України.
Звертає увагу, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена з порушенням норм кримінального та процесуального права, оскільки, співробітники СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не мали дозволу на вилучення майна. Крім того зазначає, що слідчий суддя, за відсутності представника власника майна, неповно та необ`єктивно провів розгляд клопотання слідчого, не надавши стороні захисту можливості спростувати доводу сторони обвинувачення стосовно необхідності накладення арешту.
Згідно матеріалів справи, розгляд клопотання слідчого про арешт майна було проведено без належного повідомлення та за відсутності власника майна, а копію оскаржуваної ухвали отримав лише 09.03.2016 року. Тому, відповідно до вимог ст.115 КПК України, причини пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів визнає поважними та вважає за можливе відновити пропущений строк.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100060000246, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
Органи досудового розслідування вважають встановленим фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100060000246; внесеному до Єдиного реєстру досудових за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
В ході досудового розслідування під час огляду по вул. Тепловозна 18 у м. Києві виявлено та вилучено військову спецтехніку у вигляді двох автомобільних аеродромних пересувних агрегатів запуску АПА-5Д на базі шасі автомобіля марки «Урал». На першому міститься номер установки 003500, номер двигуна НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 . На другому міститься номер установки 872110, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 . Державні номери на вищевказаній військовій спецтехніці, а також документи, що свідчать про її походження не виявлені. Присутній під час огляду представник Збройних сил України повідомив, що вказана спецтехніка використовується армійською авіацією України для забезпечення потреб армії.
15.02.2016 року слідчий СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а саме вилучену під час огляду по вул. Тепловозна, 18 у м. Києві, військову спеціальну техніку у вигляді двох автомобільних аеродромних пересувних агрегатів запуску АПА-5 Д, на базі шасі автомобіля «УРАЛ» (на першому міститься номер установки 003500, номер двигуна НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; на другому міститься номер установки 872110, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року клопотання слідчого було задоволено.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 32015100060000246, про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність про існування достатніх підстав вважати, що майно, яке було вилучено вилучену під час огляду по вул. Тепловозна, 18 у м. Києві, військову спеціальну техніку у вигляді двох автомобільних аеродромних пересувних агрегатів запуску АПА-5 Д, на базі шасі автомобіля «УРАЛ» (на першому міститься номер установки 003500, номер двигуна НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; на другому міститься номер установки 872110, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ), відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметом його вчинення.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Між тим, старший слідчий в клопотанні, ставлячи питання про накладення арешту на майно, вказує, що необхідність арешту майна зумовлюється тим, що зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення кримінального провадження та забезпечення конфіскації майна.
Однак, посилання старшого слідчого на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України не містить під собою правового підґрунтя, оскільки, відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону, а саме ст. 170 КПК України (в редакції, яка набрала чинності 11 грудня 2015 року), взагалі не передбачено відповідності арештованого майна критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, як підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. В свою чергу, слідчий суддя не тільки не звернув увагу на той факт, що клопотання слідчого обґрунтовується посиланням на ст. 170 КПК України в редакції, яка втратила чинність, а й сам при визначенні підстави накладення арешту на майно послався на ту ж норму закону, що втратила чинність. Отже, клопотання слідчого було розглянуте як таке, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України і в даному випадку слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, мав повернути це клопотання прокурору для усунення недоліків.
Крім того, старшим слідчим при внесенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та слідчим суддею при розгляді цього клопотання були допущені і інші порушення вимог КПК України.
Зокрема, згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.
Виходячи з того, що у кримінальному провадженні до теперішнього часу жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, то це свідчить, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України. Враховуючи, що за матеріалами, які додані до клопотання старшого слідчого, відсутні достатні докази вчинення кримінальних правопорушень як за участю ТОВ «Авіатехпром», то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна зазначеного підприємства взагалі спростовується.
Також колегія суддів звертає увагу, що ні старший слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог закону, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на вилучену під час огляду по вул. Тепловозна, 18 у м. Києві, військову спеціальну техніку у вигляді двох автомобільних аеродромних пересувних агрегатів запуску АПА-5 Д, на базі шасі автомобіля «УРАЛ» (на першому міститься номер установки 003500, номер двигуна НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; на другому міститься номер установки 872110, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ), скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на вилучену під час огляду по вул. Тепловозна, 18 у м. Києві, військову спеціальну техніку у вигляді двох автомобільних аеродромних пересувних агрегатів запуску АПА-5 Д, на базі шасі автомобіля «УРАЛ» (на першому міститься номер установки 003500, номер двигуна НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; на другому міститься номер установки 872110, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ), відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
С У Д Д І:
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2016 |
Оприлюднено | 13.03.2023 |
Номер документу | 57225686 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Сокуренко Дмитро Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні