Постанова

від 15.04.2016 по справі 818/241/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2016 р. справа №818/241/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

позивачки - ОСОБА_1

представників відповідача - Антоненко Н.Г., Король М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/241/16

за позовом ОСОБА_1

до територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області

про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, з урахуванням уточнень, до територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області про зобов'язання внести зміни до записів у трудовій книжці та стягнути грошові кошти у вигляді не виплаченої частини заробітної плати з індексацією, середній заробіток за час затримки виконання постанови суду про поновлення на роботі, вихідну допомогу при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем, в порушення вимог трудового законодавства, в її трудовій книжці помилково зазначено в записі №17 "Запис за №16 недійсний. Поновлена на попередній посаді". Тому, просить зобов'язати відповідача внести запис у точній відповідності з п.2 наказу територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області від 27.01.2016р. №1-к, а саме: "Поновлена на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління відповідачем помилково вказано "Звільнена з займаної посади відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015р. по справі № 818/3572/15", хоча необхідно було зазначити "Звільнена з посади завідувача сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області згідно з ч. 3 ст.38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю". На думку позивачки, територіальне управління Держгірпромнагляду України у Сумській області не виплатило їй частину надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи за вересень 2015 року у розмірі 773,96 грн.; частину індексації за вересень 2015 року у розмірі 244,85 грн.; різницю коштів у розмірі 754,8 грн. у зв'язку з підвищенням посадового окладу, стягнених постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. у справі №818/3572/15 за час вимушеного прогулу; різницю коштів у розмірі 204,81 грн. у зв'язку з підвищенням посадового окладу, стягнених постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. у справі №818/3572/15 за затримку розрахунку при звільненні 25.09.2015р.; середню заробітну плату за затримку виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. у справі №818/3572/15 в частині поновлення на посаді за період з 23.11.2015р. до 0.5.02.2016р. у розмірі 8 608,25 грн.; вихідну допомогу при звільненні 05.02.2016р. згідно зі статтею 44 КЗпП України у розмірі 11 857,65 грн.; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік у розмірі 3398,29 грн.; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік у розмірі 3398,29 грн.; матеріальну допомогу для оздоровлення за 2015 рік у розмірі 3398,29 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем її трудових прав просила також стягнути з відповідача на її користь 3000 грн. моральної шкоди.

Територіальне управління Держгірпромнагляду України у Сумській області (далі по тексту - Управління), заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 за №17 та №18 внесені у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. При цьому управління погоджується внести зміни до запису в частині точного формулювання посади. Щодо стягнення недоплаченої за вересень 2015 року частини надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи у розмірі 773,96грн., то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів керівникам територіальних органів, центральних органів виконавчої влади надано право установлювати керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років, у межах затвердженого фонду оплати праці. На підставі вказаної постанови в Управлінні видавався відповідний наказ, згідно якого здійснювалася виплата встановлених надбавок. Проте, з березня 2015 року у територіальному управлінні розпочалася процедура припинення юридичної особи, у зв'язку з реорганізацією, що призвело до суттєвого зменшення фонду оплати праці, тому у вересні 2015 року з метою раціонального використання бюджетних коштів був виданий наказ про встановлення працівникам Управління 5% відповідної надбавки. З даних підстав не підлягає виплаті і частина індексації за вересень 2015 року у розмірі 244,85 грн. Стосовно вимог про стягнення середньої заробітної плати за затримку виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 у справі №818/3572/15 за період з 23.11.2015р. по 05.02.2016р., то на виконання наказу територіального управління від 27.01.2016 року №1-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1. позивачці проведено нарахування середнього заробітку за вказаний період в сумі 12271,35грн., виходячи з середньоденної заробітної плати у розмірі 134,85грн. Однак, кошти не виплачені, у зв'язку з тим, що Управління знаходиться в стадії припинення, у зв'язку з чим 12.01.2016 рахунок загального фонду в органах казначейської служби закритий. Щодо стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 - 2015 роки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів керівникам територіальних органів центральних органів виконавчої влади надано право, а не обов'язок, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, у межах затвердженого фонду оплати праці. Крім того, жодної заяви ОСОБА_1 упродовж 2014 та 2015 років щодо надання такої допомоги до керівника не надходило, а отже вказане питання керівником не розглядалося. Відносно вимог про матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015рік, відповідач зазначає, що впродовж 2015 року ОСОБА_1 щорічна відпустка не надавалася, а отже і підстав для виплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення не було. Вимоги позивачки про стягнення вихідної допомоги при звільненні у розмірі 11857,65 грн., на думку Управління, не можуть бути задоволені, оскільки відповідач добровільно в наказі про звільнення ОСОБА_1 вказав про виплату вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку. Що стосується моральної шкоди, то позивачка не довела спричинення їй моральної шкоди відповідачем.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представники відповідача Антоненко Н.Г. та Король М.І. позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів. Визнано протиправним та скасовано наказ територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області №97-к від 25.09.2015 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області. Стягнуто з Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5394 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2562,15 грн., 1000 грн. моральної шкоди. Постанова в частині поновлення на посаді та виплаті заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2899,19 грн. підлягала негайному виконанню.

Згідно наказу територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області від 27.01.2016 року №1-к ОСОБА_1 поновлена на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області з 25.09.2015р. Наказано виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного виходу на роботу. Зобов'язано ОСОБА_1 з 03.02.2016 приступити до виконання своїх посадових обов'язків (а.с.27).

ОСОБА_1, ознайомившись з вказаним наказом, 05.02.2016 року приступила до роботи.

Проте, 05.02.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про звільнення з посади у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю (а.с.29).

На підставі вказаної заяви відповідачем 05.02.2016 року був виданий наказ №2-к про звільнення ОСОБА_1 з посади з формулюванням відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 року по справі №818/3572/15 (а.с.28).

У відповідності до вищезгаданих наказів, до трудової книжки ОСОБА_1 були внесені наступні записи:

- №17 від 05.02.2016р. "Запис за № 16 недійсний. Поновлена на попередній посаді";

- №18 від 05.02.2016р. "Звільнена з займаної посади відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 року по справі № 818/3572/15" (а.с.30).

Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

За приписами п.п.2.3, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція № 58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження).

Пунктом 2.10 Інструкції №58 визначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення.

Враховуючи викладене, відповідач, поновивши ОСОБА_1 на роботі на підставі постанови суду, зобов'язаний був зазначити в трудовій книжці (запис №17) посаду, на яку позивачка поновлена. Запис №18 повинен відповідати ч.3 ст.38 КЗпП України, а саме: містити формулювання у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю . Вчинений відповідачем запис у зв'язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 року по справі № 818/3572/15 не відповідає змісту ч.3 ст.38 КЗпП України.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області змінити записи у трудовій книжці є обґрунтованими.

Відносно стягнення частини надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи за вересень 2015 року у розмірі 773,96 грн. та частини індексації за вересень 2015 року у розмірі 244,85 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №263 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів надано право керівникам органів, зазначених у п.1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати: в) надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області від 16.02.2015 року №20 встановлено з 01 лютого 2015 року надбавки до посадових окладів з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років працівникам теруправління згідно з додатком, яким встановлена надбавка ОСОБА_1 в розмірі 50% (а.с.55).

Розмір такої надбавки позивачки підтвердили в судовому засіданні представники відповідача.

Проте, наказом Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області від 29.09.2015 року №106/1 встановлено з 1 вересня 2015 року надбавку за високі досягнення у праці з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років у розмірі 5% (а.с.65).

Тому позивачці була виплачена вказана надбавка у розмірі 5%.

На думку суду, такі дії відповідача є неправомірними, оскільки наказ про встановлення надбавки у розмірі 5% був прийнятий відповідачем вже після звільнення ОСОБА_1, а тому його дія не може розповсюджуватися на позивачку.

Отже, Управління зобов'язано було нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці за вересень 2015 року у розмірі 50%.

Таким чином, при звільненні позивачки 25.09.2015 року їй не донарахована та не сплачена частина надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи у розмірі 750,68 грн. та частина індексації у розмірі 244,85 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середньої заробітної плати за затримку виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 в частині поновлення на посаді за період з 23.11.2015 року до 05.02.2016 року у розмірі 9523,98грн. підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. При цьому пунктом 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді відносинах публічної служби виконуються негайно.

Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді фактично виконана лише 05.02.2016 року.

Так, наказом територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області від 27.01.2016 року №1-к ОСОБА_1 поновлена на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області з 25.09.2015р.

Після ознайомлення з наказом, позивачка 05.02.2016 року приступила до виконання своїх обов'язків.

Зазначеним наказом передбачена виплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (затримки виконання постанови суду про поновлення на роботі) з урахуванням підвищення окладу, згідно розрахунку в сумі 9523,98 грн. (а.с.172).

Тобто, відповідач добровільно прийняв рішення про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, але не здійснив виплати на користь позивачки мотивуючи відсутністю грошових коштів.

Тому ОСОБА_1 обґрунтовано обрала спосіб захисту порушених прав шляхом стягнення з відповідача належних їй коштів.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2015 року до 05.02.2016 року у розмірі 9523,98 грн.

Вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на її користь вихідної допомоги при звільненні 05.02.2016 року у розмірі 11857,65 грн. є також обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

ОСОБА_1 звільнена 05.02.2016 року з посади відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 по справі №818/3572/15, тобто у зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю.

Наказом від 05.02.2016 року №2-к про звільнення позивачки з роботи передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку (а.с.28).

Проте, відповідач не провів виплати вихідної допомоги, мотивуючи відсутністю фінансування.

За приписами ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 11857,65 грн. вихідної допомоги.

Стосовно вимог про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік у розмірі 3398,29 грн. та за 2015 рік у розмірі 3398,29грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік у розмірі 3398,29 грн., суд зазначає наступне.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів керівникам територіальних органів центральних органів виконавчої влади надано право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, у межах затвердженого фонду оплати праці, а також надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, у межах затвердженого фонду оплати праці.

На думку суду, при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно - правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів , якою встановлюються умови та порядок виплати допомоги для вирішення соціально-побутових питань допомоги, керівник територіального органу центральних органів виконавчої влади має право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, у межах затвердженого фонду оплати праці.

Тобто, в самому нормативно-правовому акті виплата зазначеного виду матеріальної допомоги обумовлена наявністю фінансування.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 08 листопада 2005року у справі Кечко проти України Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Законами України від 16 січня 2014 року № 719-УІІ Про Державний бюджет України на 2014 рік та від 28.12.2014 №76-УІІІ Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України закріплена норма, яка зобов'язувала керівників органів виконавчої влади та інших державних органів з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів вжити заходів щодо зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах.

Суд також зазначає, що ОСОБА_1 упродовж 2014-2015 років не зверталася до відповідача про надання такої допомоги, а тому вказане питання керівником не розглядалося.

Враховуючи положення постанови КМУ від 09.03.2006року №268 про право керівників надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, у межах затвердженого фонду оплати праці, а також те, що ОСОБА_1 впродовж 2015 року щорічна відпустка не надавалася, то підстав для виплати позивачці матеріальної допомоги на оздоровлення не було.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік у розмірі 3398,29 грн. та за 2015 рік у розмірі 3398,29грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік у розмірі 3398,29 грн. необхідно відмовити.

Відносно вимог ОСОБА_1 про стягнення різниці коштів у розмірі 754,8 грн. у зв'язку з підвищенням посадового окладу, стягнених постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 за час вимушеного прогулу; різниці коштів у розмірі 204,81 грн. у зв'язку з підвищенням посадового окладу, стягнених постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 за затримку розрахунку при звільненні 25.09.2015р., суд вважає за необхідне провадження у справі закрити з наступних підстав.

Згідно п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 у справі №818/3572/15 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів. Визнано протиправним та скасовано наказ територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області № 97-к від 25.09.2015. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області. Стягнуто з Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5394 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2562,15 грн., 1000 грн. моральної шкоди.

Тобто вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні були предметом розгляду у справі №818/3572/15, постанова в якій набрала законної сили.

Суд також вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн., з огляду на таке.

За приписами ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні позивачка не надала доказів того, що невідповідність записів у її трудовій книжці вимогам законодавства та невиплата грошових коштів призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати територіальне управління Держгірпромнагляду України у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Горького, 28-б, код ЄДРПОУ 37970347) змінити записи у трудовій книжці ОСОБА_1:

- № 17 від 05.02.2016р.: замість Запис за № 16 недійсний. Поновлена на попередній посаді внести запис у точній відповідності з п.2 наказу територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області від 27.01.2016р. №1-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1І. , зазначити Поновлена на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області з 25.09.2015 ;

- № 18 від 05.02.2016р.: замість Звільнена з займаної посади відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 по справі № 818/3572/15 зазначити Звільнена з посади завідувача сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю .

Стягнути з територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Горького, 28-б, код ЄДРПОУ 37970347) на користь ОСОБА_1 (40035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 22400,44 грн. (двадцять дві тисячі чотириста грн. 44 коп.), в тому числі:

- частину надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи за вересень 2015 року у розмірі 773,96 грн.;

- частину індексації за вересень 2015 року у розмірі 244,85 грн.;

- середню заробітну плату за затримку виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі № 818/3572/15 в частині поновлення на посаді за період з 23.11.2015 року до 05.02.2016 року у розмірі 9523,98грн.;

- вихідну допомогу при звільненні у розмірі 11857,65 грн.

Провадження щодо стягнення різниці коштів в сумі 754,8 грн. та в сумі 204,81 грн., стягнених постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 за час вимушеного прогулу, та у зв язку з підвищенням посадового окладу - закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 18 квітня 2016 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар