Постанова

від 12.04.2007 по справі 34/1-07-97а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/1-07-97А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" квітня 2007 р. Справа № 34/1-07-97А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача – Ткаченко І.В.

від відповідача –Харлан Н.А., Дорошенко А.П.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 23.02.2007р.

зі справи № 34/1-07-97А

за позовом: ПП „Укрпромбуд”

до: ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

ПП „Укрпромбуд” 20.12.2006р. звернулось до господарського суду Одеської області із позовом, а 21.02.2007р. із уточненням до нього, про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 25.05.2006р. № 0004202301/0, яким донараховано ПДВ у сумі 1881693 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1881693 грн., від 21.08.2006р. № 0004202301/1, від 13.10.2006р. № 1002472301/2 і № 0004202301/2, посилаючись на відсутність з його боку порушень вимог пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси із позовом не погодилась, зазначивши, що позивачем завищена сума податкового кредиту на 1881692,60 грн., чим порушено пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону.

Постановою господарського суду Одеської області від 23.02.2007р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позовні вимоги  ПП „Укрпромбуд” задоволені частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 25.05.2006р. № 0004202301/0  скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1835072грн. та застосованим штрафним санкціям з цього податку у розмірі 1858382грн., податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 21.08.2006р. № 0004202301/1, від 13.10.2006р. № 0004202301/2 та № 1002472301/2  - скасовані повністю, стягнуто з Держбюджету України на користь ПП «Укрпромбуд»85 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси –подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси вважає, що при винесенні постанови судом першої інстанції не була застосована норма пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, згідно якої право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Крім того, скаржник зазначає, що у липні 2005р. ПП «Укрпромбуд» були занижені податкові зобов'язання по ПДВ на 227162 грн., що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у липні 2005р. на 43127 грн.

ПП «Укрпромбуд»вважає постанову господарського суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -  без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, судова колегія дійшла висновку про законність постанови суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питання правомірності віднесення ним ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ „Долоніт” та ТОВ „Леокос” за період - квітень, травень 2004р., травень, червень, липень 2005р., за результатами якої складено акт № 25/23-214/32428679 від 23.05.2006р.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, 7.2.3 та 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ” внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ „Долоніт” у період з квітня 2004р. по травень 2005р. у сумі 1125024,9грн. та ТОВ „Леокос” у період з квітня 2004р. по липень 2005р. у сумі 756667,74грн., які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів. Дані висновки зроблені податковим органом на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2005р. у справі № 2-1481/3, яким статут та установчій договір ТОВ „Долоніт” визнано недійсними з моменту реєстрації, свідоцтво платника ПДВ № 37067612 - з дати видачі - 01.10.2003р., яке анульоване згідно акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 980/19-4013-1 від 14.07.2005р., та рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005р. у справі № 2-2286/225, яким визнано недійсними статут ТОВ „Леокос” з моменту реєстрації, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ „Леокос” № 10661020000000475 з моменту реєстрації - 12.10.2004р., свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з 22.11.2004р., яке анульоване згідно акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 2215 від 16.02.2006р. З урахуванням цього, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зроблений висновок про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1881693грн., у т.ч. за квітень 2004р. у сумі 866976грн., за травень 2005р. у сумі 258049грн., за травень 2005р. у сумі 108019грн., за червень 2005р. у сумі 421487грн. та за липень 2005р. у сумі 227162грн.

На підставі цього акту, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2006р. № 0004202301/0 про визначення податкового зобов'язання по ПДВ на суму 1881693грн. та застосовані штрафні санкції по цьому податку на суму 1881693грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 19283/10/25-012 від 21.08.2006р. це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004202301/1 від 21.08.2006р. Рішенням ДПА в Одеській області № 28893/10/25-0007 від 13.10.2006р. податкове повідомлення-рішення від 25.05.2006р. № 0004202301/0 скасоване у сумі 46621грн. донарахованих зобов'язань по ПДВ та застосованих штрафних санкцій у сумі 23311грн., та рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 21.08.2006р. № 19283/10/25-012 у зазначеній частині, в решті залишено без змін, на підставі цього зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2005р. на суму 43127грн., застосовані штрафні санкцій у сумі 21563грн. Відповідачем прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 13.10.2006р. № 0004202301/2 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1835072грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 1858382грн., № 1002472301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2005р. у сумі 43127грн. та застосованим штрафним санкціям на суму 21563 грн.

Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України, судова колегія дійшла висновку, що, задовольняючи позов, господарський суд правильно виходив із такого.

Відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Матеріали справи, а саме договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ТОВ „Долоніт”, між позивачем та ТОВ „Леокос”, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, податкові накладні за спірний період, акти звірок взаєморозрахунків з ТОВ „Долоніт”, свідчать, про товарність вказаних у зазначених податкових накладних господарських операцій та про правомірність відображення позивачем податкових накладних в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) з квітня 2004р. по травень 2005р., з відображенням позивачем суми ПДВ, зазначеної в цих податкових накладних, у складі податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період, та включенням позивачем до складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за зазначений період, тому суд дійшов правильного висновку про неправомірність визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання по ПДВ на суму 1835072грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 158382грн. та неправомірність зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2005р. у сумі 43127грн. та застосованим штрафним санкціям на суму 21563грн.

Посилання відповідача на непідтвердження ПП „Укрпромбуд” права на податковий кредит з огляду на визнання рішеннями з цивільних справ недійсними установчих документів та свідоцтв платників ПДВ контрагентів позивача - ТОВ „Долоніт” від 01.04.2005р. та ТОВ „Леокос” від 27.12.2005р., не приймаються судовою колегією до уваги, тому що це відбулося вже після здійснення господарських операцій, за якими останніми були видані відповідні видаткові та податкові накладні і це саме по собі не спричиняє недійсність всіх угод, укладених з моменту реєстрації цих підприємств і до моменту виключення їх з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями накладних.

До того ж, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні  господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

П.2 ст.33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцев” закріплено, що юридична особа є такою, що припинилась, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79, реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України “Про ПДВ”. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника ПДВ з Реєстру.

Згідно п.25.2 цього Положення, датою виключення платника ПДВ з Реєстру та анулювання свідоцтва, яке відбувається на підставі прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду (господарського суду), є відповідна дата прийняття рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що на момент укладення договорів між позивачем і ТОВ „Долоніт”, та позивачем і ТОВ „Леокос”, та оформлення ними податкових накладних, свідоцтва про реєстрацію суб'єкту підприємницької діяльності платником ПДВ вказаних підприємств не були виключені з реєстру платників ПДВ, що доводить правомірність складання податкових накладних, отже, вимоги Закону Україну „Про ПДВ” позивачем не порушені.

Разом з тим господарський суд правильно зазначив, що позовні вимоги ПП «Укрпромбуд»підлягають задоволенню частково, оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 25.05.2006р. № 0004202301/0  в частині донарахованих зобов'язань по ПДВ у сумі 46621грн. та застосованих штрафних санкцій у сумі 23311грн. скасовано рішенням ДПА в Одеській області від 13.10.2006р. № 28893/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги.

Враховуючи все вищевикладене,  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування законної постанови господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 23.02.2007р. у справі № 34/1-07-97А залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий суддя                                                                      Л.І. Бойко

Судді:                                                                                           Т.А. Величко

                                                                                                        А.М. Жукова