Ухвала

від 01.06.2016 по справі 818/241/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 р.Справа № 818/241/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Резніченко Ю.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представники відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року по справі № 818/241/16 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області про стягнення коштів та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнень вимог), до територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області про зобов’язання внести зміни до записів у трудовій книжці та стягнути грошові кошти у вигляді не виплаченої частини заробітної плати з індексацією, середній заробіток за час затримки виконання постанови суду про поновлення на роботі, вихідну допомогу при звільненні.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року задоволено частково позов.

Зобов’язано територіальне управління Держгірпромнагляду України у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Горького, 28-б, код ЄДРПОУ 37970347) змінити записи у трудовій книжці ОСОБА_1:

- № 17 від 05.02.2016р.: замість «Запис за № 16 недійсний. Поновлена на попередній посаді» внести запис у точній відповідності з п.2 наказу територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області від 27.01.2016р. №1-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1І.», зазначити «Поновлена на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області з 25.09.2015»;

- № 18 від 05.02.2016р.: замість «Звільнена з займаної посади відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 по справі № 818/3572/15» зазначити «Звільнена з посади завідувача сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю».

Стягнуто з територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Горького, 28-б, код ЄДРПОУ 37970347) на користь ОСОБА_1 (40035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 22400,44 грн. 44 коп., в тому числі:

- частину надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи за вересень 2015 року у розмірі 773,96 грн.;- частину індексації за вересень 2015 року у розмірі 244,85 грн.; - середню заробітну плату за затримку виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі № 818/3572/15 в частині поновлення на посаді за період з 23.11.2015 року до 05.02.2016 року у розмірі 9523,98грн.;

- вихідну допомогу при звільненні у розмірі 11857,65 грн.

Провадження щодо стягнення різниці коштів в сумі 754,8 грн. та в сумі 204,81 грн., стягнених постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 за час вимушеного прогулу, та у зв’язку з підвищенням посадового окладу - закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції змінити постанову, а саме: встановити вихідну допомогу при звільненні у розмірі 5169,00 грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що ним було надано розрахунок вихідної допомоги, згідно якого сума вихідної допомоги становить 5169,00 грн.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, щопостановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів. Визнано протиправним та скасовано наказ територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області №97-к від 25.09.2015 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області. Стягнуто з Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5394 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2562,15 грн., 1000 грн. моральної шкоди. Постанова в частині поновлення на посаді та виплаті заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2899,19 грн. підлягала негайному виконанню.

Згідно наказу територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області від 27.01.2016 року №1-к ОСОБА_1 поновлена на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області з 25.09.2015р. Наказано виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного виходу на роботу. Зобов'язано ОСОБА_1 з 03.02.2016 приступити до виконання своїх посадових обов’язків (а.с.27).

ОСОБА_1, ознайомившись з вказаним наказом, 05.02.2016 року приступила до роботи.

Проте, 05.02.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про звільнення з посади у зв’язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю (а.с.29).

На підставі вказаної заяви відповідачем 05.02.2016 року був виданий наказ №2-к про звільнення ОСОБА_1 з посади з формулюванням «відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 року по справі №818/3572/15» (а.с.28).

У відповідності до вищезгаданих наказів, до трудової книжки ОСОБА_1 були внесені наступні записи:

- №17 від 05.02.2016р. В«Запис за № 16 недійсний. Поновлена на попередній посадіВ» ;

- №18 від 05.02.2016р. В«Звільнена з займаної посади відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 року по справі № 818/3572/15В» (а.с.30).

Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

За приписами п.п.2.3, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція № 58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження).

Пунктом 2.10 Інструкції №58 визначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення.

Враховуючи викладене, відповідач, поновивши ОСОБА_1 на роботі на підставі постанови суду, зобов’язаний був зазначити в трудовій книжці (запис №17) посаду, на яку позивачка поновлена. Запис №18 повинен відповідати ч.3 ст.38 КЗпП України, а саме: містити формулювання «у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю». Вчинений відповідачем запис «у зв’язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 року по справі № 818/3572/15» не відповідає змісту ч.3 ст.38 КЗпП України.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області змінити записи у трудовій книжці є обґрунтованими.

Відносно стягнення частини надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи за вересень 2015 року у розмірі 773,96 грн. та частини індексації за вересень 2015 року у розмірі 244,85 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №263 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам органів, зазначених у п.1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати: в) надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області від 16.02.2015 року №20 встановлено з 01 лютого 2015 року надбавки до посадових окладів з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років працівникам теруправління згідно з додатком, яким встановлена надбавка ОСОБА_1 в розмірі 50% (а.с.55).

Розмір такої надбавки позивачки підтвердили в судовому засіданні суду першої інстанції представники відповідача.

Проте, наказом Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області від 29.09.2015 року №106/1 встановлено з 1 вересня 2015 року надбавку за високі досягнення у праці з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років у розмірі 5% (а.с.65).Тому позивачці була виплачена вказана надбавка у розмірі 5%.

Колегія суддів зазначає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки наказ про встановлення надбавки у розмірі 5% був прийнятий відповідачем вже після звільнення ОСОБА_1, а тому його дія не може розповсюджуватися на позивачку.

Отже, Управління зобов’язано було нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці за вересень 2015 року у розмірі 50%.

Таким чином, при звільненні позивачки 25.09.2015 року їй не донарахована та не сплачена частина надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи у розмірі 750,68 грн. та частина індексації у розмірі 244,85 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середньої заробітної плати за затримку виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 в частині поновлення на посаді за період з 23.11.2015 року до 05.02.2016 року у розмірі 9523,98грн. також судом першої інстанції вирішені правильно.

Відповідно до ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. При цьому пунктом 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді відносинах публічної служби виконуються негайно.

Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року у справі №818/3572/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді фактично виконана лише 05.02.2016 року.

Так, наказом територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області від 27.01.2016 року №1-к ОСОБА_1 поновлена на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області з 25.09.2015р.

Після ознайомлення з наказом, позивачка 05.02.2016 року приступила до виконання своїх обов’язків.

Зазначеним наказом передбачена виплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (затримки виконання постанови суду про поновлення на роботі) з урахуванням підвищення окладу, згідно розрахунку в сумі 9523,98 грн. (а.с.172).

Тобто, відповідач добровільно прийняв рішення про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, але не здійснив виплати на користь позивачки мотивуючи відсутністю грошових коштів.

Тому ОСОБА_1 обґрунтовано обрала спосіб захисту порушених прав шляхом стягнення з відповідача належних їй коштів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідне стягнути на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2015 року до 05.02.2016 року у розмірі 9523,98 грн.

Вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на її користь вихідної допомоги при звільненні 05.02.2016 року у розмірі 11857,65 грн. є також обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

ОСОБА_1 звільнена 05.02.2016 року з посади відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням у повному обсязі постанови суду від 23.11.2015 по справі №818/3572/15, тобто у зв’язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, а тому вихідна допомога повинна обчислюватися із розміру не менше тримісячного середнього заробітку.

Наказом від 05.02.2016 року №2-к про звільнення позивачки з роботи передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку (а.с.28).Проте, відповідач не провів виплати вихідної допомоги, мотивуючи відсутністю фінансування.

За приписами ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 11857,65 грн. вихідної допомоги.

При чому колегія суддів не приймає до уваги представлений розрахунок відповідачем щодо необхідності стягнення на користь позивача 5169 грн. Такий розрахунок не відповідає вимогам ст.44 КЗпП. А саме, відповідачем обчислення вихідної допомоги обчислювався з встановленої мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року-1723 грн. (1723*3). В той же час, вимоги закони передбачають обчислення вихідної допомоги із розміру не менше тримісячного середнього заробітку. При чому розмір середнього заробітку позивача, з урахуванням правильного врахування усіх складових показників такої плати, складає 3952, 55 грн. З огляду на що, стягненню підлягають кошти вихідної допомоги у загальному розмірі 11857, 65 грн. Задовольняючи вимоги позивача в цій частині, суд першої інстанції прийшов правильного висновку.

Стосовно вимог про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік у розмірі 3398,29 грн. та за 2015 рік у розмірі 3398,29грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік у розмірі 3398,29 грн., у задоволенні яких було відмовлено, колегія суддів зазначає, що позивачем в цій частині постанови не оскаржувалось, а тому надавати оцінку таким вимогам немає необхідності, як і вимогам відносно яких провадження по справі закрито.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року по справі № 818/241/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складена 02 червня 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5