Ухвала

від 19.04.2016 по справі 332/6486/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №332/6486/13

Провадження №22ц/778/1387/16 Головуючий у 1 інстанції: Мєркулова Л.О.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді: Каракуші К.В.,

суддів: Гончар М.С.,

Стрелець Л.Г.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Агро , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду позовом до ТОВ Ексім-Агро і ОСОБА_4 про солідарне стягнення 295000 грн. заборгованості за договором позики від 20.03.2009 року. З метою забезпечення позову ОСОБА_3 просив накласти арешт на все майно боржників, про що подав відповідну заяву.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року заява ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задоволена, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідачів ТОВ Ексім-Агро , ОСОБА_4 в межах ціни позову - 295000грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду про накладання арешту, ТОВ ОТП Факторинг Україна подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4, представник ТОВ Ексім-Агро , які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, не з'явились, що у відповідності до приписів ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ ОТП Факторинг Україна , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ Ексім-Агро і ОСОБА_4 про солідарне стягнення 295000 грн. заборгованості за договором позики від 20.03.2009 року. З метою забезпечення позову ОСОБА_3 просив накласти арешт на все майно боржників, про що подав відповідну заяву (а.с.1-4).

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року відкрито провадження у вказаній справі (а.с.12).

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року заява ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задоволена, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідачів ТОВ Ексім-Агро , ОСОБА_4 (а.с.15).

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Ексім-Агро , ОСОБА_4 на користь ТОВ Ексім-Агро , ОСОБА_4 295000 грн. Вирішено питання судових витрат (а.с.23).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 квітня 2014 року за апеляційною скаргою Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів у Запорізький області в частині накладення арешту на майно ТОВ Ексім-Агро скасовано і постановлено нову ухвалу, якою відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про накладення арешту на майно ТОВ Ексім-Агро в рахунок забезпечення його позову (а.с.51-53).

ТОВ ОТП Факторинг Україна посилаючись в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту на усе майно відповідачів, яке у тому числі, є предметом іпотечних договорів укладених ОСОБА_4 із ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк на забезпечення відповідних кредитних договорів між цими ж сторонами. ТОВ ОТП Факторинг Україна на підставі договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року, є іпотекодержателем та має пріоритетні права на задоволення своїх вимог відповідно до Закону України Про іпотеку , проте оскаржувана ухвала про накладення арешту на все майно ОСОБА_4 перешкоджає ТОВ ОТП Факторинг Україна реалізувати своє першочергове право на задоволення своїх вимог як іпотеко держателя.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В силу ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №6 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" п. 4 зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Накладаючи арешт на все майно відповідача, суд першої інстанції у повній мірі не виконав приписів процесуального закону та не зважив на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України з цього питання, не конкретизував майно, на яке позивач просив накласти арешт, не вказав їх родові ознаки та вартість, належність на праві власності цього майна відповідачу, наявність обтяжень.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та накладаючи абстрактний арешт на все майно відповідача, суд першої інстанції прийняв до уваги тільки інтереси позивача, залишивши поза увагою інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушеними у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12 грудня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № МL - 201/364/2007, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредитні кошти у розмірі 81 000 доларів США. Цього ж дня на забезпечення виконання вказаного кредитного договору між сторонами було укладено договір іпотеки № РМL- 201/364/2007, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку нежиле приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить йому на праві власності (а.с.170-182).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 03 листопада 2010 року задоволено позов ПАТ ОТП Банк та стягнуто з ОСОБА_4 735652,06грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати у розмірі 1820грн.

Крім того, 3 липня 2008 року між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № CM-SME201/317/2008, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредитні кошти у розмірі 70 000 доларів США. Цього ж дня на забезпечення виконання вказаного кредитного договору між сторонами було укладено договір іпотеки № РМ-201/317/2008, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку нежиле приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить йому на праві власності (а.с.143).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2010 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно стягнуто заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 647 824,91грн. та судові витрати у розмірі 1820грн.

На підставі нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року ПАТ ОТП Банк відступив та передав право вимоги за кредитними договорами та договорами іпотек ТОВ ОТП Факторинг Україна , у тому числі і за вказаними кредитними та іпотечними договорами укладеними із ОСОБА_4, про що свідчить п.1006 додатку №1 до вказаного договору факторингу.

За інформацією відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізький області у їх провадженні перебуває виконавче провадження №13836728 з примусового виконання виконавчого напису №3929, виданого 26.06.2009 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, про звернення стягнення на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, для задоволення вимог ПАТ ОТП Банк .

Згідно Єдиного державного реєстру відчужень нерухомого майна встановлено, що на все майно ОСОБА_4, накладено арешт на підставі оскаржуваної ухвали № 2/332/2213/13 Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2013 року, що унеможливлює звернення стягнення на вказане нерухоме майно з метою примусової реалізації для задоволення вимог стягувача - заставодержателя ТОВ ОТП Факторінг Україна (а.с.142).

Стеттею 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, арешт всього майна ОСОБА_4 накладений оскаржуваною ухвалою суду перешкоджає ТОВ ОТП Факторинг Україна реалізувати своє переважне право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення приписів процесуального закону не визначив на яке саме майно накладається арешт, що у штучний спосіб створив перешкоди для реалізації переваженого права іпотекодержателя реалізувати своє право на звернення стягнення на майно.

Посилання ТОВ ОТП Факторинг Україна у мотивувальній частині апеляційної скарги про повне скасування оскаржуваної ухвали про накладення арешту не може бути задоволено у повному обсязі, оскільки як вбачається з матеріалів справи ухвала суду в частині арешту всього майна іншого відповідача вже скасована ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 квітня 2014 року (а.с.51-53), тому скарга підлягає задоволенню лише в частині скасування арешту майна ОСОБА_4

З огляду на викладене оскаржувана ухвала суду в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 підлягає скасуванню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року у цій справі про забезпечення позову в частині арешту рухомого та нерухомого майна ОСОБА_4 скасувати. У цій частині постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: