Постанова

від 19.04.2007 по справі 15/460-06-12307а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/460-06-12307А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2007 р. Справа № 15/460-06-12307А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді: Л.В. Поліщук

суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання О.О. Соломахіній,

за участю представників сторін

від позивача: І.В. Пахомова

від відповідача: Н.А. Харлан,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області

від 24.01.2007р.

у справі № 15/460-06-12307А

за позовом ТОВ „Прексім Д”

до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ДПА в Одеській області проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ „Прексім Д” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2003р. по 01.04.2004р. і за її результатами складено акт № 12/23-20/25037122 від 14.04.2005р. (а.с.5-10).

В ході перевірки встановлені порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” –до складу податкового кредиту у червні 2003р., січні 2004р., лютому 2004р., березні 2004р. неправомірно включено податок на додану вартість, сплачений постачальниками товарів на загальну суму 145272,03грн., оскільки вказану суму було включено до складу податкового кредиту по ксерокопіям податкових накладних, отриманих від ТОВ „Нидан-України” на суму ПДВ 19232,04грн., від ТОВ „Айкон-Груп” на суму ПДВ 95992,89грн., від ТОВ „Технологія Комфорту” на суму ПДВ 13211,29грн., від ТОВ „Вента” на суму ПДВ 16835,81грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 26.04.2006р. прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002722301/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 72636,00грн.(а.с. 11).

ТОВ „Прексім Д” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом про визнання недійсним і скасування вказаного податкового повідомлення-рішення як такого, що не відповідає вимогам законодавства та дійсним обставинам.

Постановою господарського суду Одеської області від 24.01.2007р. (суддя В.С. Петров) позов задоволено. Постанова мотивована тим, що суми податку на додану вартість за червень 2003р., листопад 2003р., січень 2004р., лютий 2004р., березень 2004р. не були відшкодовані позивачу, також завищена сума бюджетного відшкодування в розмірі 145272,03грн., виявлена в ході перевірки, була зменшена в картці особового рахунку позивача у січні 2005р. У разі, якщо в результаті перевірки зменшується сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються. Отже, підстави для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, не погоджуючись із постановою суду, звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосована норма п. 8 Інструкції „Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, затв. наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110 із змінами та доповненнями, яким передбачено, що у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного закону (у редакції, яка діяла у перевіряємому періоді), - суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст. 7 Закону „Про ПДВ” передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом  7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковий декларації.

Згідно п.8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України                          від 17.03.2001р. № 110, у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовується санкції відповідно до законодавства. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкції, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документально, незалежно від виду та типу податкової декларації (повна, скорочена). У разі якщо в результаті перевірки зменшується сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються.

При досліджені облікових карток з податку на додану вартість позивача, податкових декларації з ПДВ і уточнюючих розрахунків встановлено, що заявлені до бюджетного відшкодування суми за червень, листопад 2003р. і січень, лютий, березень 2004р. позивачу не були відшкодовані із бюджету, завищена сума бюджетного відшкодування у розмірі 145272,03грн., виявлена в ході перевірки (акт перевірки від 05.01.2005р.), була зменшена в картці особового рахунку позивача у січні 2005 року.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкції у сумі 72636,00грн. та скасував податкове повідомлення-рішення № 0002722301/0 від 26.04.2006р., яким ці санкції були застосовані.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо отримання відповідачем завищеного бюджетного відшкодування у сумі 145272,00грн., не підтверджені матеріалами справи, а тому апеляційна інстанція їх відхиляє як безпідставні.

З урахуванням викладеного постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 24.01.2007р. у справі                № 15/460-06-12307А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                            Поліщук Л.В.

  Суддя                                                                                Бандура Л.І.

            Суддя                                                                                Туренко В.Б.