Постанова

від 11.04.2007 по справі 31/7-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/7-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2007                                                                                   Справа № 31/7-07  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Мацекос І.М.

з участю представників сторін :

позивача –Сологуб В.Й., Антоненко Г.Г.

відповідача –Рильський Б.А.

розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Завод залізобетонних виробів та конструкцій” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007р. у справі

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлоремсервіс”, м. Дніпропетровськ

до відповідача  Акціонерного товариства закритого типу “Завод залізобетонних виробів та конструкцій”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 31145,72гр.

В С Т А Н О В И В :

    27.11.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Житлоремсервіс” (далі ТОВ “Житлоремсервіс”) про стягнення з акціонерного товариства закритого типу “Завод залізобетонних виробів та конструкцій” (далі Завод) 31145,72гр.  Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі договору від 9.08.2006р. ТОВ “Житлоремсервіс” виконало для відповідача роботи, за які Завод повністю не розрахувався. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за виконану роботу в сумі 29915гр., пеню за порушення виконання грошового зобвоязання в розмірі 1230гр. та судові витрати.

    Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги (а.с.21-22) та збільшив розмір пені до 1855,53гр.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007р. (суддя Мороз В.Ф.) позов задоволено частково : на користь позивача стягнуто 29915гр. боргу, 473,72гр. пені та судові витрати в розмірі пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

    Не погодившись з рішенням Завод звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив, що справу було розглянуто за відсутністю представника відповідача, який не з'явився до суду через поважні причини, оскільки був у відрядженні. Судом не враховано, що сума основного боргу по договору складає 23500гр. Крім того, судом неправильно обраховано розмір пені.

    У своєму відзиві  ТОВ “Житлоремсервіс” зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    З матеріалів справи вбачається, що 9.08.2006р. сторони уклали договір на підставі якого позивач виконав для відповідача будівельні роботи (а.с.11-12). Не зважаючи на те, що ТОВ “Житлоремсервіс” виконало свої зобвоязання у повному обсязі, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 23.10.2006р. складала 29915гр., а після звернення позивача до суду зменшилась до 23500гр. (а.с.15,24). Відповідно до п.4.3, 5.4 договору за порушення строків розрахунків передбачено пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобов'язання.

    Оскільки відповідачем, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не надано доказів здійснення своєчасного розрахунку за виконані роботи, висновки суду про стягнення суми боргу та застосування штрафних санкцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають приписам ст.526,549 ЦК України та ст.173,193 ГК України.

    Безпідставним є посилання відповідача на те, що розгляд справи судом за відсутністю представника Заводу є порушенням норм процесуального права, оскільки з матеріалів справи слідує, що відповідач своєчасно та належним чином був поінформований про час та місце розгляду справи (а.с.20), але представник Заводу в суд не з'явився, про причини неявки суд не поінформував. Якихось клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило. За таких обставин суд не мав підстав для відкладення розгляду справи.

    Що стосується доводів апелянта про те, що судом неправильно зазначено суму основного боргу та припущено помилку при обчисленні розміру пені, то ці доводи фактично є посиланням на припущені судом першої інстанції описку та арифметичну помилку, які може бути виправлено в порядку, передбаченому ст.89 ГПК України

    За таких обставин колегія суддів не вбачає передбачених ст.104 ГПК України підстав для касування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Завод залізобетонних виробів та конструкцій” залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007р. –без змін.

     Головуючий                                                                                                  А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                           О.В. Чус

Суддя                                                                                                           П.П. Павловський