Постанова

від 10.04.2007 по справі 15/457

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/457

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.04.2007                                                                                           № 15/457

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                          Борисенко  І.В.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                     Дубінкіній Ю.А.  

 За участю представників:

 від позивача - Корбут Р.В. (дов. б/н від 14.02.2007 р.),                                                

від відповідача   -                Петрова О.А. – директор,                                   

                                               Денисено О.М. (дов. б/н від 17.11.2006 р.),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДекоПак"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2006

 у справі № 15/457 (Хоменко М.Г.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Сувенірів"

 до                                                   Приватного підприємства "ДекоПак"

 про                                                  стягнення 11270,00 грн.

 за зустрічним

позовом           Приватного підприємства „ДекоПак”

до                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів”

про                              стягнення 12 009,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) „Будинок Сувенірів” звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства (далі – ПП) „ДекоПак” на свою користь 7 980,00 грн. (3 360,00 грн. - збитки,     4 620,00 грн. - безпідставно набуте майно) заборгованості у результаті припинення договору № 19/04/06-1 від 19.04.2006р. та судові витрати.

ПП „ДекоПак” подало зустрічну позовну заяву про стягнення 12 009,20 грн. (2 310,00 грн. - основний борг, 226,82 грн. - пеня, 175,61 грн. - інфляційні нарахування, 39,49 грн. - 3% річних, 9 257,28 грн. - збитки) заборгованості за договором № 19/04/06р. від 19.04.2006р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2006 р. у справі № 15/457  позовні вимоги ТОВ „Будинок Сувенірів” за первісним позовом задоволено повністю, стягнуто з ПП „ДекоПак”, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ТОВ „Будинок Сувенірів” 4 620 грн. 00 коп. - основний борг, 3 360 грн. 00 коп. - збитки, 102 грн. 00 коп. - державне мито, 118 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500 грн. 00 коп. - витрати на оплату послуг адвоката; у задоволенні позовних вимог ПП „ДекоПак” за зустрічним позовом відмовити повністю.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд мотивував рішення наявністю у справі доказів невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань в установлений договором строк, та доказів понесення ТОВ „Будинок Сувенірів” збитків у зв'язку з укладенням іншого договору.   

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що даний спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій ПП „ДекоПак” і порушення ним зобов'язання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП „ДекоПак” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ „Будинок Сувенірів” відмовити повністю, а зустрічним позов ПП „ДекоПак” задовольнити. Підставою для скасування рішення суду ПП „ДекоПак” зазначило невідповідність висновків суду обставинам справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ПП „ДекоПак” апеляційну скаргу підтримали.

ТОВ „Будинок Сувенірів” у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, вважаючи дане рішення законним та обґрунтованим.

У відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях оголошувались перерви: 27.02.2007р. – до 20.03.2007р., 20.03.2007р. – до 27.03.2007р., 27.03.2007р. – до 10.04.2007р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 19.04.2006 між сторонами був укладений договір № 19/04/06-1 купівлі-продажу замовної продукції (далі - Договір). Відповідно до умов договору, ПП „ДекоПак” зобов'язався за замовленням позивача виготовити поліетиленові пакети із символікою Європейського союзу (далі - продукція), ціна, кількість, розміри та графічне оформлення яких визначено в специфікації у вигляді додаткової угоди № 1 від 19.04.2006 до договору (далі - специфікація).

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що, незважаючи на наявність у найменуванні Договору № 19/04/06-1 поняття „купівля-продаж”, цей договір за правовою природою є договором підряду в розумінні Цивільного кодексу України, адже його умовами передбачено виготовлення ПП „ДекоПак” за замовленням ТОВ „Будинок Сувенірів” продукції за погодженим зразком, який наводиться у додатковій угоді № 1 від 19 квітня 2006 року до Договору № 19/04/06-1.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з пунктом 4.1. Договору № 19/04/06-1, продукція повинна бути передана позивачу, а отже, і виготовлена, у строк не більше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання відповідачем передоплати та затвердження оригінал-макету продукції.

Передоплата була здійснена позивачем належним чином в сумі 4 620,00 грн. 25 квітня 2006 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 25.04.2006 р. (копія – а.с 28). Оригінал-макет продукції затверджено 27 квітня 2006 року (дата погодження оригінал-макету ПП „ДекоПак”), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією бланку погодження (а.с. 26).

Тому, місцевий господарський суд правильно зазначив, що ПП „ДекоПак” був зобов'язаний виготовити та передати позивачу продукцію, враховуючи неробочі дні, у строк до 16 травня 2006 року, проте, порушивши взяті на себе зобов'язання за договором, не виготовив та не передав позивачу продукцію у встановлений строк, незважаючи на належне виконання позивачем умов договору щодо здійснення передоплати та затвердження оригінал-макету продукції.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник (позивач) має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник (відповідач) своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з поясненнями представників ТОВ „Будинок Сувенірів” в суді першої та апеляційної інстанції, 10 травня 2006 року ПП „ДекоПак” повідомив ТОВ „Будинок Сувенірів” про те, що продукція не буде виготовлена та передана останньому в установлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що продукція насправді не була виготовлена ПП „ДекоПак” в передбачений договором строк, а саме - до 16 травня 2006 року, і доказів належного повідомлення про виготовлення продукції в передбачені договором строки суду не надано, хоча пунктом 6.1 Договору № 19/04/06-1 передбачено виставлення виконавцем рахунку на остаточний розрахунок за три дні до погодженої дати відвантаження (а.с.22), що передбачає необхідність повідомлення про виготовлення продукції.

У відповідь на повідомлення ПП „ДекоПак” про неможливість виготовлення продукції в строк ТОВ „Будинок Сувенірів” направив йому лист № 24/1 від 10 травня 2006 року про припинення Договору № 19/04/06-1 з проханням повернути сплачені кошти.

Не отримавши в строк до 16 травня 2006 року ані повідомлення про готовність продукції, ані самої продукції, ТОВ „Будинок Сувенірів”, направив ПП „ДекоПак”   претензію від 16.05.2006р. № 30 (копія -  а.с. 30), якою підтвердив припинення договору з відповідачем на підставі положень ст. 849 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПП „ДекоПак” порушило умови договору з ТОВ „Будинок Сувенірів”, у зв'язку з чим останній правомірно відмовився від Договору № 19/04/06-1. Також суд першої інстанції правильно визначив датою цієї відмови дату отримання ПП „ДекоПак” претензії від 16.05.2006р. № 30 та обґрунтовано зазначив, що передоплата в розмірі 4 620,00 грн. за договором має бути повернута  ПП „ДекоПак” позивачу за первісним позовом на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про понесення позивачем за первісним позовом збитків у розмірі 3 360,00 у зв'язку з невиконанням ПП „ДекоПак” зобов'язання в строк до 16.05.2006р. та укладенням ТОВ „Будинок Сувенірів” договору з ТОВ „Лабораторія реклами” з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

ТОВ „Будинок Сувенірів” обґрунтувало свої позовні вимоги в частини стягнення збитків тим, що продукція йому була потрібна терміново у строк до 16.05.2006р., а тому ТОВ „Будинок Сувенірів” було змушено укласти з ТОВ „Лабораторія реклами” ідентичний договір замість Договору з ПП „ДекоПак”.

Однак, останнім днем для виготовлення продукції за Договором № 19/04/06-1 було 16 травня 2006 року, а договір з ТОВ „Лабораторія реклами” був укладений 11 травня 2006 року, тобто до настання останнього дня строку виконання за Договором з ПП „ДекоПак” та до припинення цього Договору.

При цьому, ТОВ „Лабораторія реклами” поставило ТОВ „Будинок Сувенірів” продукцію у необхідний позивачу за первісним позовом термін - 15.05.2006р. (копія накладної – а.с. 38) і ТОВ „Будинок Сувенірів” сплатило її вартість.

Крім того, предмети договорів, укладених між Позивачем та ТОВ „Лабораторія реклами” та між ТОВ „Будинок Сувенірів” та ПП „ДекоПак” відрізняються: предметом договору з ТОВ „Лабораторія реклами” є пакети із щільністю плівки 60 мікрон, а у Договорі з ПП „ДекоПак” щільність плівки складає 70 мікрон, колір пакетів у договорі з ТОВ „Лабораторія реклами” зазначено „Pantone Reflex Blue”, а  у Договорі з ПП „ДекоПак” – „темно-синій колір (аналог пакета Гостиница „Мир” або аналог пакета „Исида”)”.

Зважаючи на викладене, витрати ТОВ „Будинок Сувенірів” по оплаті продукції за іншим договором не є збитками, спричиненими невиконанням ПП „ДекоПак” своїх обов'язків за Договором № 19/04/06-1, в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом першої інстанції неправомірно задоволено позов в частині стягнення з ПП „ДекоПак” збитків.

Враховуючи, що даний спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій ПП „ДекоПак”, і порушення ним зобов'язання - невиготовлення та непередання продукції в обумовлений строк - підтверджується належним доказами, то місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ПП „Декопак”, викладених у зустрічній позовній заяві.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції належить скасувати частково - в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПП „Декопак” суми збитків, і відмовити в позові в цій частині, а в решті рішення необхідно залишити без змін.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог, відповідно до  ч.5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 102, п. 2 ст.103, п.4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів”  задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2006 року у справі № 15/457 скасувати в частині задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного підприємства „ДекоПак” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів” 3 360 грн. 00 коп. збитків та стягнення з Приватного підприємства „ДекоПак” 102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 500 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката і прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів” за первісним позовом задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Приватного підприємства „ДекоПак” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів” 3 360 грн. 00 коп.  збитків відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства „ДекоПак” (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 4/8-а, офіс 8, банківські реквізити: п/р 2600030014411 в АТ „ВАБанк” МФО 321637, ЄДРПОУ 32373520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів” (м. Київ, вул. Чапаєва, 10, поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 112-6, офіс 21; банківські реквізити: п/р 26003300101114 в АКБ „Східно-Європейський банк” м. Київ МФО 322658, код ЄДРПОУ 32386000) 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 68 (шістдесят вісім) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 42 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2006 року у справі            № 15/457 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів” (м. Київ, вул. Чапаєва, 10, поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 112-6, офіс 21; банківські реквізити: п/р 26003300101114 в АКБ „Східно-Європейський банк” м. Київ МФО 322658, код ЄДРПОУ 32386000) на користь Приватного підприємства „ДекоПак” (04073,      м. Київ, пров. Куренівський, 4/8-а, офіс 8, банківські реквізити: п/р 2600030014411 в АТ „ВАБанк” МФО 321637, ЄДРПОУ 32373520) 29 (двадцять дев'ять) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду мста Києва.

Справу  № 15/457 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Шипко  В.В.