Рішення

від 19.04.2016 по справі 905/712/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.2016р. Справа №905/712/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ларисса , м.Красний Лиман, код ЄДРПОУ 34064381

до відповідача: Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Красний Лиман, код ЄДРПОУ 08671702

про стягнення 52016,90 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача: не з'явився

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва з 05.04.2016р. по 19.04.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ларисса , м.Красний Лиман звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Красний Лиман про стягнення 52016,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на існування між сторонами договірних відносин з постачання газу, а також неналежне виконання Краснолиманським міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зобов'язань з оплати фактично отриманого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 52016,90 грн.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву №50л.к/302/05-2016 від 25.03.2016р. проти задоволення позову заперечив з посиланням на наявність обставин ліквідації Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та пропущення позивачем строку звернення до відповідача з відповідними кредиторськими вимогами.

Крім того, за твердженням відповідача, у кошторисі Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на 2013 рік фінансування на придбання паливо-мастильних матеріалів не передбачалось, внаслідок чого укладання відповідного договору з відповідачем стало можливим лише 03.12.2013р. з внесенням змін до кошторису на 2013 рік та виділенням коштів на вказані цілі.

Водночас, в обґрунтування власних заперечень відповідач посилається на те, що на момент укладання договору б/н від 07.01.2013р. ОСОБА_2 не був керівником Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та не мав права на укладання будь-яких угод від імені відповідача.

З урахуванням того, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони, з огляду на те, що присутність сторін у судовому засіданні 19.04.2016р. обов?язковою не визнавалась, виходячи з того, що відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними у ній документами.

Крім того, судом враховано, що відповідачем вже були надані усні та письмові пояснення по суті спору, а строк розгляду справи мав закінчитись 22.04.2016р., внаслідок чого відкладення судового засідання на іншу дату за умови відсутності клопотань сторін про продовження розгляду справи та недостатності часу для завчасного повідомлення відповідача про наступне судове засідання було неможливим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості з оплати товару, позивачем має бути доведено, в тому числі, факт передання відповідачу товару, а також настання строку виконання покупцем обов'язку стосовно оплати придбаного товару.

Як вказує позивач, в період з 01.08.2012р. по 31.12.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю Ларисса здійснювало поставку (продаж) товару (газ пропан-бутан) Краснолиманському міському відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на підставі договору поставки від 07.01.2013р.

Як свідчать матеріали справи, 07.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ларисса (продавець) та Краснолиманським МВ ГУМВС (покупець) був укладений договір поставки, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого продавець зобов'язується відпускати газ пропан-бутан у власність покупця, для потреб Краснолиманського МВ ГУМВС в Донецькій області, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах договору. Предметом поставки є газ пропан-бутан (товар).

За приписами п.4.3 договору поставки від 07.01.2013р. його ціна складає 60903,18 грн.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 вказаного правочину сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення з 01.08.2012р. Договір діє до 31.12.2013р.

Від імені Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області договір поставки від 07.01.2013р. підписав начальник міськвідділу ОСОБА_2

За приписами ч.ч.1, 4 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ст.203 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.92, ч.ч.1,2 ст.97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.237 вказаного нормативно-правового акту представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В силу норм ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За приписами пунктів 7-8 ч.3 ст.9 вказаного Закону України в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи, відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

Згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 07.01.2013р. керівником відповідача був ОСОБА_3

Належні та допустимі докази делегування ОСОБА_2 повноважень на підписання договору від імені Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області станом на 07.01.2013р. матеріали справи не містять.

Відтак, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що з підписанням договору поставки від 07.01.2013р. саме Краснолиманський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області набув визначені угодою права та обов'язки, зокрема, щодо оплати товару за цією угодою.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи ухвалами господарського суду від 25.02.2016р., 17.03.2016р. сторони було зобов'язано надати суду письмові пояснення:

- стосовно наявності у осіб, які отримали газ згідно з заправочними відомостями, повноважень на вчинення таких дій від імені Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області;

- щодо прізвища та посади, повноважень особи, яка підписала акти звіряння розрахунків за періоди з 01.01.2013р. по 31.05.2013р., з 01.07.2012р. по 01.07.2013р., накладні №51 від 30.06.2013р., №36 від 31.05.2013р., №69 від 31.12.2012р., №11 від 30.11.2012р., №10 від 31.10.2012р., №9 від 30.09.2012р., №19 від 31.03.2013р., №12 від 28.02.2013р., №4 від 31.01.2013р., №8 від 31.08.2012р. від імені відповідача;

- відносно наявності обставин укладання між сторонами договору №1 від 24.06.2014р., на який міститься посилання у звітах про дебіторські та кредиторські операції по рахунку №26046060012014 позивача.

У письмових поясненнях б/н від 29.03.2016р. позивач зазначав, що особи, які отримали газ згідно з заправочними відомостями - це представники (працівники) Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; підписи на актах звіряння розрахунків та накладних візуально збігаються з підписом у договорі поставки, який підписав ОСОБА_2

У запереченнях №50л.к/302/05-2016 від 25.03.2016р. відповідач вказував на те, що у кошторисі Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на 2013 рік фінансування на придбання паливо-мастильних матеріалів не передбачалось, внаслідок чого укладання відповідного договору з відповідачем стало можливим лише 03.12.2013р. з внесенням змін до кошторису на 2013 рік та виділенням коштів на вказані цілі.

Наразі, у накладних, актах звірки не міститься прізвища, ім'я та по-батькові особи, яка з боку відповідача підписала вказані документи. Пояснення позивача з цього приводу мають вірогідний характер. При цьому, судом також враховано, що у матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що особи, які одержували газ згідно із заправочними відомостями діяли від імені відповідача.

Крім того, у накладних №8 від 31.08.2012р. на суму 2944,62 грн, №9 від 30.09.2012р. на суму 2555,77 грн, №10 від 31.10.2012р. на суму 2734,31 грн, №11 від 30.11.2012р. на суму 5623,04 грн, №69 від 31.12.2012р. на суму 5625,71 грн, №4 від 31.01.2013р. на суму 6264,19 грн, №12 від 28.02.2013р. на суму 6711,92 грн, №19 від 31.03.2013р. на суму 6192,67 грн, №36 від 31.05.2013р. на суму 6631,07 грн, №51 від 30.06.2013р. на суму 9376,14 грн в якості підстави їх складання визначено - договір без зазначення номеру та дати правочину.

Водночас, наявні у матеріалах справи звіти про дебіторські та кредиторські операції по рахунку №26046060012014 позивача містять посилання щодо здійснення відповідачем оплат на підставі договору №1 від 24.06.2014р. (накладних №57 від 24.06.2014р., №01 від 03.12.2013р.), №52 від 28.11.2012р. (накладної №52 від 28.11.2012р.). Тобто, за визначених Товариством з обмеженою відповідальністю Ларисса підстав позову, матеріалами справи не підтверджується здійснення оплат саме на виконання договору поставки від 07.01.2013р. або наявних у матеріалах справи накладних.

За таких обставин, за умови ненадання позивачем належних та допустимих у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження позовних вимог, а також наявності заперечень відповідача, суд дійшов висновку про недоведеність факту передання позивачем товару, в тому числі, на суму 52016,90 грн саме Краснолиманському міському відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Разом з тим, суд зауважує про передчасність та безпідставність тверджень відповідача про пропущення позивачем строку звернення до відповідача з кредиторськими вимогами в сумі 52016,90 грн з огляду на ліквідацію Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Зокрема, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи відповідача. При цьому, судом враховано, що відображення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про перебування особи в стані припинення не є тотожним поняттю оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

За таких обставин, виходячи з того, що позивачем у відповідності до положень ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту поставки відповідачу товару на суму 52016,90 грн, а також факту настання строку виконання відповідачем обов'язку стосовно оплати товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ларисса до Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення 52016,90 грн підлягають залишенню без задоволення.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1378 грн підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ларисса , м.Красний Лиман до Краснолиманського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Красний Лиман про стягнення 52016,90 грн.

У судовому засіданні 19.04.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 25.04.2016р.

Суддя Ю.О.Паляниця

Надр. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу за адресою: 84400, Донецька обл., м.Красний Лиман, вул.Свободи, 27 (рек. з повідмоленням)