Рішення

від 16.04.2007 по справі 8/53-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/53-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.07           Справа № 8/53-07.

за позовом Лебединського міськрайонного центру зайнятості –робочого органу

                             виконавчої дирекції Фонду загальнообов”язкового державного

                             соціального страхування  України  на випадок безробіття.

до відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю “Рябушки”

Про стягнення заборгованості в розмірі 9000 грн.00  коп.

СУДДЯ   КІЯШКО В. І.

Представники сторін:

Від позивача                      не прибув

Від відповідача           не прибув

За участю секретаря судового  засідання Борищик М.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 9000 грн.00 коп. заборгованості, що становить штраф за відмову в прийомі безробітних в рахунок 5% квоти у відповідності до ст. 5 Закону України “Про зайнятість населення”.

В судове засідання представник відповідача не з”явився, про час і місце проведення засідання був повідомлений належним чином, витребуваних в ухвалі суду від 12.03.2007р. документів не надав.

Розглянувши матеріали справи і враховуючи що:

Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-ІІІ від 02.03.2000р., передбачено умови, порядок, строк і розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Згідно ст. 22 Закону України “Про зайнятість населення”, ст. 8 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття”, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття є загальнодержавним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України; зборів на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття; коштів служби зайнятості, отриманих за надання платних послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості. Відповідно до ст. 16 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування  на випадок безробіття” джерелами формування  коштів Фонду, у тому числі є страхові внески страхувальників. Діяльність державної служби зайнятості  населення  фінансується за рахунок коштів Фонду. Ст. 38 вищезазначеного Закону передбачає відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків страхувальниками.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

Для працевлаштування зазначених категорій громадян місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад встановлюється квота робочих місць для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5% загальної кількості робочих місць.

У разі відмови у прийомі на роботу вищезазначених громадян у межах установленої броні з підприємств, установ, організацій служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат (ст.. 5 Закону України «Про зайнятість населення»).

Як свідчить з матеріалів справи, рішенням 22 сесії 4 скликання Лебединської районної ради від 22.12.2005 р. відповідачу встановлена квота 4 (чотири) робочі місця.

Станом на 25.10.2006р. відповідачем відмовлено у прийняті на роботу 6 громадян у межах встановленої броні, не прийнято на роботу жодного з безробітних за категоріями відповідно до ст.. 5 Закону України «Про зайнятість населення».

Судом встановлено, що позивачем пред'явлено 25.10.06 р. претензію № 783 з вимогою перерахувати на рахунок центру зайнятості штраф в сумі 9000 грн. 00 коп. за відмову в прийомі на роботу безробітних в рахунок 5% квоти, але ця претензія була залишена без відповіді і задоволення.

Факт несплати відповідачем страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунковою відомістю, довідкою-розрахунком, іншими документами.

Оскільки відповідач не подав доказів погашення боргу, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в розмірі 9000 грн. 00 коп.

          Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рябушки» (42200, Сумська область, Лебединський район, с. Рябушки, код 33362682) на користь Лебединського міськрайонного центру зайнятості (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Карла Маркса, 23, код 21113300) 9000 грн. 00 коп. боргу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рябушки» (42200, Сумська область, Лебединський район, с. Рябушки, код 33362682) в доход державного бюджету України (рахунок № 31112095700002, код 23636315) 102 грн. 00 коп. держмита.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рябушки» (42200, Сумська область, Лебединський район, с. Рябушки, код 33362682) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (03057, м. Київ, вул.. Трутенко, 2, р/р 26002014180001 МФО 325707 код ЄДРПОУ 30045370 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати після набрання рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                           В. І. КІЯШКО