Рішення

від 18.07.2006 по справі 4|1383-18/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4|1383-18/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.07.06                                                                                           Справа№ 4|1383-18/3

  Суддя Господарського суду Львівської області Мартинюк В.Я.

при секретарі Колтун Ю. М.

розглянув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд” (надалі ТзОВ „ФФ „У Фарма Трейд”)

доДержавного комунального підприємства (надалі ДКП) „Міжлікарняна аптека №270”

простягнення заборгованості, процентів за користування коштами та пені

з участю представники:

від позивача  - ххххххххххххххх;

від відповідача –ххххххххххххххххх.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.07.2006 р.

Суть спору: ТзОВ „ФФ „У Фарма Трейд” звернулося до господарського суду з позовом до ДКП „Міжлікарняна аптека №270” про стягнення основного боргу в сумі 1319 грн. 62 коп., процентів за користування коштами в сумі 38 грн. 40 коп. та пені в сумі 41 грн. 22 коп.

Підставами вимог, як зазначено в позовній заяві є прострочення оплати товару відповідачем.

Представники позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав докази погашення суми основнго боргу, а саме належним чином засвідчені копії платіжних доручення № 219 від 11.07.2006 року на суму 800 грн. 00 коп. та №203 від 23.06.2006 року на суму 519 грн. 62 коп. Просить суд відмовити у задоволенні вимог щодо сплати 41 грн. 22 коп. - пені, 38 грн. 40 коп. –плати за користування чужими коштами.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.11.2004 року ТзОВ „ФФ „У Фарма Трейд” (постачальник) уклало договір за №2951 з ДКП „Міжлікарняна аптека №270” (покупець).

Згідно даного договору (п.1.1) постачальник зобов‘язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність покупця) лікарські препарати, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни тощо (надалі товар), а покупець зобов‘язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

У відповідності до умов договору на підставі розхідної накладної-рахунку за №413416 від 02.03.2006 року, через уповноваженого довіреністю серії ЯКЧ №668548 від 02.03.2006 року представника, відповідачем було отримано товар на суму 1319 грн. 62 коп.

Згідно п.5.1 згаданого договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку платіжним дорученням не пізніше 30 календарних днів з моменту здійснення поставки, на підставі отриманих разом з товаром рахунків, якщо інше не обумовлено у видатковій накладній-рахунку.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України та аналогічних положень ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе обов‘язки щодо оплати товару не виконав, а тому позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає до задоволення.

Окрім того, позивачем у відповідності до вимог ч.3 ст.692 ЦК України, згідно якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, та п.5.2 даного договору, яким визначено 18 відсотків річних за користування чужими коштами, нараховано 38 грн. 40 коп.

Також, згідно п.6.3 договору від 08.11.2004 року, та на підставі положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, якими передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 41 грн. 22 коп.

Враховуючи викладене, та те, що відповідач подав докази погашення суми основного  боргу, а саме належним чином засвідчені копії платіжних доручення № 219 від 11.07.2006 року на суму 800 грн. 00 коп. та №203 від 23.06.2006 року на суму 519 грн. 62 коп., в цій частині в позові слід відмовити. В іншій частині позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Що стосується розподілу судових витрат, а саме: державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то такі у відповідності до вимог ст.49 ГПК України належить покласти на відповідача у справі.

У відповідності до вимог ст.44 ГПК України до складу судових витрат входять, зокрема, оплата послуг адвоката.

В матеріалах справи наявні докази в підтвердження понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката. Дані обставини підтверджуються Угодою про надання правової допомоги за №1 від 11.01.2006 року; Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за №533 від 28 листопада 2005 року; Додатковою угодою до згаданої угоди від 30.05.2006 року, згідно якої адвокат приймає доручення про надання позивачу правової допомоги у відношенні до відповідача і розмір гонорару при цьому складає 400 грн. 00 коп.; Акт про надання правової допомоги від 30.05.2006 року; платіжне доручення №20847 від 22.06.2006 року про перерахування коштів в розмірі 400 грн. 00 коп. за послуги адвоката.

Однак, суд не може погодитись з розміром суми визначеної за послуги адвоката, яка не повинна бути неспіврозмірною, тобто явно завищеною. Такий підхід передусім передбачений ст.22 ГПК України, де зазначено, що сторони зобов‘язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони.

У п.2 ст.33 Правил адвокатської етики, схвалених протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України №6/VІ від 12.10.1999 року, встановлений принцип „розумного обґрунтування” розміру оплати юридичної допомоги. На підставі ст.ст.13, 16 Закону України „Про адвокатуру” можна дійти висновку, що згадані Правила є нормативно-правовим актом і обов‘язкові для виконання.  

Визначаючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача за надані адвокатські послуги, суд враховує матеріали даної справи, зокрема, ціну позову –1399 грн. 24 коп. та витрати на послуги адвоката –400 грн. 00 коп., обсяг виконаних робіт згідно акту про надання правової допомоги від 30.05.2006 року, а тому вважає, що визначені позивачем витрати на послуги повинні бути зменшені. Розмір таких витрат, на думку суду повинен становити 100 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задоволити частково.

2.  Стягнути з Державного комунального підприємства „Міжлікарняна аптека №270”,           м.Львів, вул.Виговського, 29-А, (Рах. 26008015697 в „Кредит Банк Україна”, МФО 325365, код ЄДРПОУ 23972616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд”, м.Запоріжжя, Бульвар Центральний, 26,              (Рах. 26008315108671 в ЗФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО -0313010 код ЄДРПОУ 23855371) 41 грн. 22 коп. пені, 38 грн. 40 коп. –плати за користування чужими коштами, 102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 100 грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката.

 3.  В іншій частині в позові відмовити.

 4.  Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       Мартинюк В.Я.